Справа № 288/776/16-ц - 2/288/464/16
Провадження № 4-с/288/1/19
25 лютого 2019 року. смт. Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Рудника М. І.,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня Житомирської області скаргу ОСОБА_2, особа, дії якої оскаржуються державний виконавець Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_3 на постанову державного виконавця,
ОСОБА_2 звернулась до суду з скаргою на постанову державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_3 в якій вказує, що при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого Попільнянським районним судом у справі № 288/776/16-ц про стягнення аліментів із боржника та державним виконавцем винесено постанову про передачу вказаного виконавчого провадження.
Стягувач просить визнати неправомірною постанову про передачу виконавчого провадження від 26 березня 2018 року, винесену державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_3 у виконавчому провадженні.
В судове засідання стягувач та боржник не з'явилися, про дату, час і місце розгляду скарги були належним чином повідомлені, їх неявка не перешкоджає розгляду скарги, відповідно до частини другої статті 450 ЦПК України.
Особа, дія якої оскаржується державний виконавець Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду скарги була належним чином повідомлена 28 січня 2019 року, відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення. 12 вересня 2018 року, 10 грудня 2018 року та 17 грудня 2018 року від Рівненського міського відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Рівненській області надійшли пояснення /а.с.23-25, 34-36, 38-40/, згідно яких вказано, що на підставі частини другої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», 26 березня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про передачу виконавчого провадження - для виявлення та звернення стягнення на майно боржника, оскільки державний виконавець не має можливості перевіряти майновий стан боржника по місцю фактичного проживання боржника, оскільки її компетенція поширюється лише в межах міста Рівне, а боржник фактично проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, що є компетенцією іншого відділу. Просять провести розгляд справи без участі представника відділу, на підставі поданих пояснень та відмовити в задоволенні скарги.
Суд, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, приходить до наступного висновку.
Пунктом 18 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» № 6 від 07 лютого 2014 року встановлено, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу.
Відповідно до листа вих. № 30030 від 26 березня 2018 року, головним державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_3, повідомлено ОСОБА_2 про те, що керуючись статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження», постанову від 26 березня 2018 року, винесену при примусовому виконанні виконавчого листа № 288/776/16-ц від 20 вересня 2016 року, виданого Попільнянським районним судом Житомирської області та оригінал виконавчого провадження № 52574366 направлено до Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області. /а.с.3/
Як вбачається з Постанови про передачу виконавчого провадження від 26 березня 2018 року серії ВП № 52574366, державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_3 при примусовому виконанні виконавчого листа № 288/776/16-ц, виданого 20 вересня 2016 року Попільнянським районним судом Житомирської області, про стягнення з ОСОБА_4 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дітей : ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/3 частки його заробітку (доходів), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення повноліття найстаршою дитиною, починаючи з 22 червня 2016 року, встановлено, що з пенсій боржника проводиться утримання в розмірі 50 % та їх не вистачає для погашення поточного щомісячного платежу, а тому на підставі частини другої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», враховуючи наявність у боржника заборгованості по аліментам, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, виконавчий документ необхідно направити для виконання до Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області - для виявлення та звернення стягнення на майно боржника. /а.с.4/
Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментам вих. № 29879 від 26 березня 2018 року, проведеного головним державним виконавцем Матвійчук І.О., заборгованість по сплаті аліментів згідно виконавчого листа № 288/776/16-ц, виданого 20 вересня 2016 року Попільнянським районним судом Житомирської області, про стягнення з ОСОБА_4 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дітей : ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, 06 травня 20102 року народження, в розмірі 1/3 частки його заробітку (доходів), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення повноліття найстаршою дитиною, починаючи з 22 червня 2016 року, за період з 22 червня 2016 року по 26 березня 2018 року становить - 7361.14 гривень. /а.с.5/
Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню ; виконання рішень, як передбачає ст.2 згаданого Закону, покладено на державну виконавчу службу.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною першою - третьою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Статтею 447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Предметом скарги у даній справі є оцінка законності дій державного виконавця щодо вчинення виконавчих дій передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
Стягувач вказує, що дії державного виконавця про передачу виконавчого провадження за місцем проживання боржника є неправомірними.
Нормами частини другої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено можливість при наявності у боржника заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці провадити стягнення на майно боржника.
Пунктом 1 частини шостої Розділу V «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5, встановлено, що виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі, якщо місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби.
Неправомірні дії, це дії що порушують вимоги закону або інших нормативних актів та здійснюється всупереч праву та являють собою заборонені нормами права форми поведінки суб'єктів права та порушують приписи юридичних норм, суть протиправності зводиться до об'єктивного порушення закону.
Судом встановлено, що державним виконавцем, дії якого оскаржуються, було визначено наявність у боржника заборгованості, що не перешкоджає накладенню звернення на майно, проте об'єктивна можливість у виконавця для вказаних дій була відсутня, в зв'язку з тим, що місце проживання боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, в зв'язку з чим було винесено оскаржувану постанову про передачу виконавчого провадження, що не свідчить про протиправну його поведінку або бездіяльність, оскільки державний виконавець діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений законом, а аргументи скаржника фактично зводяться до встановленої у пункті першому статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» норми про права вибору місця відкриття виконавчого провадження, в той час, як державним виконавцем було лише передано вже відкрите виконавче провадження.
Частиною третьою статті 451 ЦПК України встановлено, що за результатами скарги суд постановляє ухвалу, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчиненні відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволені скарги.
З наявних матеріалів справи не вбачається порушення державним виконавцем чи іншою посадовою особою державної виконавчої служби прав, свобод чи законних інтересів заявника при здійсненні дій по виконанню рішення суду, тому дії державного виконавця є законними та обґрунтованими.
На підставі вищевикладеного, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд вважає за необхідне в задоволенні скарги відмовити.
На підставі викладеного та керуючись Постановою Верховного суду України № 14 від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»; «Інструкцією з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5; статтями 1, 18, 71 Закону України «Про виконавче провадження»; статтями 13, 260, 261, 353, 354, 450, 451 ЦПК України, суд, -
В задоволенні скарги ОСОБА_2, особа, дії якої оскаржуються державний виконавець Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_3 на постанову державного виконавця - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду ОСОБА_7