20 лютого 2019 року Справа № 280/5340/18
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та клопотання про призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження по справі за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІКОМ" (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 27, код ЄДРПОУ 37167117)
до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 39292197)
до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (69107, місто Запоріжжя, пр. Соборний, б. 166, код ЄДРПОУ 39396146)
про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії -
за участі представників:
від позивача - Латипова А.О.
(діє на підставі довіреності № 22/01/2019-1 від 22.01.2019 року)
від відповідача 1 - Мєхтієва К.А.
(діє на підставі довіреності № 99-99-11-17/08/39 від 11.09.2018 року)
від відповідача 2 - Мєхтієва К.А.
(діє на підставі довіреності № 70/08-01-10-06 від 22.01.2019 року)
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІКОМ" (далі - позивач) до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №668366/37167117 від 26 квітня 2018 року;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №8589 від 23 жовтня 2017 року.
05 лютого 2019 року до суду від представника відповідачів до суду надійшло клопотання, відповідно до якого останній просить суд залишити позовну заяву ТОВ «Свіком» без розгляду. Клопотання обґрунтовано тим, що позивачем попущено строк у один місяць на звернення до адміністративного суду з позовною заявою.
Разом з тим, представник відповідачів заявив клопотання про призначення справи до розгляду в порядку загального позовного провадження, оскільки справа є складною.
Представник позивача в судовому засіданні проти клопотання про залишення без розгляду позовної заяви заперечив з підстав викладених у заяві (вх.№6955 від 20 лютого 2019 року) про поновлення строку звернення до адміністративного суду, відповідно до якого зазначає, що в період з 18 травня 2018 року по 01 вересня 2018 року директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіком» Дегтярева О.Н. знаходилася у службовому відрядженні (копії підтверджуючих документів додаються). Так, відповідно не було можливості підписати позовну заяву та подати її до суду в строк передбачений частиною 4 статті 122 КАС України, оскільки на підприємстві відсутні інші особи, що мають повноваження підписувати позовну заяву та засвідчувати копії документів належним чином.
Разом з тим представник позивача заперечив й щодо клоптання про призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, вказуючи на те, є нескладною та малозначною.
Дослідивши клопотання представника відповідачів, а також вислухавши пояснення представника позивача, суд зазначає про наступне.
Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що останніми врегульовано питання застосування спеціальних строків давності визначення податкових зобов'язань. Такі строки можуть застосовуватись у випадку, коли суб'єктом звернення є платник податку і стосується воно оскарження рішення контролюючого органу про нарахування/визначення грошового зобов'язання.
Враховуючи неоднозначну судову практику, Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 01 листопада 2011 року № 1935/11/13-11 зроблено висновок, що строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання повинен визначатися за правилами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України.
Зазначений строк становить 1095 днів із дня отримання такого рішення, незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове розв'язання спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження.
Тобто, строк в 1095 днів стосується оскарження будь-яких рішень контролюючого органу, але саме щодо нарахування грошового зобов'язання.
При цьому, суд зазначає, що предметом позову в даному випадку є рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної, яке за своєю суттю не є рішенням контролюючого органу про нарахування/визначення грошового зобов'язання.
Водночас, суд зазначає, що у зв'язку з тим, що Податковим кодексом України не встановлено спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, тому в даному випадку застосуванню підлягає загальний строк звернення до суду, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами ж частини 4 статті 122 КАС України передбачено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Суд звертає увагу на те, що підприємством позивача вживались заходи щодо адміністративного оскарження, зокрема подано скаргу від 04 травня 2018 року до Комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України, на рішення Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області №668366/37167117 від 26 квітня 2018 року.
Однак, рішенням Комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України, скаргу залишено без задоволення, а рішення Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області №668366/37167117 від 26 квітня 2018 року без змін.
Таким чином, матеріалами справи та самим представником позивача підтверджено, що позивач отримав оскаржуване рішення в день його прийняття та скористався правом адміністративного оскарження даного рішення. При цьому, рішення за результатами розгляду скарги TOB "СВІКОМ" отримало 08 травня 2018, тому, відповідно, з цього моменту і почав спливати тримісячний строк на звернення до суду, визначений частиною 4 статті 122 КАС України, для оскарження рішення №668366/37167117 від 26 квітня 2018 року.
Судом встановлено, що із даним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "СВІКОМ" звернулось до суду лише у грудні 2018 року, тобто із пропуском тримісячного строку, визначеного частиною 4 статті 122 КАС України.
При цьому, в обґрунтування поважності причин пропуску представник позивача стверджує, що з 18 травня 2018 року по 01 вересня 2018 року директор Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІКОМ" Дегтярьова О.М. перебувала у службовому відрядженні, у зв'язку з чим не було можливості підписати позовну заяву та подати її у визначений законодавством строк.
Тож, суд приходить до висновку що звернення до суду у грудні 2018 року зумовлена непереборними обставинами і є поважними.
За змістом частини першої статті 123, частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач має право звернутися до суду з заявою про його поновлення, в якій вказати про підстави для поновлення строку та зобов'язаний додати докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до статі 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Приймаючи до уваги обставини, викладені позивачем в заяві в обґрунтування поновлення пропущеного строку звернення, суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та поновити позивачеві строк звернення до адміністративного суду.
В свою чергу, враховуючи викладені обставини, клопотання про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню.
Щодо заяви про призначення розгляду справи за правилами загального провадження
Відповідно до частини 4 статті 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Частиною 3 статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 статті 12 КАС України визначено виключний перелік справ, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження. Позивачем не наведено обставин, визначених статті 257 КАС України щодо необхідності розгляду вказаної справи в загальному позовному провадженні.
Враховуючи вище наведене, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Керуючись статтями 5, 12, 121, 122, 257, 260 КАС України суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Клопотання представника позивача,- задовольнити.
Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "СВІКОМ" строк звернення до суду із позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Заяву представника позивача про призначення розгляду справи за правилами загального провадження залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.
Ухвало складено у повному обсязі та підписано 25 лютого 2019 року.
Суддя Д.В. Татаринов