27 лютого 2019 рокуСправа № 280/799/19 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України
про визнання протиправними дій та скасування рішення, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (далі - відповідач), в якому просить:
-визнати протиправними дії відповідача щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції;
-визнати протиправним та скасувати наказ від 12.02.2019 №108 про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача винесений Департаментом внутрішньої безпеки Національної поліції України;
Наразі провадження у справі ще не відкрито.
Одночасно із позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову (вх. №7569 від 25.02.2019), в якій позивач просить суд зупинити дію наказу від 12.02.2019 №108 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади.
На обґрунтування заяви зазначає, що позивач звернувся до суду із позовом, в якому зокрема просить скасувати наказ від 12.02.2019 №108 про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача винесений Департаментом внутрішньої безпеки Національної поліції України. Оскільки правомірність (неправомірність) прийняття оскаржуваного наказу буде встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду цієї справи, тому у разі задоволення позовних вимог про його скасування, позивачу доведеться докласти значних зусиль, щоб відновити свої права. Вказує, що на підтвердження викладеного свідчить попередня поведінка відповідача та винесення наказу по особовому складу від 17.09.2018 у період перебування позивача на лікарняному, а також оскарження наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності у судовому порядку.
Необхідність забезпечення позову обґрунтовує тим, що існує ризик виконання дисциплінарного стягнення шляхом видачі наказу по особовому складу до винесення рішення суду по даній справі, внаслідок чого, окрім зазначеного, позивач залишиться без будь-яких засобів грошового забезпечення.
За правилами частини 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, суддя розглянув заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши та дослідивши додані до позову та заяви докази та надавши їм оцінку, суддя дійшов висновку про відстуність підстав для вжиття судом заходів забезпечення позову виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно із ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За приписами частини 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2 ст. 151 КАС України).
Отже, статтею 151 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних обставин, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
З аналізу ст. 151 КАС України можна зробити висновок, що метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення по справі.
Розглядаючи клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись зокрема у тому, що клопотання не є надуманим, спір поміж сторонами існує, існує також дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, даним про особу та характер дій відповідача, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача. Вирішуючи клопотання про забезпечення позову суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов'язків сторін.
Судом встановлено, що позивач оскаржує у судовому порядку наказ від 12.02.2019 №108 про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача винесений Департаментом внутрішньої безпеки Національної поліції України;
Так, у своїй заяві позивач просить зупинити дію наказу від 12.02.2019 №108 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади.
При цьому заявник не зазначає будь яких негативних наслідків пов'язаних із прийняттям спірного наказу, крім як існування ризику виконання дисциплінарного стягнення шляхом видачі наказу по особовому складу до винесення рішення суду по даній справі.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що подана заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 150-156 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх.№7569 від 25.02.2019) про забезпечення адміністративного позову - відмовити у повному обсязі.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Стрельнікова