Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 280/1563/18
Провадження № 2-а/280/61/18
Іменем України
28 лютого 2019 року м.Коростишів
Коростишівський районний судом Житомирської області у складі :
головуючого - судді Янчук В.В.
при секретарі - Кумечко С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Житомирській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ВР № 043411 від 23.09.2018 р., в обґрунтування позову вказав наступне.
23.09.2018 року поліцейським роти № 4 батальйону УПП в Житомирській області Шевчуком В.В. було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні порушення у вигляді накладення штрафу в сумі 425,00 грн.
Із зазначеною постановою позивач не погоджується та вважає, що вона є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП. Під час винесення постанови інспектором не дотримано вимог статтею 245, 268, 276, 280, 285 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи. При розгляді справи поліцейським не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, в діях ознаки проступку, за яким законом встановлено адміністративну відповідальність, а також порушено встановлений КУпАП порядок її розгляду. Поліцейським Шевчуком В.В. складено на позивача протокол за керування автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння о 04.00 годині, згодом о 04.15 годині, тим же поліцейським Шевчуко В.В. винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення за керування автомобілем в темну пору доби без ввімкнених фар ближнього світла. На прохання позивача щодо ознайомлення з відео фіксацією його порушення поліцейським відмовлено з тих причин, що камера не працювала. Позивач зазначає, що він своєї вини не визнає, оскільки викладені в протоколі обставини не відповідають дійсності, у зв'язку з чим звернувсь до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 12.10.2018 р. відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 09.11.2018 р. залучено до участі в справі як співвідповідача поліцейського роти № 4 батальойону УПП в Житомирській області капрала поліції Шевчука В.В.
В судовому засіданні 21.02.2019 р. представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві, додатково суду пояснив, що відповідно до постанови у справі № 296/10015/18 від 17.12.2018 р. провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, вказані події були 23.09.2018 р. о 03 год. 15 хв., тривалий час здійснювалось складання адміністративних матеріалів, позивач взагалі не керував транспортним засобом о 4 год. 15 хв. З оглянутих в судовому засіданні відеозаписів, що надані відповідачами не підтверджено сам факт порушення ОСОБА_1 ПДР. В подальшому представник позивача подав заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримує.
Відповідач Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Житомирській області в судове засідання свого представника не направив, на адресу суду надіслали відзив на позовну заяву, в якому зазначили, що відповідно до постанови поліцейського роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області капрала поліції Шевчука В.В. серії ВР № 043411 від 23.09.2018 на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме, порушення вимог п.19.1 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 122 КУпАП було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо позивача. Крім того інспектором , було виявлено зовнішні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, в присутності свідків, позивач відмовився, після чого інспектором було складено відповідний протокол і постанову. Під час винесення постанови поліцейський діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому в задоволенні позову просили відмовити.
Співвідповідач поліцейський роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області капрал поліції Шевчук В.В. в судове засідання не з'явивсь , про час та місце розгляду справи повідомлявсь належним чином, відзив відносно позовних вимог не подавав.
Суд, розглянувши заяви по суті сторін, матеріали справи, дослідивши письмові докази по справі, та оглянувши надані відповідачем відеозаписи приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 23.09.2018 р. поліцейським роти №4 Управління патрульної поліції в Житомирській області капралом поліції Шевчуком В.В. було винесено постанову ВР № 043411 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КпАП України у виді штрафу у розмірі 425гр. за порушення ним п.19.1 ПДР України.
Відповідно до п.п. 1,3,8 ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до змісту п. 19.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306 (далі - Правила дорожнього руху) у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: а) на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла; б) на мопедах (велосипедах) і гужових возах (санях) - фари або ліхтарі; в) на причепах та транспортних засобах, що буксируються, - габаритні ліхтарі.
Відповідальність за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає у виді штрафу за порушення правил руху транспортного засобу в темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар.
З оглянутих в судовому засіданні відеозаписів, що надані відповідачем вбачається, що на останніх зафіксовано лише процедуру оформлення адміністративного правопорушення. Відеозапис, на якому зафіксовано рухтранспортного засобу, що рухається в темну пору доби без ввімкнених фар ближнього світласуд до уваги не приймає, оскільки його неможливо ідентифікувати, як ТЗ, під керуванням водія ОСОБА_1 (навіть не відображено державного номерного знаку ТЗ).
На підтвердження встановленого у постанові вчиненого позивачем адміністративного правопорушення, інших доказів що саме ОСОБА_1 порушено п.19.1 ПДР України, передбачених ч.2 ст. 122 КУпАП, зокрема, пояснень свідків, речових доказів, показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису тощо, відповідачем не надано.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Крім того, відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд вважає за необхідне зазначити, що пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
У відповідності до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Аналізуючи викладене вбачається, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати позицію позивача, однак належних доказів, що позивач керуючи транспортним засобом не виконав вимоги п.19.1.ПДР України, зокрема відеозапису правопорушення, пояснень свідків, пояснень інших учасників руху, суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії № ВР № 043411 від 23.09.2018 року за ч.2 ст.122 КУпАП підлягає скасуванню, а справа - закриттю.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 205, 246, 255 КАС України, ст.ст. 251, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Адміністративний позов - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 043411 від 23.09.2018 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Апеляційна скарга подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено 28.02.2019 року
Суддя Янчук В.В.