?
12 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 904/1253/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючий, Студенця В.І., Пєскова В.Г.
за участі секретаря судового засідання Співака С.В.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Альянс Груп",
представник позивача - Вовк С.С. (договір про надання правової допомоги № 03/01/19-1 від 03.01.2019),
відповідач - Національна металургійна академія України,
представник відповідача - Величко О.Г. (довіреність б/н від 05.02.2018),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Альянс Груп",
на рішення господарського суду Дніпропетровської області
від 13.06.2018
у складі судді: Кеся Н.Б.,
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
від 19.11.2018
у складі колегії суддів: Широбокової Л.П. (головуючий), Подобєда І.М., Орєшкіної Е.В.,
у справі за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Альянс Груп",
до Національної металургійної академії України,
про зобов'язання укласти додаткову угоду № 3 до Договору № 0118-4 від 09.01.2018 на постачання природного газу (газового палива),
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Альянс Груп" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Національної металургійної академії України про зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду № 3 до Договору № 0118-4 від 09.01.2018 на постачання природного газу (газового палива) на запропонованих умовах.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач став переможцем тендерних закупівель, про що було оголошено 28.12.2017, а протягом січня 2018 в Україні відбулося значне коливання ціни на природний газ, що підтверджено ним належними доказами, в зв'язку з чим виникла істотна зміна обставин, що є підставою для внесення змін до договору. Правовою підставою внесення змін зазначає ст. 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст. 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2018 у справі № 904/1253/18 відмовлено у задоволені позовних вимог.
4. Рішення мотивоване відсутністю підстав, передбачених ст. 632 ЦК України та Законом України "Про публічні закупівлі", вносити зміни в укладений сторонами договір від 09.01.2018 в частині збільшення ціни на природний газ, оскільки це буде повторне збільшення ціни в одному місяці.
5. Під час розгляду справи, господарським судом першої інстанції було встановлено:
5.1. Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету Національної металургійної академії України № 84 від 27.12.2017 було прийнято рішення визнати переможцем процедури відкритих торгів із предметом закупівлі 09120000-6 газове паливо (природній газ) учасника: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Альянс Груп" за ціною 10 540 052, 40 грн. з ПДВ за 1130 тисяч кубічних метрів та прийнято рішення про намір укласти з переможцем договір, про що 28.12.2017 шляхом публікації на веб-сайті https://prozorro.gov.ua/ було здійснено відповідне оголошення.
5.2. 09.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Альянс Груп" (постачальник) та Національною металургійною академією України (споживач) укладений договір № 0118-4 на постачання природного газу, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність споживача у січні - червні 2018 року за ДК 021:2015 09120000-6 Газове паливо (природний газ) до 1130,000 тис. м3, а Споживач - прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.
5.3. Пунктами 3.2 та 3.3 договору визначено, що ціна газу становить 7 772, 90 грн. за 1000 м3, крім того ПДВ 1 554, 58 грн., всього з ПДВ 9 327, 48 грн. Ціна може змінюватись протягом дії договору у випадках, передбачених ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII, але не частіше одного разу на місяць.
5.4. Додатковою угодою № 1 від 14.02.2018 сторонами внесені зміни до вищезазначеного договору, а саме збільшено ціну за 1000 м3 до 10 260, 23 грн. та зменшено загальний обсяг закупівлі до 1036,709 м3. Вказана додаткова угода діє з 01.02.2018 по 30.08.2018.
5.5. Додатковою угодою № 2 від 14.03.2018 сторони дійшли згоди викласти в новій редакції п. 3.7. договору щодо бюджетних відшкодувань.
5.6. 20.02.2018 позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 (вих. № 0218-715), в якій посилаючись на збільшення ціни на ринку газу та вказуючи, як на підставу збільшення ціни на Експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №0-8 від 03.01.2018, в якому визначено, що діапазон вартості 1000 куб./м у січні складає 10 732, 80 - 11 032, 80 грн. з ПДВ (а. с. 72), просив укласти додаткову угоду №2 до спірного договору та здійснити оплату за постачання природного газу за січень 2018 року згідно з умов, викладених у вище зазначений Додатковій угоді № 2, що додається. До претензії було додано в копіях Експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати № 0-8 від 03.01.2018, Додаткова угода № 2, прейскурант на природний газ НАК "Нафтогаз України".
5.7. Відповідач відповіді на дану пропозицію не надав, зміни в договір щодо збільшення ціни на газ з 09.01.2018 сторонами не були внесені, що й стало підставою для звернення до суду з відповідною позовною заявою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
7. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.11.2018 у справі № 904/1253/18, вищезазначене судове рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
8. Погоджуючись з висновками та рішенням суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вказав на те, що договір, в який позивач просить внести зміни укладений 09.01.2018, а інформацію щодо зміни ціни на ринку природного газу позивач мав 03.01.2018, про що він сам наголошував, посилаючись на Експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати № 0-8 від 03.01.2018.
9. За висновками суду апеляційної інстанції відсутня саме перша умова, за якої можуть бути внесені зміни в договір в судовому порядку, а саме "в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане", оскільки на момент укладення договору позивач уже був обізнаний про обставину збільшення ціни на ринку газу, яку він зазначає як підставу внесення змін до договору з моменту його укладання, втім уклав договір на визначених раніше умовах, а не відмовився від укладання договору, право на яке йому надано положеннями Закону України "Про публічні закупівлі".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 13.06.2018 та постановою апеляційного господарського суду від 19.11.2018, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Альянс Груп" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, з вимогою скасувати оскаржені судові акти та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
11. Ухвалою від 26.12.2018 Верховний Суд, у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняк В.Я. (головуючий), Студенець В.І., Пєсков В.Г. (визначеній за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, Протокол від 17.12.2018), прийняв справу 904/1253/18 господарського суду Дніпропетровської області до провадження; відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Альянс Груп"; призначив розгляд справи на 12.02.2019.
12. 12.02.2019 до Верховного Суду від Національної металургійної академії України надійшов Відзив на касаційну скаргу, з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.
13. Представник позивача в засіданні суду касаційної інстанції повністю підтримав вимоги касаційної скарги, з підстав наведених у ній, просив скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
14. Представник відповідача в засіданні суду проти вимог та доводів скаржника заперечив, з підстав наведених у відзиві, просив оскаржені судові акти попередніх інстанцій залишити без змін.
Доводи скаржника
(Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Альянс Груп")
15. Скаржник вказує на те, що судами попередніх інстанцій не застосовано Закон, який підлягав застосуванню (ст. ст. 638, 641, 642, 652 ЦК України та ст. ст. 180, 188, 189 ГК України) та порушення ст. 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
16. Скаржник доводить, що висновки суду апеляційної інстанції щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Альянс Груп" вимог ст. 188 ГК України є необґрунтованим та таким, що прийнятий внаслідок неправильного тлумачення Закону.
17. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції за результатами перегляду рішення суду першої інстанції встановив неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, встановивши додаткові обставини справи самостійно, чим по суті змінив рішення суду першої інстанції не скасувавши його, в чому вбачає порушення ст. ст. 269, 277 ГПК України.
Доводи відповідача
(Національної металургійної академії України)
18. Відповідач у Відзиві на касаційну скаргу доводить, що відповідно до чинних норм матеріального права, обов'язковою умовою для зміни ціни в договорі є наявність відповідного волевиявлення (згоди) сторін.
19. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
20. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.
Положеннями ст. ст. 11, 629 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (ч. 2 ст. 652 ЦК України).
Частиною 4 ст. 652 ЦК України визначено, що зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (ч. ч. 1, 3 ст. 653 ЦК України).
За приписами ч. ч. 1, 2 та 3 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Слід зазначити, що розповсюдження змін до договору на минулий період є суттєвою обставиною, оскільки за цей період договір виконувався його сторонами в тому об'ємі, який був передбачений умовами договору на відповідний період часу.
Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи суд апеляційної інстанції встановивши, що на момент укладення договору позивач був обізнаний про обставину збільшення ціни на ринку газу, яку він зазначає як підставу внесення змін до договору з моменту його укладання, тобто відсутня перша умова, за якої можуть бути внесені зміни в договір в судовому порядку (в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане), дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для внесення змін у договір в судовому порядку.
Крім того, місцевим господарським судом встановлено, що вимога позивача про спонукання відповідача внести зміни до ціни договору за січень місяць 2018 року не узгоджується з домовленістю сторін про внесення таких змін не частіше одного разу на місяць (п. 3.3 договору), оскільки 09.01.2018 між сторонами укладений договір, а в наступному місяці сторонами вносились зміни до нього щодо ціни газу.
Водночас, висновок суду апеляційної інстанції про те, що позивачем не дотримано досудового порядку вирішення спору є необґрунтованим, оскільки кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту (рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002).
Втім, вказане не призвело до прийняття апеляційним господарським судом неправильного по суті рішення.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Метою апеляційного суду є перевірка правильності й законності рішення суду першої інстанції, а способом досягнення цієї мети - розгляд справи по суті повторно.
Згідно із ч. ч. 1 та 2 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення привело до неправильного вирішення справи.
Переглядаючи в апеляційному порядку судове рішення місцевого господарського суду, апеляційна інстанція, діючи в межах процесуальних повноважень не встановивши таких порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування оскаржуваного рішення, дійшла вірного висновку про необхідність залишення його без змін.
Щодо суті касаційної скарги
Доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Альянс Груп" щодо порушень судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження.
Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
21. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).
Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Альянс Груп" та необхідність залишення рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2018 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 19.11.2018 у справі № 904/1253/18 без змін, як таких, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
22. Судові витрати
У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенням без змін оскаржених судових актів, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладається на заявника касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Альянс Груп" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.11.2018 у справі № 904/1253/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді В.І. Студенець
В.Г. Пєсков