28 лютого 2019 року м. Чернігівсправа № 927/110/18
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В., за участю секретаря судового засідання Тарасевич А.М., розглянувши матеріали справи за заявою №02-28/80 від 16 листопада 2018 року
ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-дорожня компанія”
код ЄДРПОУ 32215839, вул. Пушкіна, 16, м. Чернігів, 14000
в особі ліквідатора ОСОБА_2
04119, АДРЕСА_1
до Приватного підприємства “Ташір”
13600, вул. Шкільна, б.9, с.м.т. Ружин, Ружинський район, Житомирська область.
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_3 товариство Тодіні Коструціоні ОСОБА_4П.А. (вул. Датарія, 22, м. Рим, Італія, 00187) в особі Представництва “Тодіні Коструціоні ОСОБА_4П.А.” (вул. Соборна, 446, м. Рівне, 33024, код ЄДРПОУ 26603641)
про визнання недійсним правочинів боржника (в межах справи про банкрутство)
За участю представників:
ліквідатор: ОСОБА_5
від відповідача: ОСОБА_6, посвідчення адвоката №000213 від 13.12.2017,
адвокат;
від третьої особи: ОСОБА_7 посвідчення №398 від 02.09.2005, адвокат
У судовому засіданні була проголошена вступна та резолютивна частини ухвали на підставі ст.233 Господарського процесуального кодексу України.
ОСОБА_3 товариством Тодіні Коструціоні ОСОБА_4П.А. в особі Представництва “Тодіні Коструціоні ОСОБА_4П.А.” подано заяву до боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-дорожня компанія” про відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі ст. 10, 11, 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у зв'язку з наявністю кредиторської заборгованості. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15 лютого 2018 року заяву прийнято до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06 березня 2018 року відкрито провадження у справі про банкрутство ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-дорожня компанія” (код ЄДРПОУ 32215839, вул. Пушкіна, 16, м. Чернігів, 14000), визнано безспірні вимоги ініціюючого кредитора - Акціонерного товариства Тодіні Коструціоні ОСОБА_4П.А. в особі Представництва “Тодіні Коструціоні ОСОБА_4П.А.” до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-дорожня компанія” в розмірі 3304586,25 грн., введено процедуру розпорядження майном на строк 115 календарних днів, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_8 (свідоцтво від 15.02.2013 року № 35, ідентифікаційний код НОМЕР_1, 03148, м. Київ, вул. П.Чаадаєва, 2 А, кв. 43). Оголошення про відкриття справи про банкрутство ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-дорожня компанія” оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 06 березня 2018 року за № 49794.
Постановою Господарського суду Чернігівської області від 19 червня 2018 року визнано банкрутом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-дорожня компанія” (код ЄДРПОУ 32215839, вул. Пушкіна, 16, м. Чернігів, 14000) з наслідками, передбаченими ст. 38 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; припинено процедуру розпорядження майном боржника - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-дорожня компанія” (код ЄДРПОУ 32215839, вул. Пушкіна, 16, м. Чернігів, 14000) та повноваження розпорядника майна боржника ОСОБА_8; відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців; покладено обов'язки ліквідатора банкрута на арбітражного керуючого ОСОБА_5 (свідоцтво № 1505 від 16 липня 2013 року, АДРЕСА_2, 04119). 19 червня 2018 року оприлюднено повідомлення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України за №52198 про визнання банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-дорожня компанія”.
29 травня 2018 року ухвалою Господарського суду Чернігівської області затверджено реєстр вимог кредиторів.
В межах справи про банкрутство ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-дорожня компанія” 22 листопада 2018 року від ТОВ “Інвестиційно-дорожня компанія” в особі ліквідатора ОСОБА_2 до господарського суду надійшла заява про визнання недійсними правочинів боржника, у якій ліквідатор просить суд визнати недійсним, укладений між ТОВ “Інвестиційно-дорожня компанія” та Приватним підприємством “Ташір”, договір купівлі-продажу №1844/2017/395608 від 31 березня 2017 року транспортного засобу DAF 95 XF 430, рік випуску 2006, номер кузова (шасі, рама) XLRTE47XS0E733743 та стягнути з ПП “Ташір” на користь ТОВ “Інвестиційно-дорожня компанія” понесені судові витрати.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28 листопада 2018 року заяву ТОВ “Інвестиційно-дорожня компанія” в особі ліквідатора, арбітражного керуючого ОСОБА_2 до ПП "Ташір" про визнання недійсними правочинів боржника, прийнято до розгляду в межах справи №927/110/18 про банкрутство ТОВ “Інвестиційно-дорожня компанія”; ухвалено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження (в межах справи про банкрутство); підготовче засідання призначено на 26 грудня 2018 року на 09год 00хв у приміщенні Господарського суду Чернігівської області.
Ухвалою господарського суду від 26.12.2018 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_3 товариство Тодіні Коструціоні ОСОБА_4П.А. (вул. Датарія, 22, м. Рим, Італія, 00187) в особі Представництва “Тодіні Коструціоні ОСОБА_4П.А.” (вул. Соборна, 446, м. Рівне, 33024, код ЄДРПОУ 26603641); відкладено підготовче засідання на 23 січня 2019 року на 09год 00хв.
На виконання ухвали суду 17.12.2018 року від відповідача ПП “Ташір” надійшов відзив на заяву про визнання недійсними правочинів боржника, з доданими до нього документами, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволення заяви ТОВ “Інвестиційно-дорожня компанія” в особі ліквідатора ОСОБА_2, оскільки вона є необгрунтованою та такою, що не підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами.
Також, 17.12.2018 року від Регіонального сервісного центру в Житомирській області на виконання ухвали господарського суду Чернігівської області від 28.11.2018 надана звірена копія договору купівлі-продажу №1844/2017/395608 від 31 березня 2017 року на автомобіль DAF 95 XF 430, рік випуску 2006, номер кузова (шасі, рама) XLRTE47XS0E733743, укладеного між ТОВ “Інвестиційно-дорожня компанія” та ПП “Ташір”.
Ліквідатором ОСОБА_5 26.12.2018 подано до суду відповідь на відзив Приватного підприємства «Ташір».
02.01.2019 до суду надійшло від ПП «Ташір» заперечення на відповідь ліквідатора.
Також до суду 14.01.2019 ОСОБА_3 товариством Тодіні Коструціоні ОСОБА_4П.А. в особі Представництва “Тодіні Коструціоні ОСОБА_4П.А.” подано пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
23.01.2019 в судовому засіданні представником від ПП «Ташір» надано попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат.
В судовому засіданні 23 січня 2019 року суд постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на тридцять календарних днів до 26 лютого 2019 року, закриття підготовчого провадження та призначення справи №927/110/18 до судового розгляду по суті на 13 лютого 2019 року на 10:00 годин та визнав явку учасників справи обов'язковою.
У судове засідання з розгляду справи по суті 13.02.2019 з'явились ліквідатор, повноважний представник ПП “Ташір” та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
В судовому засіданні 13.02.2019 судом заслухано ліквідатора, який надав пояснення по суті заявлених вимоги та просив суд задовольнити заяву в повному обсязі і визнати недійсним, укладений між ТОВ “Інвестиційно-дорожня компанія” та Приватним підприємством “Ташір”, договір купівлі-продажу №1844/2017/395608 від 31 березня 2017 року транспортного засобу DAF 95 XF 430, рік випуску 2006, номер кузова (шасі, рама) XLRTE47XS0E733743.
Судом в судовому засіданні 13.02.2019 року заслухано представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, щодо поданих ним пояснень, у яких представник підтримав заявлені ліквідатором вимоги та просив суд задовольнити вимоги в повному обсязі. Він вважає, що ТОВ “Інвестиційно-дорожня компанія”, зловживало своїм правом власності на належне йому майно, в тому числі шляхом укладення оскаржуваного правочину з ПП “Ташір”. Зокрема представник АТ Тодіні Коструціоні ОСОБА_4П.А. в особі Представництва “Тодіні Коструціоні ОСОБА_4П.А.” наголошує на тому, що висновок експерта може бути складений особою, яка не має свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, а висновок експерта ПП «Експерт-Рівне-Консалт», відповідає всім вимогам діючого Законодавства, положенням (національних стандартів) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методикам та інших нормативно-правовим актам, тоді як складений ПП «Україна-Експерт-Центр» звіт про оцінку майна та висновок про вартість майна від 30.03.2017 не може вважатись належним доказом в розумінні положень статті 76 ГПК, оскільки результати оцінки, проведеної з порушенням встановленої процедури, а саме положень Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, не можуть бути підставою для встановлення обставин, що входять в предмет доказування.
Також в судовому засіданні заслухано представника ПП “Ташір”, який заперечив стосовно заявлених вимог та просить відмовити в їх задоволенні повністю. У своїх запереченнях він посилається на висновок експерта судової автотоварознавчої експертизи по від 14.06.2018 № 180531/3 ПП «Експерт-Рівне-Консалт», складеного експертом (оцінювачем) ОСОБА_9, згідно якого середня ринкова вартість транспортного засобу DAF 95 XF 430, рік випуску 2006, номер кузова (шасі, рама) XLRTE47XS0E733743 становить 382 670,00 грн. Він зауважив, що ОСОБА_9 не є судовим експертом, відтак у нього відсутні повноваження на проведення експертиз та складення експертних висновків, крім того на нього не поширюються гарантії незалежності судового експерта та правильності його висновків, а сам висновок ПП «Експерт-Рівне-Консалт» не можна вважати звітом про оцінку майна (акт оцінки майна), оскільки не проводилось реальне дослідження, зокрема огляд, вказаного транспортного засобу, а визначалась лише середня ринкова вартість аналогічного транспортного засобу.
В судове засіданні 28.02.2019 після оголошеної в судовому засіданні 13.02.2019 перерви, для проведення судових дебітів, з»явилися: ліквідатор, представник ПП “Ташір” та представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
В судовому засіданні 28.02.2019, до виходу суду до нарадчої кімнати представник ПП “Ташір”, повідомив суд, що має намір подати заяву про стягнення судових витрат понесених у звязку із розглядом справи, оскільки не може до закінчення розгляду справи надати суду докази, що підтверджують розмір всіх понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу по даній справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Відповідно до ОСОБА_7 з Єдиного державного реєстру МВС України та інформаційної довідки Головного сервісного центру МВС України станом на 18.03.2017 року ТОВ «Інвестиційно-дорожня компанія» було власником, зокрема автомобіля DAF 95 XF 430, рік випуску 2006, номер кузова (шасі, рама) XLRTE47XS0E733743.
За період з 18.03.2017 року по 02.02.2018 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-дорожня компанія» відчужило 27 транспортних засобів, в тому числі основні засоби, які забезпечували ведення господарської діяльності боржника.
Відповідно до ОСОБА_7 з Єдиного державного реєстру МВС України станом на 02.07.2018 року інформація про зареєстровані на праві власності за ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-дорожня компанія» в базі відсутня.
В інформаційній довідці Головного сервісного центру МВС України від 27.06.2018 зазначено, що станом на 26.02.2018, згідно з інформацією з бази даних Єдиного державного реєстру МВС автомобіль DAF 95 XF 430, рік випуску 2006, номер кузова (шасі, рама) XLRTE47XS0E733743 зареєстровано за Приватним підприємством «Ташір».
Згідно наданої суду 17.12.2018 Регіональним сервісним центром в Житомирській області інформаційної довідки, 31.03.2017 між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Інвестиційпо-дорожня компанія» та Приватним підприємством «Ташір» оформлено та підписано договір купівлі-продажу №1844/2017/395608 від 31.03.2017 транспортного засобу DAF 95 XF 430, рік випуску 2006, номер кузова (шасі, рама) XLRTE47XS0E733743(копія договору додається), в приміщенні сервісного центру №1844 РСЦ МВС в Житомирська обл. №1844/2017/395608, в присутності адміністратора, який перевірив відповідність інформації внесеної до цього договору документам, які надані сторонами договору.
У пункті 1.1. Договору купівлі-продажу від 31.03.2017 р. сторони погодили, що Продавець зобов'язується передати у власність Покупця транспортний засіб марка DAF 95 XF 430, рік випуску 2006, колір жовтий, номер кузова (шасі, рама) XLRTE47XS0E733743, свідоцтво про реєстрацію СХТ620806, номерний знак НОМЕР_2, зареєстрований за продавцем 24.12.2015 року підрозділом МВС Центр 1844.
Пунктом 1.2 зазначено, що продавець гарантує, що майно, яке є предметом продажу за даним договором, належить йому на праві, не обтяжене арештом, у розшуку, заставі не перебуває, не являється предметом спору у суді.
Згідно пункту 3.1. Договору купівлі-продажу від 31.03.2017 р. за домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 190863, 00 грн.
Перед укладення Договору купівлі-продажу від 31.03.2017 р. ТОВ «Інвестиційно- дорожня компанія» замовлено оцінку транспортного засобу, за результатом якої суб'єктом оціночної діяльності надано Висновок про вартість майна від 30.03.2017 року. Із вказаного Висновку про вартість майна від 30.03.2017 р. вбачається, що ринкова вартість транспортного засобу на дату проведення оцінки становила 162103,00 грн. без урахування ПДВ.
Ліквідатор ТОВ “Інвестиційно-дорожня компанія” в обґрунтування поданої заяви про визнання недійсним правочину, посилається на статтю 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і зазначає, що банкрутом було продано відповідачу транспортний засіб DAF 95 XF 430, рік випуску 2006, номер кузова (шасі, рама) XLRTE47XS0E733743 за заниженою вартістю - 191 807,00 гривень. На підтвердження даної позиції він посилається на доданий до заяви Висновок експерта судової автотоварознавчої експертизи складеної 14.06.2018 № 180531/3 ПП «Експерт-Рівне-Консалт», проведеної на замовлення ініціюючого кредитора у справі про банкрутство ТОВ “Інвестиційно-дорожня компанія” ОСОБА_3 товариством Тодіні Коструціоні ОСОБА_4П.А. в особі Представництва “Тодіні Коструціоні ОСОБА_4П.А.”, складеного експертом (оцінювачем) ОСОБА_9, згідно якого середня ринкова вартість транспортного засобу DAF 95 XF 430, рік випуску 2006, номер кузова (шасі, рама) XLRTE47XS0E733743 становить 382 670,00 грн.
Відповідно до наданої копії висновоку експерта судової автотоварознавчої експертизи складеної 14.06.2018 № 180531/3 ПП «Експерт-Рівне-Консалт», на вирішення судової автотоварознавчої експертизи було поставлено питання:
- Яка середня ринкова вартість колісних транспортних засобів, в ідентичній комплектації, станом на 04.04.2017 року, а саме транспортного засобу DAF 95 XF 430, рік випуску 2006, номер кузова (шасі, рама) XLRTE47XS0E733743, об»єм двигуна 12580.
За наслідками дослідження було складено Висновок експерта №180531/3 від 14.06.2018 року та надано інформацію про середню ринкову вартість колісних транспортних засобів в комплектації згідно вищенаведеного переліку, що становить 382670,00 грн. Таким чином, як зазначає у заяві ліквідатор, очевидне фактичне заниження вартості транспортного засобу при його відчуженні боржником для Відповідача (порівняно із наведеною середньою ринковою вартістю зазначених транспортних засобів) становить 191 807,00 гривень, тобто коефіцієнт заниження вартості становить 2,00.
Слід зазначити, що із наданого висновка експерта № 180531/3 від 14.06.2018 вбачається, що дослідження проводилось без огляду об'єкта дослідження, тобто без врахування реального стану транспортного засобу DAF 95 XF 430, рік випуску 2006, номер кузова (шасі, рама) XLRTE47XS0E733743, пробігу, технічного стану тощо.
В свою чергу, ТОВ «Інвестиційно-дорожня компанія», з метою визначення вартості транспортного засобу DAF 95 XF 430, рік випуску 2006, номер кузова (шасі, рама) XLRTE47XS0E733743, було замовлено оцінку даного транспортного засобу, що підтверджується доданою Приватним підприємством «Ташір» до поданого відзиву на заяву про визнання правочинів недійсними копією Звіту про оцінку майна із висновком про вартість майна від 30.03.2017, проведеного Приватним підприємством «Україна - Експерт- Центр».
Зокрема, при проведенні оцінки оцінювачем враховувалися: загальний технічний стан; комплектність; додатково встановлене обладнання; оновлені складові; складові частини, що потребують ремонту; корозійні пошкодження складових частин кузова; середня по Україні ціна купівлі ідентичного КТЗ; коефіцієнт ринку регіону; строк експлуатації КТЗ; фактичний середньорічний пробіг; нормативний середньорічний пробіг та інше.
Так, відповідно до проведеної оцінки загальна ринкова вартість транспортного засобу DAF 95 XF 430, рік випуску 2006, номер кузова (шасі, рама) XLRTE47XS0E733743 без урахування ПДВ може складати 162 103,00 гривні.
Тобто, в даному випадку проводилася реальна оцінка конкретного транспортного засобу, а саме автомобіля DAF 95 XF 430, рік випуску 2006, номер кузова (шасі, рама) XLRTE47XS0E733743 із врахуванням його реального стану, а не середня ринкова вартість аналогічних автомобілів. Крім того, слід зазначити, що реалізація автотранспортного засобу не потребує проведення судової автотоварознавчої експертизи, достатнім було провести лише оцінку транспортного засобу.
Частиною 8 статті 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Згідно ч.4 ст.10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Статтею20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено підстави, за яких можуть бути визнані недійсними договори, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, а саме: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.
Відповідно до положень ст.41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», саме до повноважень ліквідатора належить обов'язок вживати заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
Згідно частин 1-3 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Частина 1 ст. 627 ЦК України встановлює, що відповідно до статті б цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом ч.1, 2 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.
Згідно із статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування,не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно з положеннями статті 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обгрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до частини 6 статті 98 ГПК України у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.
Згідно статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до ст.7-1 Закону України "Про судову експертизу" підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
Статтею 9 Закону України «Про судову експертизу» встановлено, що атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України.
Особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 10 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань.
Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.
Однак у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» зазначено, що Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Крім того, не може вважатися актом судової експертизи висновок спеціаліста, наданий заявникові (юридичній чи фізичній особі) на підставі його заяви, - навіть якщо відповідний документ має назву "висновок судового експерта" або подібну до неї, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи.
Відповідно до абзацу шостого статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Пунктом 1 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року №1440, встановлено, що Національний стандарт є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.
Пунктом 50 Національного стандарту №1 передбачено, що проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється ознайомлення з об'єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка.
Згідно із пунктом 56 Національного стандарту №1 звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен, серед іншого, містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.
Статтею 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб»єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.
Зважаючи на викладене, проведена Приватним підприємством «Україна - Експерт- Центр» оцінка майна із висновком про вартість майна від 30.03.2017, на замовлення ТОВ “Інвестиційно-дорожня компанія”, проводилася із врахуванням реального стану конкретного транспортного засобу, а саме DAF 95 XF 430, рік випуску 2006, номер кузова (шасі, рама) XLRTE47XS0E733743, а не середньої ринкової вартості аналогічних автомобілів. Тоді як оцінка вартості майна від 14.06.2018 № 180531/3 проведена експертом Приватного підприємства «Експерт-Рівне-Консалт» на замовлення ТОВ “Інвестиційно-дорожня компанія” ОСОБА_3 товариством Тодіні Коструціоні ОСОБА_4П.А. в особі Представництва “Тодіні Коструціоні ОСОБА_4П.А.”, проводилась без технічного огляду об'єкта дослідження, без встановлення його комплектації, без перевірки його технічного стану та інших особливостей, тобто без врахування реального стану транспортного засобу, отже не може відповідати вимогам належного, допустимого та достовірного доказу.
З огляду на зазначене вище, проаналізувавши подані сторонами докази, суд доходить висновку про недостатність підстав для задоволення заяви ліквідатора ТОВ “Інвестиційно-дорожня компанія” ОСОБА_2 про визнання недійсним правочинів боржника.
Крім того, розглянувши поданий 23.01.2019 представником ПП «Ташір» попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до п.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Статтею 221 Господарського процесуального кодексу передбачено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Враховуючи, що в судовому засіданні представником ПП “Ташір” заявлено про подання заяви про стягнення судових витрат понесених у зв»язку із розглядом справи та доказів, що підтверджують розмір всіх понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу по даній справі протягом 5 днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог, питання щодо розподілу судових витрат, які понесло та змушене було понести ПрАТ “Ташір” у зв»язку з розглядом даної справи, на час прийняття рішення судом не розглядається.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, в разі відмови у позові повністю, судові витрати та витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. 42-46, 73-80, 86, 98, 101, 104, 123, 129, 232-242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні заяви ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-дорожня компанія” в особі ліквідатора ОСОБА_2 (04119, АДРЕСА_1) про визнання недійсним, укладений між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-дорожня компанія” та Приватним підприємством “Ташір” (13600, вул. Шкільна, б.9, с.м.т. Ружин, Ружинський район, Житомирська область), договір купівлі-продажу №1844/2017/395608 від 31 березня 2017 року транспортного засобу DAF 95 XF 430, рік випуску 2006, номер кузова (шасі, рама) XLRTE47XS0E733743.
Ухвалу складено та підписано 28 лютого 2019 року.
Ухвала господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.
Суддя С.В. Белов
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/