Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про повернення позовної заяви
"28" лютого 2019 р.Справа № 922/525/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильової В.В.
розглянувши матеріали
позовної заявиАкціонерного товариства ОСОБА_1 "ПриватБанк", місто Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіл-Профіт", місто Харків
про стягнення 33 781 952,80 грн.
25 лютого 2019 року до Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства ОСОБА_1 "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіл-Профіт" про стягнення заборгованості за Договором фінансового лізінгу № 4С16081ЛИ від 16.09.2016 в розмірі 33 781 952,80 грн., з яких:14 834 132,62 грн. - прострочена заборгованість по сплаті лізінгових платежів в рахунок вартості майна, 12 317 597,12 грн. - прострочена заборгованість з винагороди за користування майном, 6 630 223,07 грн. - пеня за порушення грошового зобовязання.
Дослідивши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства ОСОБА_1 "ПриватБанк" та додані до неї документи, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно частини третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Тобто реалізація права на звернення до суду із позовом є процесуальною дією в суді, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва, або її процесуальним представником (вказана позиція викладена ОСОБА_2 Палатою Верховного Суду у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 910/23346/16, від 21 березня 2018 року у справі № 916/3283/16). При цьому підписання та/або подання позовної заяви є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.
Як вбачається з позовної заяви, вона підписана представником Акціонерного товариства ОСОБА_1 "ПриватБанк" - адвокатом ОСОБА_3
Водночас, суд зазначає, що правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05.07.2012 №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" закріплено перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги: - договір про надання правової допомоги; - довіреність; - ордер; - доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За вимогами частини третьої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Отже, в господарському судочинстві, згідно з вимогами статті 60 Господарського процесуального кодексу України, допустимим доказом повноважень адвоката, як особи, щодо підписання позовної заяви, є виключно довіреність або ордер (Постанова ОСОБА_2 Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № П/9901/736/18).
Проте, під час перевірки документів при розкриванні поштового відправлення, які надійшли від АТ КБ "ПриватБанк" (вхідний № 525/19) не виявилося оригіналу доказу сплати судового збору, копій довіреності представника позивача та свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю, про що відділом документального забезпечення та контролю (канцелярія) 25 лютого 2019 року складено Акт (на підставі Інструкції з діловодства в господарських судах України).
Також суд зазначає, що матеріали позовної заяви не містять ані довіреності, ані ордеру на ім'я ОСОБА_3, як особи, уповноваженої на підписання позовної заяви від імені Акціонерного товариства ОСОБА_1 "ПриватБанк". Крім того, матеріали позовної заяви не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 є адвокатом, відповідно до вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява від імені Акціонерного товариства ОСОБА_1 "ПриватБанк" подана та підписана особою, яка не має право її підписувати.
Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За наведених обставин, позовна заява Акціонерного товариства ОСОБА_1 "ПриватБанк" підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись п. 1 ч. 5 ст. 174, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути позовну заяву Акціонерного товариства ОСОБА_1 "ПриватБанк" (вх. № 525/19) та додані до неї документи на адресу заявника.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.
Ухвалу підписано 28.02.2019.
Суддя ОСОБА_4
№ 922/525/19
Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).