28.02.2019 року м.Дніпро Справа № 904/3828/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Березкіна О.В. (доповідач)
суддів: Дармін М.О., Іванов О.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2018 року (повний тест рішення складено 21.12.2018 року) у справі №904/3828/18 (суддя Кеся Н.Б.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖКОКС", м.Запоріжжя
до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро
про стягнення 19473,80 грн.
Позивач - Приватне акціонерне товариство "ЗАПОРІЖКОКС" звернувся до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" із позовом про стягнення шкоди, завданої недостачею вантажу у розмірі 19473,80 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2018 року у справі №904/3828/18 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖКОКС" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" задоволено у повному обсязі.
Суд стягнув з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237) на користь Приватного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖКОКС" (69600, м.Запоріжжя, вул.Діагональна, 4, код ЄДРПОУ 00191224) шкоду, завдану недостачею, у розмірі 19473,80 (дев'ятнадцять тисяч чотириста сімдесят три грн. 80 коп.) грн. та суму судового збору у розмірі 1762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) грн.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" оскаржив його в апеляційному порядку. Просив скасувати рішення суду першої інстанції від 11.12.2018 року у даній справі та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апелянт вказує, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку, що хімічний склад продукції, що містить вологу, і фізичний стан продукції - вологий стан, не є тотожними поняттями, на підставі чого суд прийняв розмір нестачі, визначений позивачем, як такий, що відповідає Правилам видачі вантажів, затверджений наказом Міністерства Транспорту України від 21.11.2000 №644.
Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
При перевірці розміру нестачі господарським судом Дніпропетровської області встановлено, що вантаж перевозився за залізничною накладною № 49469794 (основний перевізний документ), найменування вантажу в якій зазначений: концентрат вугільний. УДК навалом №328, зола 9,0%, волога 10,5%.
В графі № 20 накладної, яка є основним перевізним документом зазначається: найменування вантажу відповідно до алфавітного списку вантажів Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів та відмінні ознаки вантажу (у твердому, рідкому або вологому стані, у свіжому або сушеному та іншому вигляді). В даному випадку у графі 20 накладної зазначено “влага 10,5%”, тобто вантаж знаходився у вологому стані.
Товариство вважає, що позивач просить стягнути суму нестачі вантажу, не дотримуючись при цьому правильного розрахунку.
Згідно ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Таким чином, якщо недостача маси вантажу знаходиться у межах норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто, у одержувача відсутні підстави вважати, що він одержав вантаж з недостачею.
Таким чином, якщо недостача маси вантажу знаходиться у межах норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто, у одержувача відсутні підстави вважати, що він одержав вантаж з недостачею.
Відповідно до частин 1, 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
В даному спорі ціна позову становить 19473,80 грн., що менше від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 01.01.2019 ця сума дорівнює 192100 грн.), отже, справа в суді апеляційної інстанції підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі № 904/3828/18 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2018 року.
Розгляд апеляційної скарги визначено провести відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що між Приватним акціонерним товариством "ЗАПОРІЖКОКС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНКОСТІЛ ГРУП" 27.02.2018 року було укладено договір поставки № 18/142 (Договір), відповідно до умов якого ТОВ "ІНКОСТІЛ ГРУП" зобов'язався передати, а ПРАТ "ЗАПОРІЖКОКС" зобов'язався прийняти та оплатити на умовах Договору вугільну продукцію - вугільний концентрат марки К з відповідними показниками якості (п.1 Договору).
Згідно з п.2 Договору сторони дійшли згоди, що ціна, об'єм та строки поставки вугільної продукції вказуються в специфікаціях, які підписуються сторонами, скріплюються печатками сторін та є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п.2 Специфікації від 27.03.2018р. (Додатку № 2 до договору поставки №18/142 від 27.02.2018р.) ТОВ "ІНКОСТІЛ ГРУП" зобов'язався передати ПРАТ "ЗАПОРІЖКОКС" 28000 т вугільного концентрату марки К групи К1 0-100 ТОВ "ЗФ Свято-Варваринська" ТУ У 05.1-36975983-001:2017.
27.04.2018р., в межах Договору та Специфікації від 27.03.2018р. (Додатку № 2 до Договору), на адресу ПРАТ "ЗАПОРІЖКОКС" (вантажоодержувач) була направлена партія концентрату вугільного (марка К, група К1) (надалі-вугілля кам'яне) в вагонах за залізничною накладною №49469794 (основний перевізний документ). Відповідно до зазначеної накладної маса вантажу в вагонах:
- № 53519120 є 68 900 кг, тара - 20 900 кг;
- № 62008040 є 69 500 кг, тара - 20 800 кг;
- № 56737661 є 70 700 кг, тара - 19 400 кг;
- № 53497699 є 69 900 кг, тара - 21 800 кг;
Під час видачі вантажу з перевіркою, була встановлена вагова недостача продукції у вагонах №53519120, 62008040, 56737661, 53497699.
Недостача продукції документально підтверджена комерційними актами №№ 460005/503, 460005/502, 460005/500, 460005/501 від 24.04.2018 року (а.с. 16-19), які складені на станції призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.
Так, у комерційному акті № 460005/503 від 29.04.2018 р. зафіксовано, що вагон №53519120 вантажопідйомністю 69 т прибув поїздом № 2001. Вагон у технічному стані справний. У розділі “Д” (опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку) комерційного акту зазначено: На підставі акту загальної форми №33843 від 28.04.2018 р. ст. Запоріжжя-Ліве проведене комісійне зважування вантажу, що прибув по груповій відправці, приймальником поїздів ОСОБА_1, прийомоздавальником заводу ОСОБА_2, слідчим Заводського ВП Сербіна І.Н., в присутності ДСЗМ ОСОБА_3 зі зважуванням вагону на справних електронних вагонних вагах вантажоодержувача № 085, держповірка 05.02.2018р. В документі значиться 15 напіввагонів вагою 1040600 кг. В вагоні №53519120 значиться вага нетто 68900 кг., тара 20900 кг. Фактично виявилася вага: бруто 88900 кг, тара з документу 20900 кг, нетто 68000 кг, що менше документу на 900 кг. В комерційному відношенні навантаження у вагоні шапкоподібне на рівні бортів. Вантаж маркований катком-ущільнювачем і поперечними смугами, що відповідає перевізному документу. Порушене маркування над 2, 3 люками праворуч виїмка довжиною 350 см шириною 150 см і глибиною 50 см. В технічному відношенні вагон справний, бездверний, люка закриті, течі вантажу немає. При повторному зважуванні дані не змінилися.
У комерційному акті № 460005/502 від 29.04.2018р. зафіксовано, що вагон №53519120 вантажопідйомністю 70 т прибув поїздом № 2001. Вагон у технічному стані справний. У розділі “Д” (опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку) комерційного акту зазначено: На підставі акту загальної форми №33840 від 28.04.2018р. ст. Запоріжжя-Ліве проведене комісійне зважування вантажу, що прийшов по груповій відправці, приймальником поїздів ОСОБА_1, прийомоздавальником заводу ОСОБА_2, слідчим Заводського ВП Сербіна І.Н., в присутності ДСЗМ ОСОБА_3 зі зважуванням вагону на справних електронних вагонних вагах вантажоодержувача № 085, держповірка 05.02.2018р. В документі значиться 15 напіввагонів вагою 1040600 кг. В вагоні №62008040 значиться вага нетто 69500 кг., тара 22 800 кг. Фактично виявилася вага: бруто 89450 кг, тара з документу 22800 кг, нетто 66650 кг, що менше документу на 2850 кг. В комерційному відношенні навантаження у вагоні шапкоподібне на рівні бортів. Вантаж маркований катком-ущільнювачем і поперечними смугами, що відповідає перевізному документу. Порушене маркування над 5, 6 люками праворуч виїмка довжиною 300 см шириною 150 см і глибиною 70 см. В технічному відношенні вагон справний, бездверний, люка закриті, течі вантажу немає. При повторному зважуванні дані не змінилися.
У комерційному акті №460005/500 від 29.04.2018р. зафіксовано, що вагон №56737661 вантажопідйомністю 71 т прибув поїздом №2001. Вагон у технічному стані справний. У розділі “Д” (опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку) комерційного акту зазначено: На підставі акту загальної форми №33841 від 28.04.2018р. ст. Запоріжжя-Ліве проведене комісійне зважування вантажу, що прийшов по груповій відправці, приймальником поїздів ОСОБА_1, прийомоздавальником заводу ОСОБА_2, слідчим Заводського ВП Сербіна І.Н., в присутності ДСЗМ ОСОБА_3 зі зважуванням вагону на справних електронних вагонних вагах вантажоодержувача № 085, держповірка 05.02.2018р. В документі значиться 15 напіввагонів вагою 1040600 кг. В вагоні № 56737661 значиться вага нетто 70700 кг., тара 19400 кг. Фактично виявилася вага: бруто 89250 кг, тара з документу 19400 кг, нетто 69850 кг, що менше документу на 850 кг. В комерційному відношенні навантаження у вагоні шапкоподібне на рівні бортів. Вантаж маркований катком-ущільнювачем і поперечними смугами, що відповідає перевізному документу. Порушене маркування над 5, 6 люками праворуч виїмка довжиною 300 см шириною 150 см і глибиною 70 см. В технічному відношенні вагон справний, бездверний, люка закриті, течі вантажу немає. При повторному зважуванні дані не змінилися.
У комерційному акті № 460005/501 від 29.04.2018р. зафіксовано, що вагон №53497669 вантажопідйомністю 70 т прибув поїздом № 2001. Вагон у технічному стані справний. У розділі “Д” (опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку) комерційного акту зазначено: На підставі акту загальної форми №33842 від 28.04.2018р. ст. Запоріжжя-Ліве проведене комісійне зважування вантажу, що прийшов по груповій відправці, приймальником поїздів ОСОБА_1, прийомоздавальником заводу ОСОБА_2, слідчим Заводського ВП Сербіна І.Н., в присутності ДСЗМ ОСОБА_3 зі зважуванням вагону на справних електронних вагонних вагах вантажоодержувача № 085, держповірка 05.02.2018р. В документі значиться 15 напіввагонів вагою 1040600 кг. В вагоні №53497669 значиться вага нетто 69900 кг., тара 21800 кг. Фактично виявилася вага: бруто 90 600 кг, тара з документу 21800 кг, нетто 68800 кг, що менше документу на 1100 кг. В комерційному відношенні навантаження у вагоні шапкоподібне на рівні бортів. Вантаж маркований катком-ущільнювачем і поперечними смугами, що відповідає перевізному документу. Порушене маркування над 3, 4 люками праворуч виїмка довжиною 350 см шириною 150 см і глибиною 50 см. В технічному відношенні вагон справний, бездверний, люка закриті, течі вантажу немає. При повторному зважуванні дані не змінилися.
ТОВ "ІНКОСТІЛ ГРУП" подано Позивачу рахунок №60495 від 27.04.2018р. на суму 22363 579,39 грн. (з ПДВ) щодо оплати вартості концентрату вугільного (марка К, група К1) загальною кількістю 3325,200 т. (ціна вугільної продукції 5604,57 грн. за 1 т). Вартість без ПДВ складає 18636316,16 грн.
Також, ТОВ "ІНКОСТІЛ ГРУП" були надані Позивачу акт № 60495к. від 30.05.2018р. та рахунок №60495к. від 30.05.2018 р. щодо коригування ціни вугільної продукції по договору №18/142 від 27.02.2018р. у бік зменшення на суму 28,01 грн. без ПДВ та зменшення вартості вугільної продукції на суму 111766,62 грн. (з ПДВ). Вартість зменшення без ПДВ складає 93138,85 грн.
У зв'язку з вищевказаним, ціна концентрату вугільного марки К групи К1 за рахунком №60495 від 27.04.2018р. з урахуванням коригування складає 5 576,56 грн. (без ПДВ) за 1 т:
5604,57 грн. (ціна без ПДВ згідно рахунку №60495 від 27.04.2018р.) - 28,01 грн. (коригування ціни згідно рахунку 60495к. від 30.05.2018р.) = 5576,56 грн. (вартість концентрату вугільного без ПДВ з урахуванням коригування).
Рахунок №60495 від 27.04.2018р. Позивачем сплачено ТОВ "ІНКОСТІЛ ГРУП" на загальну суму 22251812,77 грн. (з ПДВ) відповідно виписки банку №4500007238 від 30.05.2018р. на суму 22 251 812,77 грн.
Звертаючись до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі-Відповідач) із позовом про стягнення на свою користь шкоду, завдану недостачею вантажу у розмірі 19473,80 грн., позивач - Приватне акціонерне товариство "ЗАПОРІЖКОКС", посилався на виявлену нестачу вантажу, що підтверджується складеними залізницею комерційними актами №№460005/503, 460005/502, 460005/500, 460005/501 від 29.04.2018р., в яких зафіксована невідповідність маси вантажу - вугілля кам'яного.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що факт нестачі доводиться матеріалами справи у вигляді комерційних актів, складених за участю залізниці, зміст яких свідчить про те, що Відповідач як перевізник не забезпечив схоронність переданого йому до перевезення вантажу.
Що стосується заперечень Відповідача про розмір нестачі з огляду на природню втрату вантажу, суд першої інстанції зазначив, що хімічний склад продукції, що містить вологу, і фізичний стан продукції - вологий стан, не є тотожними поняттями.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Частиною 5 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Такі ж положення наведені в ч. 2 ст.908 ЦК України.
Пунктом 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 визначено, що накладна (залізнична) є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.
З приписів ч.2 ст. 307 Господарського кодексу України також вбачається, що транспортна накладна підтверджує укладення договору перевезення вантажу.
Частинами 4, 5 статті 22 Закону України “Про залізничний транспорт” встановлено, що перевізники зобов'язані забезпечувати: своєчасне якісне перевезення пасажирів, вантажів, багажу, вантажобагажу та пошти; розвиток інфраструктури залізничного транспорту загального користування, транспортних послуг; схоронність вантажів, що перевозяться.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниця повинна забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Ст. 23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Пунктом 110 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998. N457 (із змінами і доповненнями) на залізницю покладена відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала; при цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало; перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Наведена стаття кореспондується і з положеннями ст. 314 ГК України, якою також встановлено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини; у транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника; за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу (ч.1-3).
Положеннями пунктів 113, 114 Статуту залізниць України встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (п.а).
Відповідно до частини 1 пункту 127 Статуту залізниць України залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження, прострочення відбулися не з її вини.
При цьому, ст. 24 Статуту залізниць України залізниці надано право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Як вбачається з матеріалів справи, на станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення залізницею без зауважень.
Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 1% маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля .
Згідно частин 1, 2 пункту 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах (п.а).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем складені комерційні акти №460005/503, №460005/502, №460005/500, №460005/501 від 29.04.2018, які фіксують факт виїмки, а саме за актами послідовно:
Вантаж маркований катком-ущільнювачем і поперечними смугами, що відповідає перевізному документу. Порушене маркування над 2, 3 люками праворуч виїмка довжиною 350 см шириною 150 см і глибиною 50 см. В технічному відношенні вагон справний, бездверний, люка закриті, течі вантажу немає. При повторному зважуванні дані не змінилися.
Вантаж маркований катком-ущільнювачем і поперечними смугами, що відповідає перевізному документу. Порушене маркування над 5, 6 люками праворуч виїмка довжиною 300 см шириною 150 см і глибиною 70 см. В технічному відношенні вагон справний, бездверний, люка закриті, течі вантажу немає. При повторному зважуванні дані не змінилися.
Вантаж маркований катком-ущільнювачем і поперечними смугами, що відповідає перевізному документу. Порушене маркування над 5, 6 люками праворуч виїмка довжиною 300 см шириною 150 см і глибиною 70 см. В технічному відношенні вагон справний, бездверний, люка закриті, течі вантажу немає. При повторному зважуванні дані не змінилися.
Вантаж маркований катком-ущільнювачем і поперечними смугами, що відповідає перевізному документу. Порушене маркування над 3, 4 люками праворуч виїмка довжиною 350 см шириною 150 см і глибиною 50 см. В технічному відношенні вагон справний, бездверний, люка закриті, течі вантажу немає. При повторному зважуванні дані не змінилися.
Тобто, комерційними актами встановлено порушення маркування, що не є наслідком природньої втрати внаслідок перевезення товару у вологому стані.
Колегія суддів не згодна із доводами відповідача, який вважає, що у розрахунку нестачі вантажу необхідно застосовувати 2% норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто, передбаченої пунктом 27 Правил видачі вантажів з огляду на наступне.
Як вбачається з наведеного п. 27 Правил видачі вантажів такий відсоток норми природної втрати застосовується для: вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руди марганцевої і хромової; кварциту у подрібненому стані (фракції 0-6 мм); мідного купоросу; хімічної сировини навалом; солі; фруктів свіжих; овочів свіжих; шкіри обробленої і мокросолоної; тютюну; м'яса свіжого. До наведеного переліку не входить товар, що постачався.
Відповідно до Пояснень щодо заповнення накладної (Додаток 3) до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138) у графі 20 відправником, зокрема, зазначаються: найменування вантажу відповідно до Алфавітного списку вантажів Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів та відмінні ознаки вантажу (у твердому, рідкому або вологому стані, у свіжому або сушеному та іншому вигляді), та інше.
В даному випадку відправником у графі 20 накладної були вказані не відмінні ознаки вантажу, а показники якості вугільного концентрату марки К, группа «К1»: Концентрат угольній.УДК насипью №328 , зола (max) -9,0%, волога (max) -10,5%, який постачальник зобов'язався передати покупцю за умовами договору ( а.с.15,т.1).
Тобто, вказана у накладних вологість 10,5%, є показником якості товару згідно умов договору поставки і не відноситься до відмінних ознак вантажу, прийнятого залізницею до перевезення.
З урахуванням норми недостачі (природної втрати) для вугілля 01% маси, позивач правильно вирахував, що загальна недостача партії вугілля по вагонах №53519120. 62008040, 56737661, 53497699 складає 19473,80 грн. з ПДВ.
На виконання вимог ст.ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України відповідач не довів ті обставини на які він посилається як на підставу своїх заперечень та не надав належні докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Інші доводи апеляційної скарги є неспроможними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.
З урахуванням вищевикладеного, господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об'єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до п.1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.
Керуючись ст.ст. 275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2018 року у справі № 904/3828/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених ч. 2 п. 3 ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови складено 28.02. 2019року
Головуючий суддя О.В. Березкіна
Суддя М.О. Дармін
Суддя О.Г.Іванов