14.02.2019 року м.Дніпро
Справа № 904/762/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач),
суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.,
при секретарі судового засідання: Дон О.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Паутова Геннадія Володимировича на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2018 (постановлену суддею Мельниченко І.Ф.) у справі № 904/762/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АГРОАЛЬЯНС"
до Фізичної особи-підприємця Паутова Геннадія Володимировича
про стягнення 51 982, 88грн.
Фізична особа-підприємець Паутов Геннадій Володимирович звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про часткове визнання наказу у справі № 904/762/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АГРОАЛЬЯНС" до Фізичної особи-підприємця Паутова Геннадія Володимировича про стягнення 51 982, 88 грн. основної заборгованості; 1 762, 00 грн. судового збору в частині стягнення основного боргу в сумі 25 940, 00 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Заява вмотивована тими обставинами, що відповідачем до ухвалення рішення по справі № 904/762/18 добровільно сплачено на користь позивача 25 940, 00 грн. заборгованості, про що свідчить платіжне доручення № 1 від 10.01.2018.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2018 у справі № 904/762/18 у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Паутова Геннадія Володимировича про часткове визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у справі № 904/762/18 - відмовлено; у задоволенні заяви відносно покладення на позивача судових витрат у вигляді правничої допомоги в сумі 5 000, 00 грн. - відмовлено.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні заяви про часткове визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що господарським судом 16.04.2018 було видано наказ на примусове стягнення з ФОП Паутова Г.В. суми основного боргу за договором фінансового лізинга № 50АА-15 від 27.08.2015 в розмірі 51 982,88 грн. та 1 762, 00 грн. судового збору. Проте, із наданої заявником копії платіжного доручення вбачається оплата в сумі 25 940, 00 грн. саме штрафних санкцій. Посилання заявника на те, що ним добровільно було сплачено саме основний борг в сумі 25 940 грн., заявником документально підтверджено не було. Відмовляючи в задоволенні заяви про покладення на позивача судових витрат, господарський суд виходив з того, що нормами чинного процесуального законодавства не передбачено покладення на позивача судових витрат, пов'язаних зі зверненням боржника до суду із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, відповідач (боржник) подав апеляційну скаргу. Посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи, відповідач просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2018 скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині добровільно сплаченої суми задовольнити; визнати наказ господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2018 у справі №904/762/18 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Паутова Геннадія Володимировича (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АГРОАЛЬЯНС" (49041, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 62А, ідентифікаційний код 37303065) 51 982, 88 грн. (п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот вісімдесят дві грн. 88 коп.) основної заборгованості; 1762, 00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) судового збору, таким що не підлягає виконанню в частині стягнення основного боргу у сумі 25 940, 00 грн., добровільно сплаченого на користь ТОВ "ТД "АГРОАЛЬЯНС" на підставі платіжного доручення № 1 від 10.01.2018; судові витрати покласти на позивача.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що суд першої інстанції не повно та не всебічно дослідив сплачені суми в розрізі доданих документів до заяви в підтвердження погашення саме основного боргу, до розгляду заяви підійшов формально, як наслідок не врахував платіж за платіжним дорученням №1 від 10.01.2018. Скаржник посилається на те, що із тексту рішення господарського суду Дніпропетровської області вбачається, що з відповідача було стягнуто заборгованість у сумі 51 982, 88грн., яка виникла ще у 2017, та як було встановлено судовим рішенням відповідач зобов'язався сплатити дану заборгованість до 11.12.2017. Проте, відповідачем (боржником) було сплачено позивачу частину вказаної заборгованості у сумі 25 940,00 грн., з призначенням платежу "штрафні санкції згідно договору фінансового лізингу №50АА-15 від 27.08.2015 без ПДВ" лише 10.01.2018, що підтверджується платіжним дорученням №1 від 10.01.2018. Отже, на момент звернення позивача до суду, частина заборгованості у сумі 25 940,00 грн., вже була погашена відповідачем, проте позивач її з незрозумілих підстав включив до суми позову та ввів суд в оману з даного приводу. На думку скаржника, у зв'язку з тим, що позивачем було введено суд в оману стосовно дійсного розміру заборгованості, права відповідача є такими, що порушуються, через те, що може відбутись подвійна оплата одного і того самого боргу, оскільки 10.01.2018 відповідачем було добровільно сплачено 25 940,00 грн., а наразі також здійснюється виконавче провадження №56526641, в межах якого вказана сума буде стягнута повторно на виконання судового рішення.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Паутова Геннадія Володимировича на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2018 у справі № 904/762/18; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 14.02.2019 о 16:00.
Позивач (стягувач) відзив на апеляційну скаргу не подав, явку свого повноваженого представника у судове засідання апеляційного господарського суду, яке відбулося 14.02.2019, не забезпечив, про дату час та місце проведення судового засідання у справі повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4904102497067.
За таких обставин, неявка представника позивача (стягувача) у судове засідання, яке відбулося 14.02.2019, не перешкоджає перегляду в апеляційному порядку оскаржуваного судового рішення господарського суду Дніпропетровської області.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача (боржника), з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АГРОАЛЬЯНС", звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Паутова Геннадія Володимировича 51 982, 88грн. заборгованості за Договором фінансового лізингу № 50АА-15 від 27.08.2015.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2018 по справі № 904/762/18 позовні вимоги задоволено у повному обсязі; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Паутова Геннадія Володимировича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АГРОАЛЬЯНС" 51 982, 88 грн. основної заборгованості; 1762,00грн. судового збору.
На виконання вказаного рішення 16.04.2018 господарським судом Дніпропетровської області було видано наказ про примусове виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Вказане рішення суду не було оскаржено та набрало законної сили.
Разом з тим, як на обставину, що стала підставою для звернення до місцевого господарського суду із заявою про часткове визнання вказаного вище наказу таким, що не підлягає виконанню ФОП Паутов Г.В. посилається на те, що до винесення рішення у справі № 904/762/18 ним було сплачено частину заборгованості в сумі 25 940, 00 грн. Разом з тим, про вказану обставину ТОВ "ТД "АГРОАЛЬЯНС" не повідомив суд при розгляді справи, а відповідач не був присутній, оскільки не був повідомлений про її розгляд.
В підтвердження перерахування вказаної суми заявником до заяви додано копію платіжного доручення № 1 від 10.01.2018 (а.с. 64).
З огляду на добровільне виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2018, боржник просить визнати його в зазначеній частині таким, що не підлягає виконанню.
Згідно ч. 1 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 2 вказаної вище статті суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
При цьому, вказана вище норма процесуального кодексу, яка надає право визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, зокрема, у зв'язку з його добровільним виконанням, не містить заборону стосовного того, що таке добровільне виконання боржником свого обов'язку зі сплати боргу може відбутися, як після прийняття судом рішення у справі, так і до його прийняття.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем не було отримано ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2018 про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду, у зв'язку з чим у відповідача була відсутня можливість повідомити суд про існування обставин, добровільної сплати боргу.
Окрім того, суд враховує доводи сторони щодо відсутності будь-якого іншого способу захисту його порушеного права на даний час.
При цьому, апеляційний суд не погоджується з доводами суду першої інстанції щодо відсутності доказів сплати відповідачем основного боргу в сумі 25 940, 00 грн., оскільки із матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено до стягнення саме штрафні санкції, які і були оплачені відповідачем, згідно платіжного доручення № 1 від 10.01.2018 із зазначенням призначення платежу: "штрафні санкції згідно договору фінансового лізингу № 50АА-15 від 27.08.2015".
Застосування у даних правовідносинах ч. 2 ст. 328 ГПК України апеляційний суд вважає таким, що відповідає загальним засадам цивільного законодавства, визначеним у ст. 3 ЦК України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності.
Як зазначено вище, позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав, доводи відповідача щодо добровільної сплати частини боргу не спростував, у судове засідання, призначене для розгляду апеляційної скарги, свого представника не направив.
Також апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у стягненні судових витрат в розмірі 5 000, 00 грн. на послуги адвоката, з огляду на наступне.
Витрати скаржника на правничу допомогу підтверджуються Договором про надання правової допомоги від 16.11.2018, укладеним між Фізичною особою-підприємцем Паутовим Геннадієм Володимировичем та Адвокатським бюро "Віталія Гурського", рахунком №16/11/18 від 16.11.2018 на сплату юридичних послуг, платіжним дорученням № 35 від 16.11.2018 про оплату юридичних послуг згідно рах. № 16/11/18 від 16.11.2018. Також у матеріалах справи наявна копія ордеру серія ДП № 2464/001 від 16.11.2018, виданого Адвокатським бюро "Віталія Гурського".
Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Згідно зі ст.126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Апеляційний суд, проаналізувавши розмір витрат співмірно із складністю справи, виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та ціною позову, дійшов висновку, що співмірний розмір судових витрат у цій справі, з огляду на положення договору про надання правової допомоги від 16.11.2018, становить 3 000, 00 грн. та підлягає стягненню у зазначеній сумі.
При цьому, апеляційний суд вважає безпідставними висновки суду першої інстанції стосовно того, що нормами чинного процесуального законодавства не передбачено покладення на позивача судових витрат, пов'язаних зі зверненням боржника до суду із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, оскільки розподіл таких витрат прямо не забороняється законодавством, відповідно, відсутні обмеження щодо покладання таких витрат на позивача (стягувача) у цій справі.
З огляду на зазначене, судом першої інстанції невірно застосовано норми процесуального права, неповно досліджено обставини справи, що призвело до постановлення ним неправильного судового рішення та порушення прав апелянта, а тому ухвалу господарського суду Дніпропетровської області слід скасувати.
Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АГРОАЛЬЯНС" на користь Фізичної особи-підприємця Паутова Геннадія Володимировича.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Паутова Геннадія Володимировича на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2018 у справі № 904/762/18 задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2018 у справі № 904/762/18 скасувати.
Заяву Фізичної особи-підприємця Паутова Геннадія Володимировича про часткове визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі № 904/762/18 задовольнити.
Визнати наказ господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2018 у справі №904/762/18 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Паутова Геннадія Володимировича (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АГРОАЛЬЯНС" (49041, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 62А, ідентифікаційний код 37303065) 51 982, 88 грн. (п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот вісімдесят дві грн. 88 коп.) основної заборгованості; 1762, 00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) судового збору, таким що не підлягає виконанню в частині стягнення основного боргу у сумі 25 940, 00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АГРОАЛЬЯНС" (49041, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 62А, ідентифікаційний код 37303065) на користь Фізичної особи-підприємця Паутова Геннадія Володимировича (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1 762, 00 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 3 000, 00 грн.
Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Повне рішення складено 28.02.2019
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя Ю.Б. Парусніков
Суддя Л.М. Білецька