ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
28 лютого 2019 року м. ОдесаСправа № 915/1350/18
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Принцевської Н.М.;
суддів: Савицького Я.Ф. Ярош А.І.;
(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, проспект Шевченка, 29)
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства „Колос"
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.01.2019 року
по справі №915/1350/18
за зустрічним позовом Фермерського господарства „Колос"
до Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд"
про зміну умов біржового договору від 29.05.2018 №643 Ф поставки зерна врожаю 2018 року,-
(суддя першої інстанції: Коваль С.М., дата та місце прийняття ухвали: 16.01.2019, Господарський суд Миколаївської області, м.Миколаїв, вул. Адміральська, 22)
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.01.2019 (суддя Коваль С.М.) повернуто зустрічну позовну заяву Фермерського господарства «Колос» (далі - ФГ «Колос») по справі №915/1350/18.
Місцевий господарський суд зазначив, що в даному випадку законодавством передбачене обов'язкове вжиття заходів досудового врегулювання спору шляхом надіслання стороною, яка вважає за необхідне змінити договір, пропозиції про таке другій стороні за договором, однак до зустрічної позовної заяви ФГ «Колос» не додано доказів дотримання вказаної вимоги законодавства.
З поданих ФГ «Колос» матеріалів листування між сторонами, а саме, листів від 27.09.2018 №133, від 28.09.2018 №20-02/3/1706, від 26.10.2018 №146, від 02.11.2018 №02-08/3/2157 випливає лише те, що ФГ «Колос» зверталося до ТОВ «Аграрний фонд» з пропозицією про відтермінування виконання умов договору поставки до 2019 року, а не внесення до договору поставки змін, які є предметом зустрічного позову.
Суд першої інстанції зазначив, що жодний з листів, направлених позивачем відповідачу, не містить пропозицій про зміну конкретних частин або пунктів договору поставки, і до них не додано відповідних проектів додаткових угод до договору.
Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що, хоча первісний та зустрічний позов і стосуються одного й того ж договору поставки, вони не є взаємопов'язаними - так як задоволення одного з них не може виключити повністю або частково задоволення іншого, з огляду на що спільний розгляд цих позовів не є доцільним, а, натомість, лише ускладнить вирішення обох спорів та призведе до порушення прав сторін на розумність строку вирішення спорів судом.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ФГ «Колос» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.01.2019 по справі №915/1350/18, в якій просить оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити матеріали для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апелянт вважає ухвалу місцевого господарського суду безпідставною, необґрунтованою та такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права, з огляду на що вона підлягає скасуванню.
Зокрема, заявник апеляційної скарги вважає, що вирішуючи питання про прийняття зустрічної позовної заяви до розгляду, Господарський суд Миколаївської області дійшов помилкового висновку, що ФГ «Колос» не дотримано вимоги ст.188 Господарського кодексу України, зокрема, що господарство не зверталось до ПАТ «Аграрний фонд» із пропозицією про зміни умов договору №643Ф від 29.05.2018.
Крім того, на думку апелянта, Господарський суд Миколаївської області дійшов помилкового висновку про те, що хоча первісний та зустрічний позов і стосуються одного і того ж договору поставки, вони не є взаємопов'язаними - так як задоволення одного з них не може виключити повністю або частково задоволення іншого, в зв'язку з чим суд не вважає доцільним розгляд позовів.
Апелянт зазначає, що вимоги первісного позову про стягнення з господарства грошових коштів обумовлені порушенням ФГ «Колос» строків поставки товару - зерна пшениці м'якої 3-го класу. З огляду на вказане, враховуючи право сторін договору змінити його умови в будь-який час, навіть після настання дати виконання відповідного зобов'язання, у разі прийняття судом позитивного рішення за результатами розгляду зустрічної позовної заяви та внесення змін до біржового договору поставки зерна №643 Ф від 29.05.2018, відпадуть підстави для нарахування ФГ «Колос» штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору, а, відповідно, відпадуть і підстави задоволення первісного позову.
На думку заявника апеляційної скарги, постановляючи оскаржувану ухвалу від 16.01.2019 у справі №915/1350/18 суд проігнорував доречні, належні аргументи та докази ФГ «Колос», чим порушив його право на справедливий суд, що призвело до постановлення невірної, формально обґрунтованої ухвали про повернення зустрічної позовної заяви.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 відкрито апеляційне провадження по справі №915/1350/18 за апеляційною скаргою Фермерського господарства „Колос" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.01.2019 по справі №915/1350/18, розгляд справи вирішено проводити у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами в порядку письмового провадження
25.02.2018 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ПАТ «Аграрний фонд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач за первісним позовом заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
ПАТ «Аграрний фонд» вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду, що в разі задоволення зустрічного позову та внесення змін до договору поставки, така обставина не вплине на обґрунтованість або безпідставність вимог за первісним позов про стягнення за договором поставки попередньої оплати, 3% річних та штрафу, оскільки ці вимоги ґрунтуються на умовах договору в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин за первісним позовом.
Відповідно до ч.1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, встановила наступне.
В провадженні Господарського суду Миколаївської області знаходиться справа №915/1350/18 за позовом ПАТ "Аграрний фонд" до ФГ "Колос" про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 5445225 грн. 17 коп., з яких: 3381552 грн. - сума попередньої оплати; 372897 грн. 17 коп. - 3 % річних; 1690776 грн. - штраф, з посиланням на неналежне виконання ФГ "Колос" зобов'язань за укладеним з позивачем біржовим договором поставки зерна врожаю від 29.05.2018 № 643 Ф, а саме, зобов'язань щодо своєчасної поставки замовленого товару ТОВ "Аграрний фонд", внаслідок чого позивач просить про стягнення з ФГ "Колос", на підставі п. 7.6 договору, суми попередньої оплати, 3 % річних та штрафу за прострочення поставки товару.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2018 за вказаними вимогами відкрито провадження в даній справі.
ФГ "Колос" звернулося до ПАТ "Аграрний фонд" з зустрічною позовною заявою, в якій просить:
"Змінити умови Біржового договору поставки зерна врожаю 2018 року № 643 Ф (далі - договір), укладеного між Публічним акціонерним товариством "Аграрний фонд" (Покупець) та Фермерським господарством "Колос" (Продавець) 29.05.2018, а саме:
2.1. Назву договору викласти в редакції:
"Біржовий договір поставки зерна врожаю 2019 року № 643 Ф".
2.2. Преамбулу договору викласти в редакції:
"Публічне акціонерне товариство "Аграрний фонд" (надалі - "Покупець") в особі Брокера-покупця ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від "28" грудня 2017 року № 47-10/18, з однієї сторони, та Фермерське господарство "Колос" (надалі - "Постачальник") в особі Брокера-постачальника ОСОБА_2, який є брокером, що виконує доручення Постачальника і діє на підставі договору доручення від 29 травня 2018 р. № 29/05/18/К(3), Довіреності від 15 вересня 2017 p. № 175, з іншої сторони, (надалі разом - "Сторони", а кожний окремо - "Сторона"), уклали цей біржовий договір поставки зерна врожаю 2019 року (надалі -"Договір") про наступне:
2.3. Підпункти 2.1.1., 2.1.2 договору викласти в редакції:
"2.1.1. постачальник зобов'язується поставити Покупцю зерно пшениці м'якої З класу у кількості 1800.000 тонн, яке буде вирощене та зібране в 2019 році на земельній ділянці/ділянках сільськогосподарського призначення Постачальника загальною посівною площею (далі - Посівна площа) 723,14 га;
2.1.2. Постачальник зобов'язаний поставити Товар для зберігання на зерновий склад, вказаний в п. 2.2. Договору, в кількості 1800,000 тонн в строк до "01" жовтня 2019 року включно".
2.4. Пункт 4.2. договору викласти в редакції:
"4.2. Остаточний розрахунок з Постачальником за Товар проводиться покупцем на підставі наявності таких документів:
- договору складського зберігання зерна між Зерновим складом та Покупцем;
- складських документів на зерно, виписаних Покупцю на весь обсяг Товару;
- картки аналізу зерна або посвідчення про якість зерна;
- акті(ів) приймання-передавання до біржового договору поставки зерна врожаю 2019 року на весь обсяг Товару, який (які) підписується в тристоронньому порядку, а саме Постачальником, Покупцем та Зерновим складом;
- акта(ів) приймання-передавання до договору складського зберігання зерна на весь обсяг Товару;
- податкових накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН)( та виписаних на різницю між попередньо. Оплатою, наданою раніше, та актом(ами) приймання-передавання зерна, а також розрахунків коригувань до попередніх податкових накладних, якщо відбулась зміна цілі або номенклатури товару;
- довідки (довідок) про вирощування зерна (Товару) або черговість зміни власника зерна (Товару) за формою згідно додатку до Договору".
2.5. Абзац другий пункту 5.4. договору викласти в редакції:
"Під кон'юнктурою ринку Товару Сторонами буде розумітися і визнаватися ціна, що склалася на ринку відповідно до Довідки про ціни на зернові культури врожаю 2019 року або Довідки Товарної біржі "Київ Меркентайл Ексчейндж" про ціни на зернові культури врожаю 2019 року (надалі - Довідка про ціни) на аналогічний товар на останній день поставки Товару (партії Товару) на умовах EXW - Зерновий склад".
2.6. Пункти 5.5., 5.6., 7.6. договору виключити".
Як зазначалося раніше, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.01.2019 повернуто зустрічну позовну заяву ФГ «Колос» по справі №915/1350/18 без розгляду.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви ФГ «Колос» з огляду на наступне.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Наведена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Учасники справи - це суб'єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов'язання (боржник).
Згідно зі ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачем і відповідачем - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Статтею 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що, крім прав та обов'язків, визначених ст. 42 цього Кодексу, позивач вправі, зокрема, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, змінити підстави або предмет позову у визначеному порядку та строки.
За змістом ч. 2 ст. 46 та ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач, крім прав та обов'язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу, має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Зважаючи на положення ч. 2 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів враховує, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов'язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.
При цьому, ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність з первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
Первісний та зустрічний позов можуть виникати з одних правовідносин або задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову. Однак наявність саме таких обставин, не є обов'язковою та достатньою передумовою для висновку про доцільність спільного розгляду зазначених позовів.
Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
З огляду на зазначене, з урахуванням предметів первісного та зустрічного позову, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що в разі задоволення зустрічного позову та внесення змін до договору поставки, цей договір, згідно приписів п. 5 ч. 188 Господарського кодексу України буде вважатися зміненим лише з дня набрання чинності відповідним рішенням суду, а, отже, така обставина не вплине на вирішення вимог за первісним позовом про стягнення за договором поставки попередньої оплати, 3 % річних та штрафу, оскільки ці вимоги ґрунтуються на умовах договору в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин за первісним позовом.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що в даному випадку хоча первісний та зустрічний позов і стосуються одного й того ж договору поставки, вони не є взаємопов'язаними, оскільки задоволення одного з них не може виключити повністю або частково задоволення іншого, а тому суд вважає, що спільний розгляд цих позовів не є доцільним і лише ускладнить вирішення обох спорів та призведе до порушення прав сторін на розумність строку вирішення спорів судом.
Крім того, судовою колегією Південно-західного апеляційного господарського розглянуто і відхилено доводи апеляційної скарги стосовно того, що ФГ «Колос» вжито необхідних заходів досудового врегулювання спору, що обумовлює відсутність підстав для повернення зустрічної позовної заяви, з огляду на наступне.
Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам ст.ст. 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до позовної заяви, а саме: позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, якщо законом встановлений обов'язків досудовий порядок урегулювання спору;
Згідно зі ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором; сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; в разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду; якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Пунктом 6 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи якщо, зокрема, до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що з наявних матеріалів справи не вбачається, що відповідач за первісним позовом звертався до ПАТ «Аграрний фонд» з пропозиціями щодо внесення змін до договору до пред'явлення зустрічної позовної заяви, натомість з листів вбачається, що ФГ "Колос" зверталося до ТОВ "Аграрний фонд" лише з пропозицією про відтермінування виконання умов договору поставки до 2019 року.
З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно того, що відповідачем не вжито заходів досудового врегулювання спору, які в даному випадку є обов'язковими, оскільки всупереч вимогам ст. 188 Господарського кодексу України не звертався до ПАТ «Аграрний фонд» з пропозиціями про внесення змін до договору, які викладені в його зустрічній позовній заяві.
Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені апеляційним судом, колегія суддів вважає оскаржувану ухвалу такою, що постановлена із дотриманням норм процесуального права, тому підстав для її скасування не має.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу Фермерського господарства „Колос" слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.01.2019 року по справі №915/1350/18 - без змін.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу, Одеський апеляційний господарський суд -
Апеляційну Фермерського господарства „Колос" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.01.2019 року по справі №915/1350/18 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.01.2019 року по справі №915/1350/18 - залишити без змін.
Справу №915/1350/18 повернути до Господарського суду Миколаївської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 287, 288 ГПК України.
Головуючий суддя Н.М. Принцевська
Судді: Я.Ф. Савицький
А.І. Ярош