13 лютого 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17 листопада 2018 року, -
Цією ухвалою задоволено частково клопотання слідчого ГУНП у Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_9 , та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 14 січня 2019 року з визначенням застави в розмірі 1150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2026300 грн., відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївка Донецької області, громадянина України, розлученого, з вищою освітою, працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Постановлене рішення мотивоване тим, що стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення та існування заявлених ризиків у його поведінці, що в сукупності з даними про особу підозрюваного, дають підстави для застосування відносно нього виняткового запобіжного заходу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати відносно його підзахисного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або зменшити суму застави в межах п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України. Так, апелянт посилається на відсутність обґрунтованої підозри, вважаючи її такою, що сформована на неналежних і недопустимих доказах. Крім того, захисник вказує і на недоведеність стороною обвинувачення існування в поведінці ОСОБА_7 ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Одночасно апелянт просить врахувати і дані про особу підозрюваного, який в минулому не судимий, позитивно характеризується, має постійне місце проживання в місті Києві, а також у нього на утриманні перебуває мати похилого віку та двоє малолітніх дітей.
Не погоджується адвокат ОСОБА_6 і з визначеним слідчим суддею розміром застави, вважаючи його таким, що не відповідає матеріальному становищу підозрюваного.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного і його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Як вбачається з наданих суду матеріалів, слідчим суддею вказаних вимог закону дотримано та обґрунтовано прийнято рішення про необхідність застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Так, під час розгляду клопотання, слідчим суддею, на підставі наданих йому матеріалів, встановлено обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, яке інкримінується останньому органом досудового розслідування, і наявність заявлених слідчим ризиків у його поведінці.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів чи інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. На думку колегії суддів, такі фактичні дані містяться в доданих до клопотання слідчого матеріалах, в зв'язку з чим, підозра про ймовірну причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за викладених у клопотанні обставин, є обґрунтованою.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника з приводу того, що підозра його підзахисного сформована на неналежних і недопустимих доказах, то слід зазначити, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які вирішує суд при розгляді справи по суті, в тому числі і досліджувати докази з точки зору їх належності та допустимості, а лише повинен встановити, що їх сукупність є достатньою вважати про ймовірну причетність особи до вчинення злочину.
Також, надані суду матеріали містять достатньо доказів на підтвердження того, що вказані слідчим ризики є реальними і, що інший, більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не в змозі їм запобігти, що виправдовує обмеження права ОСОБА_7 на свободу.
Ті дані про особу підозрюваного, про які зазначає сторона захисту, були враховані слідчим суддею при вирішенні питання про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу. Крім того, вони не зменшують існуючих ризиків, а тому не можуть бути підставою для зміни йому запобіжного заходу.
Таким чином, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , яке відноситься до категорії тяжких, розмір покарання який загрожує останньому у разі доведення його винуватості, конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного, а саме його вік, стан здоров'я, сімейний стан, характер соціальних зв'язків, спосіб його життя взагалі, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді з приводу того, що запобігти існуючим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного в змозі запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Також, є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні і визначений судом першої інстанції розмір застави. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ухвали, слідчий суддя, врахував дані про особу ОСОБА_7 , обставини кримінального провадження, тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, його майновий стан, а тому правильно визначив саме такий розмір застави, що відповідає вимогам п.1-3 ч. 5 ст. 182 КПК України.
З огляду на вище наведене, колегія суддів приходить до висновку про законність ухвали слідчого судді, а відтак не вбачає підстав для її скасування.
Таким чином апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 193, 194, 309, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17 листопада 2018 року, якою задоволено частково клопотання слідчого ГУНП у Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_9 , та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 14 січня 2019 року з визначенням застави в розмірі 1150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2026300 грн., відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/650/2019 Категорія ст. 183 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_10
Доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1