Постанова
Іменем України
25 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 756/1938/18
провадження № 61-44958св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: державний реєстратор Гребенюков Костянтин Віталійович, Київська філія Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу»,
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Департамент з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації, Міністерство юстиції України, ОСОБА_6,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6, в інтересах якої діє адвокат Павленко Вячеслав Вікторович, на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 29 серпня 2018 року в складі судді Шебуєва В. А.,
У лютому 2018 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до державного реєстратора ГребенюковаК. В., Київської філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Департамент з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації, Міністерство юстиції України, ОСОБА_6, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 24 травня 2018 року (в складі судді Диби О. В.) позовну заяву ОСОБА_4 залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем подано заяву про залишення позову без розгляду, тому наявні правові підстави для застосування норми пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України та задоволення вказаної заяви.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 29 серпня 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6, в інтересах якої діє Павленко В. В., на ухвалу суду першої інстанції про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_4 до державного реєстратора ГребенюковаК. В., Київської філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Департамент з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації, Міністерство юстиції України, ОСОБА_6, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що скаржник пропустила строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, поважних причин для поновлення строку не навела, тому в силу вимог частини четвертої статті 357, пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_6, в інтересах якої діє адвокат Павленко В. В., посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, справу направити для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, як і позовну заяву, представник скаржника отримав лише під час ознайомлення з матеріалами справи 19 липня 2018 року, тому строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, оскільки не можливо оскаржити судове рішення не знаючи його змісту та не ознайомившись з матеріалами справи. Строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, тому він підлягає поновленню.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою і другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Встановлено, що ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 24 травня 2018 року позовну заяву ОСОБА_4 залишено без розгляду.
Відповідно до протоколу судового засідання від 24 травня 2018 року ОСОБА_6 та її представник Павленко В. В. не була присутня в судовому засіданні під час проголошення вказаної ухвали місцевого суду.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою місцевого суду, ОСОБА_6, в інтересах якої діяв адвокат Павленко В. В., 03 серпня 2018 року подала апеляційну скаргу, а також порушила питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 09 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_6, в інтересах якої діяв адвокат Павленко В. В., залишено без руху та надано строк для зазначення інших підстав для поновлення строку та надання доказів на підтвердження поважності причин пропуску строків на апеляційне оскарження.
Відповідно до частини першої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (пункт 2 частини другої статті 354 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
На виконання вимог ухвали Апеляційного суду міста Києва від 09 серпня 2018 року ОСОБА_6, в інтересах якої діяв адвокат Павленко В. В., подала заяву про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
В обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження зазначила, що ОСОБА_6 отримала копію оскаржуваної ухвали суду 07 червня 2018 року, після чого звернулася за правовою допомогою.
Вказувала, що 19 липня 2018 року представник ОСОБА_6 ознайомився з матеріалами справи та отримав копію позову. До отримання позовної заяви подати апеляційну скаргу ОСОБА_6 не могла.
Необхідність скасування ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 24 травня 2018 року про залишення позовної заяви ОСОБА_4 без розгляду обумовлено бажанням третьої особи (ОСОБА_6) оскаржити у подальшому ухвалу місцевого суду про відкриття провадження у справі та ухвалу про відмову у забезпеченні позову ОСОБА_4
Відповідно до частини четвертої статті 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
На спростування доводів заяви про поновлення строку, апеляційний суд вказав, що наведені причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними, оскільки апеляційна скарга подана майже через два місяці після отримання оскаржуваної ухвали місцевого суду, а заявником не наведено об'єктивних обставин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Крім того, матеріали справи не свідчать, що ОСОБА_6 та її представник були позбавлені права знайомитись з матеріалами справи протягом строку на апеляційне оскарження, робити з них копії тощо, а також вчасно подати апеляційну скаргу.
З матеріалів справи вбачається, що копію оскаржуваної ухвали суду першої інстанції скаржник отримала 07 червня 2018 року, а до суду з апеляційною скаргою вона звернулася лише 03 серпня 2018 року.
Та обставина, що представник ОСОБА_6 лише 19 липня 2018 року ознайомився з матеріалами справи та отримав копію позовної заяви не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).
Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що ОСОБА_6 та її адвокат Павленко В. В. не навели об'єктивних обставин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання скаржником копії ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 24 травня 2018 року.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, як і позовну заяву, представник скаржника отримав лише під час ознайомлення з матеріалами справи 19 липня 2018 року, тому строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, оскільки як вбачається з матеріалів справи та не заперечується ОСОБА_6, вона отримала копію цього судового рішення 07 червня 2018 року, а до суду з апеляційною скаргою вона звернулася лише 03 серпня 2018 року, отже визначений пунктом 2 частини другої статті 354 ЦПК України пропущено без поважних причин.
Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції (частина третя статті 406 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_6, в інтересах якої діє адвокат Павленко Вячеслав Вікторович, залишити без задоволення.
Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 29 серпня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: І. М. Фаловська
В.С. Висоцька
В. М.Сімоненко