Справа № 761/47790/18
Провадження № 3/761/310/2019
24 січня 2019 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч Віталій Михайлович, за участі секретаря судового засідання Філь В.В., прокурора Панафеди Н.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, її захисника ОСОБА_2, розглянувши справу щодо
гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. м. Донецьк, громадянки України, українки, з вищою освітою, директора Департаменту внутрішнього аудиту Державної фіскальної служби України, яка мешкає за адресою - АДРЕСА_1,
про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.172-6 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 04.12.2018 гр. ОСОБА_1, обіймаючи посаду заступника директора Департаменту внутрішнього аудиту Державної фіскальної служби України, тобто будучи державним службовцем, являючись суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, на порушення ч.1 ст. 45 та абз. 3 п. 2 Розділу ХІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» не повідомила про суттєві зміни у майновому стані.
На обґрунтування висунутого обвинувачення, зазначено, що наказом від 04.08.2016 № 2852-о ОСОБА_1 з 08.08.2016 призначена на посаду заступника директора Департаменту внутрішнього аудиту Державної фіскальної служби України.
Таким чином, у силу ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» (далі -Закон) ОСОБА_1 у разі суттєвої зміни у майновому стані, тобто якщо сума такого доходу або придбаного майна перевищувала 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, що станом на 1 січня 2017 року склало 80 000 грн., зобов'язана письмово повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) упродовж 10 днів з моменту такої зміни.
Проведеною перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 03.02.2017 відповідно до договору купівлі-продажу від 03.02.2017 здійснила відчуження квартири за адресою - АДРЕСА_2, вартістю 2 592 000 грн.
Отже, ОСОБА_1 у силу вищенаведеного обов'язку до 13 лютого 2017 року мала повідомити НАЗК про отримання доходу від відчуження вказаного об'єкту нерухомості.
Водночас, ОСОБА_1на порушення вищевказаних норм закону, повідомила про суттєві зміни у майновому стані лише 14.02.2017, тобто поза межами встановленого Законом 10-ти денного строку , чим, на думку особи, яка склала протокол, вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Гр. ОСОБА_1просила закрити провадження у справі на підставі ст. 38 КУпАП без встановлення її винуватості чи невинуватості.
Суддя, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи - протокол про адміністративне правопорушення, наказ від 04.08.2016 № 2852-о про призначення ОСОБА_1 на займану посаду, інші долучені до протоколу документи перевірки та документи, надані ОСОБА_1, дійшов висновку про таке.
Частиною 1 статті 172-6 КУпАП визначено, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, тобто отримання ним доходу або придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, є адміністративним правопорушенням.
Отже, неповідомлення упродовж 10 НАЗК з моменту отримання доходу, сума якого перевищує 80 000 грн., про зміни у майновому стані утворює склад вказаного вище адміністративного проступку.
У той же час, ч. 3 ст.38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладене упродовж 3 місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Пунктом 7 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи закінчився строк, встановлений ст.38 КУпАП.
Так, згідно з вимогами ст. 247 КУпАП, у разі закриття провадження з викладеної вище підстави, суд не встановлює наявність вини особи у вчиненні адміністративного проступку.
Поєднання закриття провадження у справі з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями і їх прийняття в одному судовому рішенні свідчить про порушення права особи на справедливий суд.
Наведене кореспондується з вимогами ст. 284 КУпАП, яка передбачає, що рішенням, яке доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є встановлення вини особи.
Таким чином, у разі спливу строку накладення адміністративного стягнення, суддя зобов'язаний припинити будь-які дії, спрямовані на притягнення особи до адміністративної відповідальності, незалежно від будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню саме під час розгляду справи, у тому числі й вини особи.
Як вбачається з матеріалів справи, факт порушення виявлений 27.08.2018, однак протокол про адміністративне правопорушення складений 04.12.2018 та направлений до суду 13.12.2018, тобто поза межами строку накладення адміністративного стягнення.
Отже, на момент розгляду справи тримісячний строк накладення адміністративного стягнення на особу, який відраховується з моменту виявлення проступку, закінчився.
У силу ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи закінчився строк, передбачений ст.38 КУпАП.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 38, 247, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, закрити у зв'язку з закінченням строку накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником упродовж десяти днів з дня її винесення через Шевченківський районний суд м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Суддя В.М. Циктіч