21 червня 2007 р.
№ 6/639
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -судді
Дерепи В.І.
суддів :
Грека Б.М. -(доповідача у справі)
Стратієнко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Континіум-Галичина»
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 03.04.07
у справі
№ 6/639
господарського суду
м. Києва
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Континіум-Галичина»
до
Товариства з обмеженою відповідальністю “ТПК “Топаз»
про
усунення перешкод в користуванні приміщенням і внесення змін до договору
за участю представників від:
позивача
Войнович В.А. (за довіреністю)
відповідачів
не з'явилися, були належно повідомлені
Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Континіум-Галичина» звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТПК “Топаз» про стягнення 295 763 грн. 53 коп. заборгованості за отримані нафтопродукти, 36 674 грн. 68 коп. пені, 6 938 грн. 52 коп. збитків від інфляції та 6 938 грн. 52 коп. 3% річних. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на виконання умов договору № 29 від 27.08.04 відповідач отримав паливно-мастильні матеріали на загальну суму 2802912,60 грн.; в порушення умов договору відповідач лише частково розрахувався за отриманий товар, перерахувавши позивачеві 2507149,07 грн.; таким чином заборгованість відповідача становить 295 763 грн. 53 коп.; на підставі п. 7.2. договору № 29 від 27.08.04 відповідач повинен сплатити позивачеві 40745,63 грн. пені; відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України сума боргу підлягає сплаті відповідачем з врахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.06 (суддя Ковтун С.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.07 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Розваляєвої Т.С., Зубець Л.П., Мартюк А.І.), в позові відмовлено з підстав необґрунтованості позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням та постановою у справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить вищезазначені судові акти скасувати, справу направити на розгляд до господарського суду першої інстанції. Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи; загальна вартість товару, переданого відповідачеві на підставі додатків 1-13 до спірного договору, становить 2333327 грн. 24 коп.; неправильне відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності певних операцій не тягне за собою припинення господарських зобов'язань; номер та дата договору не є обов'язковим реквізитом первинних бухгалтерських документів; інших угод, на виконання яких позивачем могла б здійснюватись поставка товарів відповідачу, між сторонами не укладалось.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.08.04 між Товариством з обмеженою відповідальністю “ТПК “Топаз» (покупець) та Київською філією Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Континіум-Галичина» (продавець) укладено договір № 29, відповідно до п. п. 1.1., 2.1., 4.1., 5.1., 5.2., 7.2., 10.8. якого продавець зобов'язується передати у власність покупця нафтопродукти в асортименті, а покупець зобов'язується прийняти товар від подавця та оплатити його вартість на умовах цього договору; асортимент, ціна та кількість товару погоджуються сторонами в прибутково-видаткових накладних, виписаних продавцем, які є невід'ємною частиною даного договору; ціна товару включає податки та обов'язкові платежі, передбачені чинним законодавством України; розрахунки між сторонами здійснюються в українській національній валюті -гривнях; вид розрахунків -безготівковий, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця; розрахунки за поставлений продавцем товар покупець здійснює згідно із додатковою угодою до даного договору, що є невід'ємною частиною договору; за несвоєчасне проведення розрахунків у відповідності до умов даного договору покупець сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми заборгованості; даний договір набуває сили з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, але в будь-якому випадку до 31.12.04.
Приймаючи рішення про відмову в позові, суди мотивували свою правову позицію тим, що загальна сума товару, зазначеного в додатках № 12, 13 до спірного договору, становить 455452 грн. 84 коп. Разом з тим, з наявних в матеріалах справи копій платіжних доручень та банківських виписок вбачається факт перерахування відповідачем позивачеві 542565,39 грн., таким чином, заборгованість відповідача відсутня.
Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі висновки передчасними, оскільки в матеріалах справи наявні не лише додатки до договору від 27.08.04 № 12, 13 на суму 455452 грн. 84 коп., а також додатки до цього договору №№1-11 (а.с. 77-86, т.1). Загальна сума, підтвердженої поставки в додатках №№1-13 складає 2333327 грн. 24 коп. Втім, зазначаючи, що продукція, поставлена по додатках №№12-13 була оплачена відповідачем, суд, втім, не дав оцінки додаткам №№ 1-11, не вказав, чи оплачений поставлений по них товар, чи ні.
Слід також зазначити, що мотивуючи свою постанову, апеляційний суд вказав, що видаткові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи, не містять жодного посилання на реквізити спірного договору та додатків до нього. Таким чином неможливо дійти висновку, що позивач здійснив поставку товарів відповідачу саме на виконання договору купівлі-продажу № 29 від 27.08.04, а не на підставі будь-яких інших правочинів. Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає таке твердження неправомірним, оскільки судом фактично підтверджена поставка понад суму, вказану в додатках №№12,13, втім, не вказано на яку саме суму поставлено товару; також посилаючись на неможливість визначення по якому договору поставлявся товар, апеляційний суд не послався на існування між сторонами інших договорів, крім договору №29 від 27.08.04.
Разом з тим, цивільні права і обов'язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій організацій (ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України). Таким діями можна вважати передача повару позивачем та його отримання і часткова оплата відповідачем. За таких умов, судам слід було перевірити, скільки товару відповідач фактично отримав, та скільки -оплатив, чого не було зроблено ні судом першої, ні судом апеляційної інстанцій.
За таких обставин Вищий господарський суд позбавлений можливості ухвалити рішення по суті спору, так як не всі обставини справи є з'ясованими, а відтак, спір стосується не правозастосування, а встановлення обставин справи, що не відноситься до компетенції Вищого господарського суду України. Тому ухвалені у справі судові акти підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.
При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи суду слід врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, підтвердженими в судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115 , 1117, 1119, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Континіум-Галичина» задовольнити, рішення господарського суду м. Києва від 21.11.06 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.07 у справі № 6/639 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко