19 червня 2007 р.
№ 1/87-974
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Самусенко С.С. -головуючого,
Стратієнко Л.В.,
Плюшка І.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги
ТОВ "Дівафін"
на постанову
Львівського апеляційного господарського суду
від 20 лютого 2007 року
у справі
№ 1/87-974
господарського суду
Тернопільської області
за позовом
ТОВ "Дівафін"
до
ТОВ "Енергосвіт"
про
визнання недійсним договору та стягнення 126 000 грн.
за участю представників сторін
від позивача -Давідова Т.А.
від відповідача -не з'явився
ТОВ "Дівафін" звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до ТОВ "Енергосвіт" про визнання недійсним з моменту укладення договору про спільну діяльність від 10.12.2003 з доповненнями №№ 1, 2, та стягнення грошових коштів у розмірі 126 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Дівафін", посилаючись на ст.ст. 57, 59 ЦК УРСР, а також умови договору про спільну діяльність від 10.12.2003, стверджує про те, що на момент укладення договору ТОВ "Енергосвіт" не бажав настання передбачених договором юридичних наслідків, про що змовчав з метою заволодіння грошовими коштами ТОВ "Дівафін" для фінансування господарської діяльності ТОВ "Енергосвіт".
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 20.04.2006 у справі № 1/87-974 позов задоволено з посиланням на ст.ст. 216, 230 ЦК України.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2007 у справі № 1/87-974 (головуючий суддя Гнатюк Г.М., судді Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л.) рішення Тернопільської області від 20.04.2006 скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ "Дівафін".
Львівський апеляційний господарський суд, керуючись ст. 33 ГПК України, зазначає про те, що ТОВ "Дівафін" не доведено факт укладення ТОВ "Енергосвіт" договору про спільну діяльність від 10.12.2003 внаслідок обману, враховуючи зміст договору, додатків до нього, доказів та обставин справи.
ТОВ "Дівафін" у касаційній скарзі просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2007 у справі № 1/87-974 скасувати, залишити без змін рішення господарського суду Тернопільської області від 20.04.2006.
ТОВ "Дівафін" підтримує доводи позовної заяви, зазначає, що господарським судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, неповно досліджено та відображено обставини, які мають значення для справи, а висновки не відповідають дійсності та не підтверджуються достовірними доказами.
Вищим господарським судом України ухвалою від 17.05.2007 у справі №1/87-974 порушено касаційне провадження.
Відповідач процесуальним правом участі його повноважного представника у судовому засіданні касаційної інстанції не скористався.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права місцевим і апеляційним господарськими судами, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.12.2003 між ТОВ "Дівафін" та ТОВ "Енергосвіт" було укладено договір про спільну діяльність з додатками № 1 та № 2, відповідно до умов якого сторони зобов'язувались спільно діяти у сфері електропостачання шляхом об'єднання майна та фінансових ресурсів для досягнення загальногосподарських цілей: виробництва електроенергії споживачам з метою отримання прибутку.
Згідно п.п. 6, 8 додатку № 1 до договору ТОВ "Енергосвіт" представляє ТОВ "Дівафін" кошторис, який включає економічний розрахунок запланованих робіт, а згодом акти виконаних робіт при інтеграції та запуску ГЕС в с.Соколів, а також забезпечує процес виробництва та реалізації електроенергії.
Умовами договору передбачено, що ТОВ "Енергосвіт" здійснює керівництво спільною діяльністю, ведення всіх справ за договором, а також те, що має бути відкрито окремий банківський рахунок для ведення спільної діяльності.
Господарськими судами встановлено, що ТОВ "Дівафін" було перераховано ТОВ "Енергосвіт" внесок на спільну діяльність за договором 126 000 грн. на придбання електроенергії за платіжним дорученням № 30 від 29.12.2003 та 09.04.2004 між ТОВ "Дівафін" і ТОВ "Енергосвіт" було укладено додаткову угоду до договору про спільну діяльність, яка стосується запуску ГЕС в с. Соколів.
Закупівлю електроенергії та її реалізацію, як зазначено місцевим господарським судом, ТОВ "Енергосвіт" проводив з власного рахунку, що унеможливлює встановлення фінансового стану спільної діяльності, не дивлячись на баланс господарської діяльності та звіт про фінансовий результат, що містяться у матеріалах справи.
Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що 30.12.2003 ТОВ "Енергосвіт" за угодою про переведення боргу викупив ГЕС в с. Соколів за власні кошти.
Представлений ТОВ "Енергосвіт" кошторис безпосередньо пов'язаний з додатковою угодою від 09.04.2004, яка на думку ТОВ "Дівафін" являється фіктивним правочином.
Апеляційним господарським судом встановлено, що відповідно до висновку відповідної експертизи договір не розшивався, ознак підроблення не виявлено, а тому питання про фіктивність угоди було поставлено ТОВ "Дівафін" безпідставно.
Вважаючи неналежним виконання ТОВ "Енергосвіт" умов договору, враховуючи встановлені у розрахунках реалізації електроенергії розбіжності, місцевий господарський суд зробив висновок про те, що ТОВ "Енергосвіт" навмисне ввів в оману ТОВ "Дівафін" з метою заволодіння його грошовими коштами.
Відповідно до ст.33 ГПК України, враховуючи недоведеність факту укладення ТОВ "Енергосвіт" договору про спільну діяльність від 10.12.2003 внаслідок обману, господарський суд апеляційної інстанції зробив висновок про безпідставність та неправомірність позовних вимог ТОВ "Дівафін".
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу, що висновки судів попередніх інстанцій є суперечливими.
Суди не дослідили належним чином обставини справи на предмет їх відповідності підставам позову, на які посилається позивач у позовній заяві, зокрема, підставність посилань на ст.ст. 57, 58, 59 ЦК УРСР.
Враховуючи вищевикладене, судом касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги встановлено, що прийняті господарськими судами судові рішення не ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, тому вказані рішення не відповідають положенням ст. 43 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судове рішення» зі змінами та доповненнями.
Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Оскаржувані рішення попередніх судових інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду згідно п.3 ст.1119 ГПК України.
При новому розгляді справи суду першої інстанції слід врахувати вищенаведене, витребувати додаткові необхідні для розгляду спору докази, всебічно, повно і об'єктивно розглянути в судовому процесі всі обставини та докази по справі в їх сукупності, та прийняти відповідне рішення з належним мотивуванням.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 111110, 111111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу ТОВ "Дівафін" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Тернопільської області від 20.04.2006 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2007 у справі № 1/87-974 скасувати.
Справу № 1/87-974 передати на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.
Головуючий суддя С. Самусенко
Судді: Л. Стратієнко
І. Плюшко