Постанова від 07.02.2019 по справі 910/13501/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 910/13501/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.

за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал",

представник - адвокат Столярчук І.В. (ордер серії КС №454142 від 07.02.2019), адвокат Чекалов А.В. (договір про надання правової допомоги №01/06 від 01.06.2018)

відповідач - Приватне акціонерне товариство "Оболонь",

представник - адвокат Пруднік С.І. (договір про надання правової допомоги №1-2019/1 від 02.01.2019, довіреність від 28.01.2019)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

- Публічне акціонерне товариство "Банк Петрокоммерц-Україна",

представник не з'явився

- Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

представник - адвокат Костюченко І.В. (довіреність №27-270/19 від 04.01.2019)

розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулея Олександра Івановича

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 17.09.2018

у складі колегії суддів: Гаврилюк О.М. (головуючий), Майданевич А.Г., Сулім В.В.

та рішення Господарського суду міста Києва

від 01.02.2018

у складі судді Щербакова С.О.

у справі №910/13501/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал"

до Приватного акціонерного товариства "Оболонь"

про стягнення 40 969 341, 98 грн.

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 08.10.2018, поштовим відправленням, направленим на адресу Київського апеляційного господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Банк Петрокоммерц-Україна" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулея Олександра Івановича звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2018 у справі №910/13501/17 в порядку статей 286, 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/13501/17 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Жуков С.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2018; у зв'язку з перебуванням судді Жукова С.В. на лікарняному, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/13501/17 склад колегії суддів змінено на: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я. (протокол повторного автоматизованого розподілу справи від 28.11.2018).

3. Ухвалою Верховного Суду від 29.11.2018 відкрито касаційне провадження у справі №910/13501/17 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулея Олександра Івановича на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2018 у справі №910/13501/17 та призначено її розгляд на 29.01.2019; за заявою Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" зупинено виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2018 у справі №910/13501/17 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

4. Ухвалою Верховного Суду від 29.01.2019 оголошено перерву в судовому засіданні 29.01.2019 до 07.02.2019 10 год. 00 хв.

5. Ухвалою Верховного Суду від 08.01.2019 за заявою позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони будь-яким суб'єктам господарювання до завершення розгляду касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2018 у справі №910/13501/17 відчуження (продаж) майнових прав за Кредитним договором №051-11-13 від 14.11.2013, що був укладений Публічним акціонерним товариством "Банк Петрокоммерц-Україна" та Приватним акціонерним товариством "Оболонь".

6. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав письмові пояснення на касаційну скаргу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" подало відзив на касаційну скаргу.

7. Публічне акціонерне товариство "Банк Петрокоммерц-Україна" подало клопотання про зупинення провадження у справі №910/13501/17 до розгляду Господарським судом міста Києва справи №910/11470/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Централ Капітал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Капіталь Груп" про визнання права.

8. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" подало заперечення проти зупинення провадження у справі №910/13501/17.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

9. 11.08.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Капітал" (далі - ТОВ "ФК "Централ Капітал", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Оболонь" (далі - ПрАТ "Оболонь", відповідач) про стягнення 40 969 341, 98 грн. заборгованості за кредитним договором №051-11-13 від 14.11.2013, в тому числі 30 000 000 грн. тіла кредиту та 10 969 341, 98 грн. процентів за кредитом; в обґрунтування позовних вимог ТОВ "ФК "Централ Капітал" зазначило про набуття ним права вимоги до відповідача-позичальника кредитних коштів на підставі укладеного з Публічним акціонерним товариством "Банк Петрокоммерц-Україна" (далі - ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна") договору відступлення права вимоги (цесії) від 28.08.2015, за яким позивач сплатив на користь банку ціну права вимоги в повному обсязі 03.03.2016 та повідомив відповідача в цей же день про заміну кредитора у зобов'язання за кредитним договором №051-11-13 від 14.11.2013; як підставу позову позивачем визначено статті 512, 514, 526, 610, 611, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

10. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2017 порушено провадження у справі №910/13501/17 та прийнято позовну заяву до розгляду; залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" (далі - третя особа-1).

11. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2017 залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - третя особа-2).

Короткий зміст рішення першої інстанції

12. Рішенням від 01.02.2018 Господарського суду міста Києва позовні вимоги ТОВ "ФК "Централ Капітал" задоволено, стягнено з ПрАТ "Оболонь" на користь ТОВ "ФК "Централ Капітал" 30 000 000 грн. основного боргу, 10 969 341, 98 грн. заборгованості за процентами та 240 000 грн. судового збору.

12.1. Судом першої інстанції встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з простроченням відповідача - ПрАТ "Оболонь" у виконанні зобов'язань з повернення кредитних коштів за кредитним договором, право вимоги яких відступлено третьою особою-1 - ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" на користь позивача - ТОВ "ФК "Централ Капітал" на підставі договору цесії, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення з відповідача-позичальника заборгованість за тілом кредиту та процентами за користування кредитом на суму, що відповідає ціні позову у даній справі.

12.2. Місцевий суд встановив, що 14.11.2013 ПАТ "Оболонь", правонаступником якого є відповідач - ПрАТ "Оболонь", та третя особа-1 - ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" уклали кредитний договір №051-11-13, за умовами якого банк надає позичальнику кредит в розмірі, що не перевищує максимальну суму кредиту - 30 000 000 грн. в порядку та на умовах, які встановлені Розділами I, II цього договору, а позичальник приймає, зобов'язується належним чином використати та повернути банку отриманий кредит, а також сплатити проценти і виконати всі інші зобов'язання, визначені в договорі; датою повернення кредиту визначено 11.11.2016 включно; договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення відтисками їх печаток та діє до виконання сторонами зобов'язань за договором в повному обсязі (пункти 1.1., 1.3., 6.2. Договору).

12.3. Судом встановлено, що додатковою угодою №3 від 25.06.2014 та додатковою угодою №4 від 30.04.2015 до кредитного договору №051-11-13 від 14.11.2013 сторони внесли зміни до кредитного договору, зокрема, у графу 7 щодо процентної ставки за договором та визначили її як фіксовану процентну ставку в розмірі 24,0% річних та графу 8 щодо дати повернення кредиту - до 01.10.2016 включно.

12.4. Місцевим судом встановлено обставини укладення 28.08.2015 між третьою особою-1 - ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", як цедентом, та позивачем - ТОВ "ФК "Централ Капітал", як цесіонарієм, договору відступлення права вимоги (цесії) (далі - договір відступлення), за умовами якого цедент передає (відступає) цесіонарію свої права вимоги до боржників за кредитними договорами (основними договорами), перелік яких визначено у додатку №1 до договору, зокрема, за укладеним з відповідачем - ПрАТ "Оболонь" кредитним договором №051-11-13 від 14.11.2013, зобов'язання якого забезпечені заставою та іпотекою, а цесіонарій приймає (набуває) права вимоги за основними (кредитними) договорами та зобов'язується сплатити цеденту ціну прав вимоги за цим договором відступлення.

12.5. Судом встановлено, що сторони договору відступлення погодили, що право вимоги вважається відступленим цесіонарію за фактом здійснення цесіонарієм повного розрахунку з цедентом в день отримання цедентом грошових коштів від цесіонарія у строки та порядку, передбаченому пунктом 3.2. договору, а саме за домовленістю сторін ціна прав вимоги за цим договором на дату укладення договору складає 228 083 091, 37 грн., які цесіонарій зобов'язаний перерахувати в рахунок оплати ціни прав вимоги за договором відступлення на рахунок цедента у строк до закінчення операційного часу в день укладення (підписання) цього договору.

12.6. Суд встановив, що строк дії договору відступлення визначено з дати його підписання сторонами та скріплення печатками сторін до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором, але в будь-якому випадку договір припиняє чинність 01.02.2016 за умови, якщо цесіонарієм не буде здійснено оплату права вимоги за цим договором в повному обсязі (пункт 6.2. договору).

12.7. Місцевим судом встановлено обставини укладення між позивачем та третьою особою-1 договорів про внесення змін №1 від 25.11.2015, №2 від 23.12.2015, №3 від 25.01.2016, №4 від 10.02.2016, №5 від 19.02.2016, №6 від 26.02.2016, №7 від 03.03.2016 та №8 від 09.03.2016 до договору відступлення права вимоги (цесії) від 28.08.2015.

Суд встановив, що згідно договору №7 від 03.03.2016 про внесення змін до договору відступлення права вимоги (цесії) ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" передано ТОВ "ФК "Централ Капітал" право вимоги на загальну суму 327 942 439, 03 грн., в тому числі право вимоги до ПрАТ "Оболонь" за кредитним договором №051-11-13 від 14.11.2013 на суму 30 609 836, 03 грн.; ціна відступлення складає 128 836 690, 95 грн.

12.8. Місцевим судом встановлено, що на виконання вимог пункту 3.2. договору відступлення від 28.08.2015 (в редакції договору про внесення змін до договору цесії №7 від 03.03.2016) цесіонарієм оплачено 03.03.2016 вартість прав вимоги за цим договором на користь цедента ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" на підставі меморіального ордеру №18391 від 03.03.2016 з депозитного рахунку ТОВ "ФК "Централ Капітал" №2652636854903, відкритого в установі банку цедента, - ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", списано грошові кошти на суму 128 836 690, 95 грн. в рахунок оплати ціни відступлення права вимоги за спірним договором цесії.

12.9. Судом встановлено обставини направлення позивачем, як новим кредитором у зобов'язаннях за кредитним договором та договорами забезпечення, на адресу ПрАТ "Оболонь" повідомлення про заміну кредитора (заставодержателя/іпотекодержателя) за вих. №13-08/316 від 03.03.2016, за змістом якого вбачається повідомлення відповідача-позичальника про відступлення ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" на користь ТОВ "ФК "Централ Капітал" права вимоги до ПрАТ "Оболонь" за кредитним договором №051-11-13 від 14.11.2013 (з усіма змінами та додатками до нього), за договором застави обладнання №51-11-13/1 від 14.11.2013 (з усіма змінами та додатками до нього) та за договором іпотеки №036-051/1 від 30.04.2015 (з усіма змінами та додатками до нього).

13. Місцевим судом встановлено, що на підставі Постанови Правління Національного банку України від 17.03.2016 №169 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" до категорії неплатоспроможних" ухвалено віднести ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" до категорії неплатоспроможних.

13.1. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.03.2016 №368 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" на підставі Постанови Правління Національного банку України від 17.03.2016 №169 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" до категорії неплатоспроможних", Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вирішила розпочати процедуру виведення ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації з 18.03.2016 по 17.04.2016 включно та призначила уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулея Олександра Івановича; рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.04.2016 №505 продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" з 18.04.2016 по 22.04.2016 включно.

Отже, списання коштів з депозитного рахунку фінансової компанії у ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» відбулося за 14 днів до запровадження тимчасової адміністрації банку.

13.2. Постановою Правління Національного банку України від 21.04.2016 №280 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" відкликано банківську ліцензію та прийнято рішення про ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна".

13.3. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.04.2016 №561 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та делегування повноважень ліквідатора банку" вирішено розпочати ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" з 22.04.2016 по 21.04.2018 включно; призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулея О.І. на період з 22.04.2016 по 21.04.2018 включно з делегуванням йому повноважень ліквідатора ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", які визначено статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

14. Місцевим судом встановлено, що на виконання вимог частини 2 статті 37 та частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулей О.І. здійснив перевірку правочинів, вчинених неплатоспроможним банком ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" протягом одного року до запровадження його тимчасової адміністрації з 18.03.2016, на предмет наявності у них ознак нікчемності в силу частини 3 статті 38 цього Закону та згідно з виданим ним наказом №182 від 14.11.2016 повідомив про нікчемність ряду правочинів, вчинених ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" за період з 17.03.2015 по 17.03.2016; на підставі пунктів 3, 7 частини 3 статті 38 Закону визнав нікчемними укладені між ТОВ "ФК "Централ Капітал" та ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" договір відступлення права вимоги (цесії) від 28.08.2015 (з усіма договорами про внесення змін) та договір про передачу прав за договором забезпечення (іпотеки, застави) від 28.08.2015 (з усіма договорами про внесення змін); на підставі пункту 7 частини 3 статті 38 Закону визнав нікчемним правочин у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128 836 690, 95 грн. з депозитного рахунку ТОВ "ФК "Централ Капітал" №2652636854903, вчинений ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" 03.03.2016 та оформлений меморіальним ордером №18391 від 03.03.2016.

15. Судом встановлено обставини звернення ТОВ "ФК "Централ Капітал" у справі №910/8030/17 з позовними вимогами до ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" про визнання недійсним одностороннього правочину ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", оформленого наказом №182 від 14.11.2016 щодо визнання нікчемними правочинів (договорів), вчинених (укладених) ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", визнання недійсним наказу №182 від 14.11.2016 "Про визнання нікчемними правочинів (договорів)", виданого уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулеєм О.І. та визнання відсутнім права ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" вчиняти дії щодо застосування наслідків недійсності ряду договорів (правочинів), визнаних нікчемними відповідно до наказу №182 від 14.11.2016, в тому числі договору відступлення права вимоги (цесії) від 28.08.2015, договору про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки та застави) та договору застави майнових прав №3700/840-з-1 від 28.08.2015, укладених між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал", а також правочину у вигляді списання коштів в розмірі 128 836 690, 95 грн. з депозитного рахунку ТОВ "ФК "Централ Капітал" №2652636854903, вчиненого ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" 03.03.2016 та оформленого меморіальним ордером №18391 від 03.03.2016.

Місцевий суд встановив, що рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 у справі №910/8030/17, яке залишено без змін постановою апеляційного суду від 19.12.2017, за позовом ТОВ "ФК "Централ Капітал" до ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" визнано недійсним односторонній правочин ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", оформлений наказом №182 від 14.11.2016 "Про визнання нікчемними правочинів (договорів)", який видано уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулеєм О.І., та визнано недійсним наказ №182 від 14.11.2016 "Про визнання нікчемними правочинів (договорів)", виданий уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна".

В обґрунтування рішення у справі №910/8030/17 господарський суд зазначив про відсутність ознак нікчемності договору відступлення права вимоги (цесії) від 28.08.2015, договору про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки та застави) від 28.08.2015 та договору застави майнових прав №3700/840-з-1 від 28.08.2015 та правочину у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128 836 690, 95 грн. з депозитного рахунку ТОВ "ФК "Централ Капітал", відкритого в ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", з підстав передбачених пунктами 3, 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", так як внаслідок вчинення спірних правочинів ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" не прийняло на себе зобов'язань, не зазнало несприятливих наслідків у вигляді погіршення фінансового стану банку або зниження його платоспроможності, а ТОВ "ФК "Централ Капітал", яке набуло права вимоги до кредиторів банку за спірними договорами, не одержало переваги щодо звернення стягнення на заставне майно за договором застави.

16. Місцевим судом встановлено, що у провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа №916/2986/16 за позовом ТОВ "Свікон", ПП "Косвас", ТОВ "Мале сільськогосподарське підприємство АЗС-Нива-1", ПП "Приватна фірма "Мустанг" до ТОВ "ФК "Централ Капітал", ТОВ "Сфера Бізнесу", ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", державного реєстратора прав - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Інесси Володимирівни про визнання недійсними нікчемних договорів №3 від 25.01.2016, №4 від 10.02.2016, №5 від 19.02.2016, №6 від 26.02.2016 про внесення змін до договору цесії від 28.08.2015, укладеного між ТОВ "ФК "Централ Капітал" та ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", визнання припиненим договору цесії від 28.08.2015, укладеного між ТОВ "ФК "Централ Капітал" та ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", визнання недійсними правочинів з набуття права власності ТОВ "ФК "Централ Капітал" на ряд об'єктів рухомого та нерухомого майна відповідно до застережень в іпотечних договорах, укладених між ТОВ "ФК "Централ Капітал" та ТОВ "Свікон", ПП "Косвас", ТОВ "Мале сільськогосподарське підприємство АЗС-Нива-1" та ПП "Приватна фірма "Мустанг", а також за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулея О.І. до ТОВ "ФК "Централ Капітал" за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - ПрАТ "Оболонь" про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги (цесії) від 28.08.2015, який укладено між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал".

Місцевий суд встановив, що рішенням Господарського суду Одеської області від 09.02.2017 у справі №916/2986/16 позовні вимоги ТОВ "Свікон", ПП "Косвас", ТОВ "Мале сільськогосподарське підприємство АЗС-Нива-1", ПП "Приватна фірма "Мустанг" до ТОВ "ФК "Централ Капітал", ТОВ "Сфера Бізнесу", ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", державного реєстратора прав - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Інесси Володимирівни задоволено частково та, зокрема, визнано недійсними нікчемні договори №3 від 25.01.2016, №4 від 10.02.2016, №5 від 19.02.2016, №6 від 26.02.2016, №7 від 03.03.2016, №8 від 09.03.2016 про внесення змін до договору цесії від 28.08.2015, що був укладений між ТОВ "ФК "Централ Капітал" та ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", а також за позовом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулея О.І. до ТОВ "ФК "Централ Капітал" визнано недійсним договір відступлення прав вимоги (цесії) від 28.08.2015, укладений між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал".

Разом з тим постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 у справі №916/2986/16 рішення Господарського суду Одеської області від 09.02.2017 скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог як позивачів (ТОВ "Свікон", ПП "Косвас", ТОВ "Мале сільськогосподарське підприємство АЗС-Нива-1", ПП "Приватна фірма "Мустанг"), так і третьої особи (уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулея О.І.).

При прийнятті рішення від 10.10.2017 у справі №916/2986/16 апеляційний суд виходив з того, що позивачі - ТОВ "Свікон", ПП "Косвас", ТОВ "Мале сільськогосподарське підприємство АЗС-Нива-1", ПП "Приватна фірма "Мустанг" не є сторонами договорів №№3, 4, 5, 6 про внесення змін до договору цесії від 28.08.2015, тому обраний ними спосіб захисту прав шляхом заявлення позовної вимоги про визнання оспорюваних правочинів недійсними не є належним в розумінні статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України; в частині вимог про визнання недійсними договорів про внесення змін №7, №8 до договору цесії від 28.08.2015, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання їх недійсними в порядку статті 215 ЦК України.

Відмовляючи в позові уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулея О.І. про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги (цесії) від 28.08.2015, укладеного між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал", суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оспорюваний правочин, вчинений неплатоспроможним банком впродовж одного року до дня запровадження у ньому тимчасової адміністрації 18.03.2016, не підпадає під ознаки нікчемності, визначені пунктами 2, 3, 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування складів фізичних осіб". Інші ознаки нікчемності оспорюваного правочину за статтею 38 цього Закону судом не аналізувалися, оскільки не заявлялися як підстави позову.

17. Місцевим судом встановлено, що за позовом ТОВ "ФК "Централ Капітал" у справі №910/12294/16 до ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Господарським судом міста Києва розглядався спір про визнання недійсним одностороннього правочину ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", оформленого наказом уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулея О.І. від 15.04.2016 №60 "Про визнання нікчемними договорів", визнання наказу №60 від 15.04.2016 недійсним та визнання відсутнім права ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" вчиняти дії щодо застосування наслідків договорів, визнаних нікчемними, зокрема, договорів №3 від 25.01.2016, №4 від 10.02.2016, №5 від 19.02.2016, №6 від 26.02.2016, №7 від 03.03.2016 та №8 від 09.03.2016 про внесення змін до договору відступлення права вимоги (цесії) від 28.08.2015, укладеного між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал".

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 17.08.2016 у справі №910/12294/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 20.02.2017, за позовом ТОВ "ФК "Централ Капітал" визнано недійсним односторонній правочин ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", оформлений наказом уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулея О.І. від 15.04.2016 №60 "Про визнання нікчемними договорів", укладених ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, зокрема, договори №3 від 25.01.2016, №4 від 10.02.2016, №5 від 19.02.2016, №6 від 26.02.2016, №7 від 03.03.2016 та №8 від 09.03.2016 про внесення змін до договору відступлення права вимоги (цесії) від 28.08.2015, укладені між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал"; визнано недійсним наказ ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" від 15.04.2016 №60 "Про визнання нікчемними договорів" та визнано відсутнім у ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" права вчиняти дії щодо застосування наслідків недійсності оспорюваних правочинів, в тому числі договорів №3 від 25.01.2016, №4 від 10.02.2016, №5 від 19.02.2016, №6 від 26.02.2016, №7 від 03.03.2016 та №8 від 09.03.2016 про внесення змін до договору відступлення права вимоги (цесії) від 28.08.2015, укладених між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал".

18. Розглядаючи спір у даній справі про стягнення з ПрАТ "Оболонь" заборгованості за кредитним договором №051-11-13 від 14.11.2013 за позовом ТОВ "ФК "Централ Капітал", місцевий суд взяв до уваги встановлені рішеннями судів у господарських справах №916/2986/16, №910/8030/17 та №910/12294/16 обставини відсутності ознак нікчемності договору відступлення прав вимоги від 28.08.2015, з додатками №№3-8 до нього та договорах про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки та застави) від 28.08.2015, застави майнових прав №3700/840-з-1 від 28.08.2015, а також правочині у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128 836 690, 95 грн. з депозитного рахунку ТОВ "ФК "Централ Капітал", відкритого в ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", в силу пунктів 2, 3, 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Місцевий суд, з посиланням на приписи частини 4 статті 75 ГПК України, дійшов висновку, що преюдиційні обставини дійсності правовідносин з відступлення права вимоги до ПрАТ "Оболонь" за кредитними зобов'язаннями та зобов'язаннями за договорами забезпечення (застави та іпотеки), що виникли між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал" за вчиненими позивачем та третьою особою-1 в період з 28.08.2015 по 09.03.2016 правочинами є встановленими господарськими судами в інших справах (№916/2986/16, №910/8030/17 та №910/12294/16) та не потребують доказування сторонами у справі №910/13501/17 при розгляді спору між ТОВ "ФК "Централ Капітал" до ПрАТ "Оболонь" про стягнення 40 969 341, 98 грн. заборгованості за кредитним договором №051-11-13 від 14.11.2013.

19. Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "ФК "Централ Капітал" про стягнення з ПрАТ "Оболонь" тіла кредиту на суму 30 000 000 грн., суд першої інстанції виходив з того, що у погоджений сторонами кредитного договору №051-11-13 від 14.11.2013 строк в редакції додаткової угоди №4 від 30.04.2015 (до 01.10.2016 включно) відповідач-позичальник не повернув наданих йому банком кредитних коштів, а, відтак, суд вбачав прострочення позичальника у поверненні кредиту на суму 30 000 000 грн.

Також, місцевий суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині стягнення з ПрАТ "Оболонь" заборгованості за процентами на суму 10 969 341, 98 грн., які розраховано за фіксованою ставкою у 24,0% річних на суму кредитної заборгованості, виходячи з умов кредитного договору №051-11-13 від 14.11.2013 в редакції додаткової угоди №4 від 30.04.2015.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

20. Відповідач - ПрАТ "Оболонь" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2018, в якій просило скасувати оскаржуване судове рішення та закрити провадження у справі №910/13501/17 за відсутністю предмета спору.

20.1. Скаржник доводив, що в порушення приписів статей 512, 514 ЦК України, місцевий суд дійшов помилкового висновку про перехід від ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" до ТОВ "ФК "Централ Капітал" права вимоги до ПрАТ "Оболонь" за кредитним договором №051-11-13 від 14.11.2013 (з урахуванням додаткових угод до нього) та договорами забезпечення (іпотеки та застави), оскільки відповідно до наказу №182 від 14.11.2016 "Про визнання нікчемними правочинів (договорів)" уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулеєм О.І. на підставі пункту 4 частини 2 статті 37 та частин 2, 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визнано нікчемними ряд правочинів (договорів) в силу закону, вчинених ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" впродовж одного року до дня запровадження у ньому тимчасової адміністрації, зокрема, договір відступлення права вимоги (цесії) від 28.08.2015, укладений між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" (третя особа-1) та ТОВ "ФК "Централ Капітал" (позивач), за яким позивач набув права вимоги до відповідача - ПрАТ "Оболонь" за кредитним договором і договорами забезпечення, а тому такі правочини не можуть мати інших наслідків, окрім наслідків, пов'язаних з їх недійсністю (нікчемністю) і вимоги про виконання відповідачем не можуть бути задоволені.

20.2. Скаржник зауважив, що 23.11.2016 на адресу ПрАТ "Оболонь" надійшло повідомлення за вих. №01.1-06/1680 від 15.11.2016 від уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулея О.І. про те, що права вимоги за кредитним договором №051-11-13 від 14.11.2013 та договорами поруки, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань ПрАТ "Оболонь" до ТОВ "ФК "Централ Капітал" за договором відступлення права вимоги від 28.08.2015, не перейшли та залишилися у ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", з огляду на що з дня одержання повідомлення ПрАТ "Оболонь" слід припинити виконання зобов'язань за кредитним договором №051-11-13 від 14.11.2013 на користь ТОВ "ФК "Централ Капітал".

20.3. Скаржник зазначив, що в силу приписів статті 236 ЦК України нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення, а, відтак, визнаний уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулеєм О.І. нікчемним правочин (договір) про відступлення права вимоги (цесії) від 28.08.2015, укладений між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал", є недійсним з 28.08.2015, тому у ТОВ "ФК "Централ Капітал" відсутнє право вимоги до ПрАТ "Оболонь" за кредитним договором №051-11-13 від 14.11.2013 та договорами забезпечення (іпотеки та застави) на момент звернення 11.08.2017 з позовними вимогами у справі №910/13501/17.

21. 17.09.2018 постановою Київського апеляційного господарського суду у справі №910/13501/17 апеляційну скаргу ПрАТ "Оболонь" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2018 змінено з урахуванням висновків, викладених у мотивувальній частині даної постанови, в іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін, судові витрати за подання апеляційної скарги покладено на відповідача.

22. Переглянувши справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого суду про задоволення позовних вимог ТОВ "ФК "Централ Капітал" до ПрАТ "Оболонь" про стягнення кредитної заборгованості, зважаючи на встановлені обставини перерахування банком, правонаступником якого є позивач, на поточний рахунок позичальника суми кредитних коштів та невиконання відповідачем обов'язку щодо їх повернення у погоджений в кредитному договорі строк, однак, змінив мотиви прийняття рішення про задоволення позову з огляду на таке.

22.1. Апеляційним судом встановлено, що при укладенні договору відступлення права вимоги (цесії) від 28.08.2015 його сторони (позивач - ТОВ "ФК "Централ Капітал" та третя особа-1 - ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна") досягли згоди щодо всіх його істотних умов, відтак, вчинили спірний правочин з дотриманням вимог статті 203 ЦК України до змісту правочину, що виключає його недійсність.

Суд апеляційної інстанції встановив обставини прийняття ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" (цедентом) грошових коштів ТОВ "ФК "Централ Капітал" (цесіонарія) в рахунок оплати ціни відступлення права вимоги за договором цесії від 28.08.2015, що свідчить про схвалення ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" своїми конклюдентними діями вчинення спірного правочину з передання ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" до ТОВ "ФК "Централ Капітал" прав вимоги до третіх осіб за кредитними договорами.

22.2. Апеляційний суд зазначив, що дійсність спірного договору відступлення права вимоги від 28.08.2015 також підтверджена обставинами, встановленими постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 у справі №916/2986/16, що є преюдиційними при розгляді спору у справі №910/13501/17 та не підлягають доказуванню сторонами в силу частини 4 статті 75 ГПК України. Суд апеляційної інстанції зауважив, що у Постанові від 04.04.2018, якою залишено без змін рішення апеляційного суду від 10.10.2017 у справі №916/2986/16, Верховний Суд зазначив, що правомірність договору цесії від 28.08.2015 має оцінюватися судом не у зв'язку та з підстав того, як він виконувався, а на предмет порушення вимог законодавства при його укладенні, відтак, з огляду на встановлені апеляційним судом у постанові 10.10.2017 обставини відсутності ознак нікчемності у спірного правочину, визначених пунктами 2, 3, 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відмову в позові про визнання недійсним договору цесії від 28.08.2015, укладеного ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" з ТОВ "ФК "Централ Капітал".

22.3. Судом апеляційної інстанції встановлено, що на час апеляційного перегляду справи №910/13501/17 набрали законної сили рішення Верховного Суду у справах №910/8030/17 та №910/12294/16, якими скасовано судові рішення місцевих та апеляційних судів, встановлені якими обставини було прийнято до уваги як преюдиційні судом першої інстанції при розгляді даної справи №910/13501/17.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №910/8030/17 скасовано рішення місцевого суду від 12.10.2017 та постанову апеляційного суду від 19.12.2017 в частині задоволення позовних вимог ТОВ "ФК "Централ Капітал" про визнання недійсним одностороннього правочину, оформленого наказом уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" від 14.11.2016 №182, щодо визнання нікчемними договорів, укладених протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації, та наказу уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" від 14.11.2016 №182; прийнято в цій частині рішення про відмову в позові; в решті рішення судів залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №910/12294/16 скасовано рішення місцевого суду від 17.08.2016, постанову апеляційного суду від 14.11.2016 та постанову ВГСУ від 20.02.2017 та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ "ФК "Централ Капітал" до ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" про визнання недійсним одностороннього правочину ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", оформленого наказом уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулея О.І. від 15.04.2016 №60 "Про визнання нікчемними договорів", визнання недійсним наказу ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" від 15.04.2016 №60 та визнання відсутнім у ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" права вчиняти дії щодо застосування наслідків недійсності оспорюваних правочинів.

Верховний Суд при прийнятті рішень у справах №910/12294/16 та №910/8030/17 виходив з того, що накази (рішення) уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про нікчемність правочинів не встановлюють обов'язків для третіх осіб, зокрема, контрагентів неплатоспроможного банку, сам факт видання наказу про нікчемність правочину не може вважатися порушенням прав іншої сторони правочину, тому позовна вимога про визнання такого наказу (рішення) недійсним не є належним способом захисту прав в розумінні статей 15, 16 ЦК України та статті 20 ГК України.

23. Зважаючи на встановлені обставини скасування судових рішень у справах №910/8030/17 та №910/12294/16, на які, як преюдиційні, посилався місцевий суд при прийнятті рішення від 01.02.2018 у справі №910/13501/17, та в цілому правильність висновків його резолютивної частини про задоволення позову про стягнення з ПрАТ "Оболонь" кредитної заборгованості на користь ТОВ "ФК "Централ Капітал", дійсність права вимоги якого до ПрАТ "Оболонь" за договором цесії від 28.08.2015 підтверджено постановою апеляційного суду від 10.10.2017 у справі №916/2986/16, суд апеляційної інстанції змінив рішення місцевого суду від 01.02.2018 з урахуванням висновків мотивувальної частини постанови апеляційного суду від 17.09.2018.

ЗАЯВЛЕНІ У СПРАВІ КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА РЕЗУЛЬТАТ ЇХ РОЗГЛЯДУ

24. 29.01.2019 ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" подало клопотання про зупинення провадження у справі №910/13501/17 до розгляду Господарським судом міста Києва справи №910/11470/18 за позовом ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" до ТОВ "ФК Централ Капітал" та ТОВ "Фінансова компанія Капіталь Груп" про визнання права.

24.1. ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" доводив пов'язаність предметів спору у справі №910/11470/18 (визнання за ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" права вимоги до ПрАТ "Оболонь" за кредитним договором №051-11-13 від 14.11.2013) та у справі №910/13501/17 (стягнення з ПрАТ "Оболонь" заборгованості за кредитним договором №051-11-13 від 14.11.2013 на користь ТОВ "ФК Централ Капітал"); результат вирішення спору у справі №910/11470/18 про застосування наслідків нікчемності правочину з відступлення 28.08.2015 ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" права вимоги до ПрАТ "Оболонь" за кредитним договором на користь ТОВ "ФК Централ Капітал" має значення для правильного вирішення спору у справі №910/13501/17 щодо реалізації ТОВ "ФК Централ Капітал" права вимоги до ПрАТ "Облонь" за кредитним договором.

25. ТОВ "ФК Централ Капітал" у запереченнях проти зупинення провадження у справі №910/13501/17 доводило, що обставини, встановлені судами при розгляді справи №910/11470/18, не вплинуть на результат вирішення Верховним Судом справи №910/13501/17, так як касаційний суд в силу наданих йому законом повноважень лише перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права за встановлених судами обставин справи.

26. З огляду на повноваження касаційного суду при перегляді справ в касаційному порядку, визначені статтею 300 ГПК України, серед яких відсутнє право суду касаційної інстанції щодо встановлення нових обставин чи переоцінки встановлених судами обставин справи, Верховний Суд відмовив у задоволенні клопотання ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" про зупинення провадження у справі №910/13501/17 до розгляду Господарським судом міста Києва справи №910/11470/18.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", третя особа-1 у справі)

27. Скаржник доводив, що рішення місцевого суду у справі №910/13501/17 прийнято з посиланням, як на преюдиційні, на обставини, встановлені рішеннями судів у справах №910/12294/16 та №910/8030/17, які в подальшому скасовано Верховним Судом.

28. Скаржник зазначив про невідповідність приписам частини 4 статті 75 ГПК України висновків судів попередніх інстанцій про преюдиційність для розгляду спору у справі №910/13501/17 обставин, встановлених постановою апеляційного суду від 10.10.2017 у справі №916/2986/16, щодо відсутності ознак недійсності (нікчемності) договору відступлення права вимоги від 28.08.2015, укладеного ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" з ТОВ "ФК "Централ Капітал", на підставі пунктів 2, 3, 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Скаржник зауважив, що при розгляді справи №916/2986/16 суди не досліджували та не надавали оцінки іншим правочинам (договорам), з якими пов'язується дійсність набуття ТОВ "ФК "Централ Капітал" прав вимоги ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" до третіх осіб за кредитними договорами, а саме договорам про внесення змін до спірного договору цесії, договорам застави майнових прав та правочину щодо списання ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" грошових коштів з депозитного рахунку ТОВ "ФК "Централ Капітал" на оплату ціни відступлення права вимоги за договором цесії 28.08.2015. Скаржник наполягав на тому, що правова оцінка, яка надана судом певним фактам при розгляді справи №916/2986/16 не є обов'язковою для господарського суду в даній справі згідно з частиною 7 статті 75 ГПК України.

Доводи інших учасників справи

29. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у письмових поясненнях на касаційну скаргу підтримав доводи ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" в особі його ліквідатора, про неповноту дослідження судами обставин дійсності відступлення ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" права вимоги за кредитними зобов'язаннями ПрАТ "Оболонь" до ТОВ "ФК "Централ Капітал" та зазначив про передчасність висновків судів про наявність у позивача права вимоги до відповідача щодо сплати кредитної заборгованості з посиланням, як на преюдиційні, встановлені постановою суду від 10.10.2017 у господарській справі №916/2986/16 обставини відсутності підстав для визнання спірного договору цесії від 28.08.2015 нікчемним в порядку пунктів 2, 3, 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

30. ТОВ "ФК "Централ Капітал" у відзиві на касаційну скаргу заперечувало доводи ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" про недоведення позивачем набуття ним права вимоги до відповідача за кредитним договором №051-11-13 від 14.11.2013 та погодилося із здійсненою судами оцінкою доказів у справі №910/13501/17 та їх висновками про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "ФК "Централ Капітал" до ПрАТ "Оболонь" про стягнення кредитної заборгованості.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

31. Цивільний кодекс України

Частина 2 статті 11 - підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 15 - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частини 1, 2 статті 16 - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу способами, передбаченими частиною 2 цієї статті.

Стаття 190 - майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Частина 1 статті 203 - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Стаття 204 - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частини 1, 2 статті 215 - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Частина 1 статті 216 - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частина 1 статті 512 - кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини 1 цієї статті).

Стаття 514 - до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

32. Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції Закону України №629-VIIІ від 16.07.2015

Частина 2 статті 37 - Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема, заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи (пункт 5 частини 2 цієї статті).

Частина 2 статті 38 - протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частина 3 статті 38 - правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

33. Господарський кодекс України

Частина 2 статті 20 - кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; іншими способами, передбаченими законом.

34. Господарський процесуальний кодекс України

Частина 1 статті 74 - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частина 3 статті 74 - докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частина 4 статті 75 - обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частина 7 статті 75 - правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.

Частина 2 статті 76 - предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частина 1 статті 86 - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частина 2 статті 86 - жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частина 3 статті 86 - суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частини 1, 5 статті 236 - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частини 1, 4 статті 269 - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

35. З огляду на повноваження суду касаційної інстанції при перегляді судових рішень в касаційному порядку відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про порушення судами частин 4, 7 статті 75 ГПК України при прийнятті оскаржуваних в касаційному порядку судових рішень про задоволення позову про стягнення кредитної заборгованості.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

36. Законодавець у статті 16 ЦК України гарантував право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, які не є обмеженими. Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Частиною 2 статті 20 ГК України визначено право суб'єкта господарювання на захист своїх прав та законних інтересів. Отже, право на захист - це юридично закріплена можливість особи цивільного права, в тому числі суб'єкта господарювання, використати заходи правоохоронного характеру для поновлення її порушеного права та припинення дій, які порушують це право.

37. Спір у справі №910/13501/17 виник між ТОВ "ФК "Централ Капітал" (позивач) та ПрАТ "Оболонь" (відповідач) щодо правомірності стягнення позивачем заборгованості відповідача за кредитним договором №051-11-13 від 14.11.2013, що включає тіло кредиту та проценти за користування кредитом на загальну суму 40 969 341, 98 грн.

Як вбачається з позовної заяви та встановлено судами, ТОВ "ФК "Централ Капітал" доводило порушення його прав на одержання спірної суми кредитних коштів у зв'язку з невиконанням ПрАТ "Оболонь" зобов'язання щодо повернення тіла кредиту у строк до 01.10.2016 та несплати ним процентів за користування кредитом на дату звернення 11.08.2017 позивача з позовом у справі №910/13501/17 (т. 1, а.с. 10-224).

Судами встановлено, що ТОВ "ФК "Централ Капітал" в обґрунтування факту набуття права вимоги до ПрАТ "Оболонь" за кредитним договором №051-11-13 від 14.11.2013 зазначило про укладення з ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" договору відступлення права вимоги (цесії) від 28.08.2015, на виконання якого ТОВ "ФК "Централ Капітал" сплатило 03.03.2016 ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" ціну відступлення права вимоги та повідомило ПрАТ "Оболонь" про заміну кредитора у зобов'язанні за кредитним договором №051-11-13 від 14.11.2013 (т. 1, а.с. 17-38, 106, 107-108).

Суди встановили обставини укладення між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал" договорів №3 від 25.01.2016, №4 від 10.02.2016, №5 від 19.02.2016, №6 від 26.02.2016, №7 від 03.03.2016 та №8 від 09.03.2016 про внесення змін до договору відступлення права вимоги від 28.08.2015, згідно яких сторонами змінювалися умови договору цесії щодо строків проведення цесіонарієм (позивачем) оплати за відступлене право вимоги та щодо ціни відступлених прав у період в межах 1 року до запровадження тимчасової адміністрації банку (т. 1, а.с. 39-105).

Судами встановлено, що на виконання вимог пункту 1.4. договору відступлення права вимоги (цесії) від 28.08.2015 ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал" 28.08.2015 уклали договори про передачу прав вимоги за договорами забезпечення (іпотеки, застави), що забезпечують виконання зобов'язань третіх осіб-боржників за кредитними договорами, перелік яких визначено в додатку №1 до договору, в тому числі зобов'язань відповідача - ПрАТ "Оболонь" за кредитним договором 051-11-13 від 14.11.2013 (т. 1, а.с. 30, т. 5, а.с. 150-235).

За актом приймання-передачі документів від 03.03.2016 до договору відступлення права вимоги (договору цесії) від 28.08.2015 на виконання вимог частини 1 статті 517 ЦК України цедент - ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" передало цесіонарію - ТОВ "ФК "Централ Капітал" документи, які засвідчують права вимоги до третіх осіб-боржників, що відступаються за договором цесії від 28.08.2015, зокрема, права вимоги до ПрАТ "Оболонь" за кредитним договором №051-11-13 від 14.11.2013, зобов'язання позичальника за яким забезпечено заставою та іпотекою майна ПрАТ "Оболонь" на підставі договору застави обладнання №051-11-13/1 від 14.11.2013 та договору іпотеки №036-051/1 від 03.04.2015 (т. 5, а.с. 236-255).

Отже, перехід права вимоги до ПрАТ "Оболонь" щодо повернення кредитних коштів за кредитним договором №051-11-13 від 14.11.2013 від ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" до ТОВ "ФК "Централ Капітал" опосередковано вчиненням ряду правочинів (договору цесії від 28.08.2015, договорів №3 від 25.01.2016, №4 від 10.02.2016, №5 від 19.02.2016, №6 від 26.02.2016, №7 від 03.03.2016 та №8 від 09.03.2016 про внесення змін до договору цесії від 28.08.2015, договорів про передачу прав вимоги за договорами забезпечення (іпотеки, застави) від 28.08.2015), які в сукупності зумовили виникнення у ТОВ "ФК "Централ Капітал" прав вимоги до третіх осіб-боржників у кредитних зобов'язаннях, зокрема, до відповідача ПрАТ "Оболонь".

Відтак, при з'ясуванні належності обраного ТОВ "ФК "Централ Капітал" способу захисту його майнових прав шляхом звернення до ПрАТ "Оболонь" з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором №051-11-13 від 14.11.2013, судам належало дослідити обставини дійсності правовідносин з відступлення права вимоги до ПрАТ "Оболонь", що виникли між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", як первісним кредитором, та ТОВ "ФК "Централ Капітал", як новим кредитором, на підставі вчинених в період з 28.08.2015 по 09.03.2016 правочинів, та з'ясувати, чи вбачається порушення відповідачем майнових прав позивача у зв'язку з несвоєчасним поверненням кредитних коштів, якими відповідач-позичальник користувався на підставі кредитного договору, укладеного з третьою особою-1 - ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна".

38. Судами встановлено обставини віднесення ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" до категорії неплатоспроможних на підставі Постанови Правління НБУ №169 від 17.03.2016 та запровадження у ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" тимчасової адміністрації строком з 18.03.2016 по 17.04.2016 включно з призначенням уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Гулея О.І. відповідно до рішення Виконавчої дирекції ФГВФО від 17.03.2016 №368; строк тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" продовжено з 18.04.2016 по 22.04.2016 включно рішенням Виконавчої дирекції ФГВФО від 13.04.2016 №505.

Постановою Правління НБУ від 21.04.2016 №280 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" відкликано банківську ліцензію та прийнято рішення про ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна".

Рішенням Виконавчої дирекції ФГВФО від 22.04.2016 №561 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та делегування повноважень ліквідатора банку" вирішено розпочати ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" з 22.04.2016 по 21.04.2018 включно; призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулея О.І. на період з 22.04.2016 по 21.04.2018 включно з делегуванням йому повноважень ліквідатора ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", які визначено статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Отже, з 18.03.2016 ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" перебував в процедурі тимчасової адміністрації, запровадженій Фондом гарантування вкладів фізичних осіб з метою виведення установи банку з ринку, а з 22.04.2016 у процедурі ліквідації, під час якої Фондом вживаються заходи щодо припинення банку як юридичної особи.

39. Судами встановлено, що на виконання вимог частини 2 статті 37 та частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулей О.І. здійснив перевірку правочинів (договорів), вчинених неплатоспроможним банком ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" протягом одного року до запровадження його тимчасової адміністрації з 18.03.2016, на предмет наявності у них ознак нікчемності в силу частини 3 статті 38 цього Закону та згідно з виданим ним наказом №182 від 14.11.2016 визнав нікчемними в силу закону ряд правочинів, вчинених ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" в період з 17.03.2015 по 17.03.2016; зокрема, на підставі пунктів 3, 7 частини 3 статті 38 Закону визнано нікчемними укладені між ТОВ "ФК "Централ Капітал" (позивач) та ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" (третя особа-1) договір про відступлення права вимоги (цесії) від 28.08.2015 (з усіма договорами про внесення змін) та договір про передачу прав за договором забезпечення (іпотеки, застави) від 28.08.2015 (з усіма договорами про внесення змін); в силу пункту 7 частини 3 статті 38 Закону визнано нікчемним правочин у вигляді списання грошових коштів в розмірі 128 836 690, 95 грн. з депозитного рахунку ТОВ "ФК "Централ Капітал" №2652636854903, вчинений ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" 03.03.2016 та оформлений меморіальним ордером №18391 від 03.03.2016 (т. 1, а.с. 305-306).

Суди встановили, що згідно з наказом №60 від 15.04.2016 "Про визнання нікчемними договорів" уповноважена особа ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулей О.І. визнав нікчемними правочини (договори), вчинені (укладені) ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації (з 18.03.2015 по 18.03.2016) згідно з Додатком 1, а зокрема, договори №3 від 25.01.2016, №4 від 10.02.2016, №5 від 19.02.2016, №6 від 26.02.2016, №7 від 03.03.2016 та №8 від 09.03.2016 про внесення змін до договору відступлення права вимоги (цесії) від 28.08.2015, укладені між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал" (т. 2, а.с. 7-10).

40. Колегія суддів касаційного суду зазначає, що за змістом статей 3, 4, 37, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вбачається, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб діє в межах повноважень Фонду, а зокрема, діючи як орган управління банку у разі делегування їй Фондом відповідних повноважень, може вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку. Рішення уповноваженої особи Фонду про віднесення правочину до нікчемних є результатом внутрішньої перевірки правочинів Банку, так як обов'язок повернути майно (кошти) виникає у контрагентів не на підставі наказу про виявлення нікчемних правочинів, а в силу закону. Таке майно (кошти) може бути повернено або добровільно, або у примусовому порядку на підставі судового рішення (правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно Постанови 11.04.2018 у справі №910/12294/16, пункти 30, 34).

Судами встановлено, що господарськими судами розглядалися спори у справах №910/8030/17 та №910/12294/16 щодо оскарження ТОВ "ФК "Централ Капітал" наказів №182 від 14.11.2016 та №60 від 15.04.2016 уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію (здійснення тимчасової адміністрації) ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулея О.І. про визнання нікчемними правочинів (договорів), вчинених (укладених) ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації у банку (з 17.03.2015 по 17.03.2016).

При прийнятті постанови від 17.09.2018 у справі №910/13501/17 апеляційний суд встановив, що Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №910/8030/17 та Постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №910/12294/16 відмовлено у задоволенні позовів ТОВ "ФК "Централ Капітал" про визнання недійсними виданих уповноваженою особою ФГВФО Гулеєм О.І. наказів №182 від 14.11.2016 та №60 від 15.04.2016 у зв'язку з обранням позивачем неналежного способу захисту прав, так як рішення (накази) уповноваженої особи Фонду про встановлення нікчемності правочинів є актами індивідуальної дії, тоді як вчинені неплатоспроможним банком правочини є нікчемними в силу закону.

Судами встановлено, що у провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа №916/2986/16 за позовом ТОВ "Свікон", ПП "Косвас", ТОВ "Мале сільськогосподарське підприємство АЗС-Нива-1", ПП "Приватна фірма "Мустанг" до ТОВ "ФК "Централ Капітал", ТОВ "Сфера Бізнесу", ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", державного реєстратора прав - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Інесси Володимирівни про визнання недійсними нікчемних договорів №3 від 25.01.2016, №4 від 10.02.2016, №5 від 19.02.2016, №6 від 26.02.2016 про внесення змін до договору цесії від 28.08.2015, укладеного між ТОВ "ФК "Централ Капітал" та ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", визнання припиненим договору цесії від 28.08.2015, укладеного між ТОВ "ФК "Централ Капітал" та ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", визнання недійсними правочинів з набуття права власності ТОВ "ФК "Централ Капітал" на ряд об'єктів рухомого та нерухомого майна відповідно до застережень в іпотечних договорах, укладених між ТОВ "ФК "Централ Капітал" та ТОВ "Свікон", ПП "Косвас", ТОВ "Мале сільськогосподарське підприємство АЗС-Нива-1" та ПП "Приватна фірма "Мустанг", а також за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулея О.І. до ТОВ "ФК "Централ Капітал" про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги (цесії) від 28.08.2015, який укладено між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал".

За результатами розгляду спору у справі №916/2986/16 постановою апеляційного суду від 10.10.2017 прийнято рішення про відмову у задоволенні позовних вимог як позивачів (ТОВ "Свікон", ПП "Косвас", ТОВ "Мале сільськогосподарське підприємство АЗС-Нива-1", ПП "Приватна фірма "Мустанг"), так і третьої особи (уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулея О.І.). Апеляційний суд дійшов висновку, що позивачі ТОВ "Свікон", ПП "Косвас", ТОВ "Мале сільськогосподарське підприємство АЗС-Нива-1", ПП "Приватна фірма "Мустанг" не є сторонами договорів №№3, 4, 5, 6 про внесення змін до договору цесії від 28.08.2015, а, відтак, обраний ними спосіб захисту прав шляхом заявлення позовної вимоги про визнання оспорюваних правочинів недійсними не є належним в розумінні статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України; недійсність договорів №№7, 8 про внесення змін до договору цесії від 28.08.2015 на підставі статті 215 ЦК України не доведена належними доказами. Відмовляючи в позові уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулея О.І. про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги від 28.08.2015, укладеного між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал", апеляційний суд дійшов юридичного висновку, що оспорюваний правочин, вчинений неплатоспроможним банком впродовж одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, не підпадає під ознаки нікчемності, визначені пунктами 2, 3, 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування складів фізичних осіб".

Приймаючи у справі №910/13501/17 рішення по суті спору місцевий та апеляційний суди взяли до уваги, як преюдиційні, встановлені постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 у справі №916/2986/16 юридичні висновки про відсутність ознак нікчемності в укладеному ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" з ТОВ "ФК "Централ Капітал" договорі відступлення права вимоги від 28.08.2015 з підстав, визначених пунктами 2, 3, 7 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та дійшли висновку про дійсність правовідносин з відступлення права вимоги до ПрАТ "Оболонь" за кредитним договором №051-11-13 від 14.11.2013, що виникли між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал" за спірним договором цесії.

41. За змістом частини 2 статті 215 ЦК України вбачається, що нікчемним є правочин, недійсність якого прямо визначена законом. Визнання такого правочину недійсним у судовому порядку законом не вимагається, однак, сторона договору не позбавлена права звернутися до суду з вимогою про визнання недійсним нікчемного правочину.

Аналіз частин 2, 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції, чинній на момент вчинення позивачем та третьою особою-1 договору відступлення права вимоги (цесії) від 28.08.2015 та договорів про внесення змін до нього №№1-8 в період з 25.11.2015 по 09.03.2016 та договорів про передачу прав вимоги за договорами забезпечення (іпотеки, застави) від 28.08.2015, дозволяє зробити висновок про те, що законодавцем передбачено такі критерії для визнання нікчемними договорів (правочинів), укладених в межах одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку:

З огляду на законодавче визначення їх саме як "критеріїв для визнання нікчемними договорів (правочинів)", Суд вважає, що здійснюючи судовий контроль на предмет нікчемності правочинів за статтею 38 цього Закону, судам належить перевіряти усі критерії, визначені законодавцем відповідно до даної норми.

Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 26.07.2018 у справі №911/954/16.

42. Розглядаючи спір у справі №910/13501/17 про стягнення з ПрАТ "Оболонь" кредитної заборгованості на користь ТОВ "ФК "Централ Капітал", суди першої та апеляційної інстанцій при з'ясуванні дійсності правовідносин з відступлення права вимоги між ТОВ "ФК "Централ Капітал" та ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" не надали оцінки договору відступлення права вимоги (цесії) від 28.08.2015 на предмет наявності у нього інших ознак нікчемності правочину, вчиненого неплатоспроможним банком, а саме визначених пунктами 1, 4-6, 8, 9 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та виходили з обставин спростування ознак нікчемності спірного договору цесії на підставі пунктів 2, 3, 7 частини 3 статті 38 цього Закону, які є юридичними висновками суду у справі №916/2968/16 відповідно до постанови Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2017.

Апеляційний суд в оскаржуваній постанові від 17.09.2018 обмежився висновками про відповідність договору цесії від 28.08.2015, укладеного між позивачем та третьою особою-1, вимогам статті 203 ЦК України до змісту правочину та про дійсність оспорюваного договору відступлення права вимоги до відповідача, зважаючи на обставини списання цедентом - ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" коштів на суму 128 836 690, 95 грн. на підставі меморіального ордеру №18391 від 03.03.2016 з депозитного рахунку цесіонарія - ТОВ "ФК "Централ Капітал" в рахунок оплати ціни відступлення права вимоги за договором цесії від 28.08.2015, однак, таке списання визнано нікчемним правочином ліквідатором банку в силу закону (частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Отже, при прийнятті рішення про задоволення позову ТОВ "ФК "Централ Капітал" до ПрАТ "Оболонь" про стягнення заборгованості за кредитним договором №051-11-13 від 14.11.2013, право вимоги за яким було відступлено ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" на користь ТОВ "ФК "Централ Капітал" за спірним договором цесіїі від 28.08.2015, суди попередніх інстанцій ухилились від обов'язку щодо надання власної оцінки обставинам справи на підставі поданих учасниками справи №910/13501/17 доказів на предмет дійсності правовідносин з відступлення права вимоги спірних кредитних коштів, зважаючи на те, що стороною правочину цесії є неплатоспроможний банк ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", що зумовлює застосування до спірних правовідносин спеціальних норм Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" при з'ясуванні дійсності правочинів, вчинених ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" протягом одного року до запровадження в банку тимчасової адміністрації 18.03.2016.

43. За змістом частини 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному/кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

З матеріалів справи вбачається та судами встановлено, що в період з 25.11.2015 по 09.03.2016 ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал" вчинено ряд правочинів, що є невід'ємною частиною договору цесії від 28.08.2015, а саме договори №№1-8 про внесення змін до договору відступлення прав вимоги 28.08.2015.

Судами встановлено, що наказом уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулеєм О.І. "Про визнання нікчемними договорів" №60 від 15.04.2016 визнано нікчемними на підставі пунктів 2, 3, 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" договори №3 від 25.01.2016, №4 від 10.02.2016, №5 від 19.02.2016, №6 від 26.02.2016, №7 від 03.03.2016 та №8 від 09.03.2016 про внесення змін до договору відступлення права вимоги від 28.08.2015, укладеного між ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та ТОВ "ФК "Централ Капітал" (т. 2, а.с. 7-10).

При прийнятті рішень по суті спору у справі №910/13501/17 судами взято до уваги, як преюдиційні, встановлені постановою апеляційного суду від 10.10.2017 у справі №916/2986/16 обставини відсутності підстав для задоволення позову ТОВ "Свікон", ПП "Косвас", ТОВ "Мале сільськогосподарське підприємство АЗС-Нива-1", ПП "Приватна фірма "Мустанг" до ТОВ "ФК "Централ Капітал", ТОВ "Сфера Бізнесу", ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", державного реєстратора прав - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Інесси Володимирівни про визнання недійсними нікчемних договорів №3 від 25.01.2016, №4 від 10.02.2016, №5 від 19.02.2016, №6 від 26.02.2016 про внесення змін до договору цесії від 28.08.2015, укладеного між ТОВ "ФК "Централ Капітал" та ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", з підстав обрання позивачами неналежного способу захисту прав в розумінні статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України, так як позивачі не є сторонами спірних правочинів; а також обставини відсутності підстав для визнання недійсними нікчемних договорів №7 від 03.03.2016 та №8 від 09.03.2016 про внесення змін до спірного договору цесії від 28.08.2015 в порядку статті 215 ЦК України за недоведеністю позовних вимог.

Однак, суди при розгляді справи №910/13501/17 не звернули увагу на те, що в межах справи №916/2968/16 оспорювані правочини (договори №3 від 25.01.2016, №4 від 10.02.2016, №5 від 19.02.2016, №6 від 26.02.2016, №7 від 03.03.2016 та №8 від 09.03.2016 про внесення змін до договору цесії від 28.08.2015) не досліджувалися судами на предмет підтвердження ознак їх нікчемності в силу пунктів 2, 3, 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зважаючи на те, що спірні правочини вчинено ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" протягом одного року до дня запровадження у ньому тимчасової адміністрації з 18.03.2016.

Також, місцевим та апеляційним судами при з'ясуванні дійсності правовідносин з відступлення ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" прав вимоги до ТОВ "ФК "Централ Капітал" за договором цесії від 28.08.2015 не перевірено чи є дійсними договори про передачу прав за договорами забезпечення (іпотеки та застави), якими забезпечено виконання третіми особами основних (кредитних) зобов'язань, в тому числі зобов'язань ПрАТ "Оболонь" за кредитним договором №051-11-13 від 14.11.2013, зважаючи на вчинення таких правочинів 28.08.2015, тобто протягом одного року до дня введення 18.03.2016 тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна".

44. Отже, суди в порушення вимог статей 86, 236, 269 ГПК України, за наявності в матеріалах справи №910/13501/17 ряду договорів, які укладалися між третьою особою-1 та позивачем, та є формою вираження письмового правочину щодо відступлення ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" на користь ТОВ "ФК "Централ Капітал" прав вимоги до третіх осіб-боржників за кредитними договорами та договорами забезпечення кредитних зобов'язань, в тому числі до відповідача - ПрАТ "Оболонь" за кредитним договором №051-11-13 від 14.11.2013, договором застави обладнання №051-11-13/1 від 14.11.2013 та договором іпотеки №036-051/1 від 03.04.2015, не дослідили спірних правочинів на предмет їх дійсності та не надали власної оцінки обставинам справи, виходячи із доказів, наданих учасникам справи №910/13501/17, обмежившись посиланням, як на преюдиційні, обставини, які було встановлено постановою апеляційного суду від 10.10.2017 у справі №916/2986/16.

45. Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії" та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить про те, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною права на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів щодо прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

В рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. (Рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 та Рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28.10.1998). Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (Справа "Хамідов проти Росії")

Суд вважає, що допущені процесуальні порушення на предмет повноти дослідження обставин справи та незастосування судами спеціальних норм Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (частини 3 статті 38) при перевірці дійсності правовідносин з відступлення третьою особою-1 на користь позивача права вимоги до відповідача у кредитному зобов'язанні, є такими помилками, які порушили принцип пропорційності господарського судочинства з метою дотримання балансу інтересів учасників справи, та, як наслідок, не забезпечили справедливого розгляду справи. Рішення судів, прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, не можуть вважатися такими, що відповідають статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право на справедливий суд, тому підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого суду.

А.3. Мотиви відхилення (прийняття) доводів касаційної скарги

46. Суд погоджується з доводами скаржника відповідно до пунктів 27-28 описової частини даної постанови про порушення вимог частин 4, 7 статті 75 ГПК України та неповноту дослідження доказів у справі, що підтверджується висновками пунктів 36-45 мотивувальної частини цієї постанови та призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

47. Пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України суду касаційної інстанції надано право за результатами розгляду касаційної скарги скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

На підставі викладеного, Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2018 у справі №910/13501/17 та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

48. При новому розгляді справи судам належить із врахуванням приписів статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" перевірити дійсність правовідносин між ТОВ "ФК "Централ Капітал" та ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" з відступлення права вимоги до ПрАТ "Оболонь" за кредитним договором №051-11-13 від 14.11.2013 до завершення строку повернення кредиту та договорами застави та іпотеки, укладеними між ПрАТ "Оболонь" та ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" на забезпечення кредитних зобов'язань ПрАТ "Оболонь"; з'ясувати, чи є порушеним майнове право ТОВ "ФК "Централ Капітал" на своєчасне повернення спірних кредитних коштів, наданих в користування установою банку ПрАТ "Оболонь", чи є необхідним застосування у даному випадку інших правових наслідків (наслідків недійсності нікчемного правочину), та з огляду на встановлене дійти обґрунтованого висновку за результатами розгляду позову ТОВ "ФК "Централ Капітал" про стягнення заборгованості ПрАТ "Оболонь" за кредитним договором №051-11-13 від 14.11.2013.

49. Верховний Суд, керуючись приписами статті 145 ГПК України, скасовує заходи забезпечення позову, які було вжито ухвалою Верховного Суду від 08.01.2019 у справі №910/13501/17 до завершення розгляду касаційної скарги ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" на постанову апеляційного суду від 17.09.2018 та рішення місцевого суду від 01.02.2018 у даній справі.

В. Судові витрати

50. У зв'язку із задоволенням касаційної скарги та скасуванням рішень судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог, питання про розподіл судових витрат касаційним судом не вирішується, оскільки розгляду по суті спору про стягнення кредитної заборгованості не відбулося.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 310, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" про зупинення провадження у справі №910/13501/17 відмовити.

2. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулея Олександра Івановича задовольнити.

3. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2018 у справі №910/13501/17 скасувати. Справу №910/13501/17 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

4. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Верховного Суду від 08.01.2019 у справі №910/13501/17.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк

Попередній документ

80118134

Наступний документ

80118136

Інформація про рішення:

№ рішення:	80118135
№ справи:	910/13501/17
Дата рішення:	07.02.2019
Дата публікації:	28.02.2019
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Касаційний господарський суд Верховного Суду
Категорія справи:	Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Інший