1Справа № 2-3658/11 4-с/335/16/2018
05 квітня 2018 року м.Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Ведмедьової В.В., розглянувши у залі суду у м.Запоріжжя цивільну справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на дії та постанову від 02.10.2017 року старшого державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Манделюк Дениса Петровича, заінтересована особа: ОСОБА_1 ,
Заявник ПАТ «Родовід Банк» звернувся до суду із вказаною скаргою, у якій просив суд визнати незаконними дії старшого державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального правління юстиції у Запорізькій області Манделюка Д.П. по виконавчому провадженню № 52298205 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 02.10.2017 року, скасувати постанову старшого державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального правління юстиції у Запорізькій області Манделюка Д.П. по виконавчому провадженню № 52298205 від 02.10.2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу.
В обґрунтування скарги заявник зазначив, що 04.12.2017 року Заявник отримав постанову державного виконавця від 02.10.2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу. Підставою для повернення виконавчого документу є те, що у боржника відсутнє майно та кошти, на які можливо звернути стягнення. Вважає, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального права, оскільки державним виконавцем не здійснено всіх необхідних дій для виконання рішення суду, зокрема, не було подано подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи. Просить визнати дії незаконними та оскаржувану постанову скасувати.
30.01.2018 року від державного виконавця надійшли письмові заперечення на скаргу, відповідно до змісту яких державним виконавцем виконані всі передбачені Законом виконавчі дії та правомірно винесено оскаржувану постанову.
Представник ПАТ «Родовід Банк» у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд скарги за його відсутності.
Державний виконавець Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд скарги за його відсутності, проти задоволення скарги заперечував на підставах, викладених у письмових запереченнях.
Заінтересована особа - боржник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі.
Відповідно до ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши всі представлені докази в сукупності, виходячи із меж заявлених вимог, приходить до наступних висновків.
Статтею 124 Конституції України визначено, що рішення суду підлягає обов'язковому виконанню на всій території України.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені заходи примусового виконання рішень, перелік яких не є вичерпним.
Згідно із ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Вознесенівському ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області перебувало виконавче провадження ВП № 52298205 за виконавчим листом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» судового збору у розмірі 8772,15 грн. Постановою державного виконавця від 02.10.2017 року виконавчий лист повернуто стягувачу. Як встановлено державним виконавцем, в ході проведення виконавчих дій встановити місцезнаходження боржника не виявилось можливим, вчинені заходи щодо розшуку майна боржника виявились безрезультатними, нерухоме майно у власності боржника відсутнє, за боржником зареєстровані транспортні засоби, на які накладено арешт та оголошено у розшук, протягом року транспортні засоби не виявлено. Рахунки у банківських установах відсутні та відсутні доходи. Державним виконавцем накладено арешт на все майно.
Обов'язки і права виконавців, обов'язковість вимог виконавців визначені ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження».
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Відповідно до ч.2 ст. 37 «Про виконавче провадження» про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт.
З матеріалів справи вбачається, що під час примусового виконання рішення, державним виконавцем направлені запити щодо наявності у боржника доходів, відкритих рахунків у банківських установах, зареєстрованих об'єктів нерухомості. Згідно отриманої інформації, нерухоме майно за боржником не зареєстровано, рахунки в банківських установах та доходи відсутні.
19.07.2017 року державним виконавцем, з метою перевірки майнового стану боржника та встановлення його фактичного місця проживання було здійснено вихід за місцем проживання боржника, а саме: АДРЕСА_1 та було встановлено, що за вказаною адресою боржника не виявлено та військова частина знаходиться в занедбаному стані
При цьому встановлено, що державний виконавець здійснив вихід за місцем проживання боржника 19.07.2017 року за адресою, зазначеною у виконавчому листі, виданому 04.07.2012 року, тобто через 5 років, не здійснивши дій, направлених на встановлення зареєстрованого місця проживання чи перебування боржника на час проведення виконавчих дій.
Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як зазначено в п. 2 ст. 2 цього Закону, виконавче провадження здійснюється з дотриманням в тому числі засади обов'язковості виконання рішень.
При розгляді скарги встановлено, що державним виконавцем не виконано обсяг виконавчих дій та не вжито заходів, направлених на виконання судового рішення у спосіб, який встановлений Законом, не здійснено заходів для перевірки і встановлення місця проживання чи перебування боржника.
Наведене свідчить про те, що дії та рішення державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу без виконання, є безпідставним, а тому не можуть вважатися законним та обґрунтованим.
З огляду на наведені обставини, суд вважає, що вимоги про визнання неправомірними дій та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу № 52298205 від 02.10.2017 року підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова підлягає визнанню неправомірною та скасуванню.
Пункт 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» містить роз'яснення, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Згідно з ч. 2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Згідно зі ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про те, що усунути допущені порушення і поновити порушені права стягувача можливо шляхом скасування оскаржуваної постанови, після чого виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця.
Керуючись ст. 451 ЦПК України, суд, -
Скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на дії та постанову від 02.10.2017 року старшого державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Манделюк Дениса Петровича, заінтересована особа: ОСОБА_1 , задовольнити.
Визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального правління юстиції у Запорізькій області Манделюка Дениса Петровича про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 52298205 від 02.10.2017 року.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, шляхом подачі у 15-денний строк з дня складення повного тексту ухвали, апеляційної скарги.
Повний текст ухвали складено 10.04.2018 року.
Суддя В.В. Калюжна