печерський районний суд міста києва
Справа № 757/1041/19-к
14 січня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_5 про накладення арешту, -
до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_5 , про накладення арешту із забороною володіння, розпоряджання та користування на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 42018110330000040 від 31.07.2018, яке вилучено у ході проведення обшуку від 10.01.2019 у період часу з 09 год. 28 хв. до 23 год. 06 хв.., нежитлового приміщення - будівлі ТОВ «Іскра»., за адресою: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 112: грошові кошти у сумі 17 000 грн., а саме: купюри номіналом по 200 грн. у кількості 85 шт.; ноутбук HP 62205A№HMW із зарядним пристроєм та флеш накопичувачем Hi ravi 4 GB.
Вказане клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42018110330000040 від 31.07.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбачене ч.4 ст. 191 КК України.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав у ньому зазначених.
Адвокат в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Заслухавши думку прокурора, адвоката, дослідивши надані матеріали, враховуючи відповідно до вимог ст. 173 КПК України, на думку слідчого судді, прокурором в клопотанні та під час судового засідання належним чином не обґрунтовано підстави у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна, відповідність майна, на яке необхідно накласти арешт, критеріям передбаченими ч. 2 ст. 167 КПК України, необхідність накладення арешту на майно, слідчий суддя вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна, у зв'язку тим, що належним чином не було обґрунтовано необхідність накладення арешту на майно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,
В задоволенні клопотання прокурора військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_5 про накладення арешту - відмовити.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1