Справа № 545/249/19
Провадження № 1-в/545/104/19
26.02.2019 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Полтавського районного суду Полтавської області клопотання засудженого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Кіровоградської області, Голованіського р-н., с. Ємилівка, жителя: АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з середньою освітою, раніше судимого:
1) 05.09.2013 року Савранським районним судом Одеської області за ст. 185 ч.3, 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік.
2) 08.11.2013 року Малиновським районним судом м. Одеси за ст. 185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі,
про умовно-дострокове звільнення, -
До Полтавського районного суду Полтавської області звернувся засуджений ОСОБА_4 з клопотанням про його умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання на підставі положень ст. 107 КК України, обґрунтовуючи вимоги тим, що він відбув частину призначеного покарання і став на шлях виправлення.
На адресу суду від представника адміністрації БВК № 16 та засудженої особи надійшли заяви про розгляд подання без їх участі, просили судове засідання не фіксувати засобами технічної фіксації, клопотання підтримали та просили його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні проти клопотання засудженого не заперечив.
Заслухавши думку прокурора, розглянувши подані заяви, дослідивши матеріали клопотання та особової справи, суд проходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 107 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення та відбув 1/2 строку покарання.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_4 , у неповнолітньому віці був засудженим:
- 12.02.2014 року Голованіським районним судом Криворізької області за ст. 187 ч.3, 71 КК України до 8 років позбавлення волі, без конфіскації майна;
- 07.04.2014 року Савранським районним судом Одеської області за ст. 185 ч.3, 70 ч.4 КК України до 9 років позбавлення волі, без конфіскації майна;
- 11.11.2014 р. ухвалою Апеляційного суду Одеської області, вважати засудженим на підставі ст. 70 ч.4 КК України до 8 років позбавлення волі, без конфіскації майна.
- 23.02.2015 року Ульяновським районним судом Кіровоградської області за ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 70 ч. 1, 70 ч.4 КК України до 9 років позбавлення волі.
Згідно ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 30.07.2015 року вирок від 23.02.2015 року змінено та вважати засудженим за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч. 3 70 ч.1, 70 ч.4 КК України до 8 років позбавлення волі в іншій частині без змін.
Ухвалою суду Полтавського районну та Полтавської області від 16.03.2016 року, засудженому ОСОБА_4 зараховано строк попереднього ув'язнення з 10.11.2013 року по 11.11.2014 року та з 30.01.2015 року по 30.07.2015 року з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.
Початок строку покарання - 10.11.2013р., кінець строку - 09.05.2020р.
Із матеріалі особової справи вбачається, що гр. ОСОБА_5 перебуває у місцях позбавлення волі з 10.11.2013р. у Одеському слідчому ізоляторі. Під час перебування мав 3 три стягнення які погашено - 08.03.2015р., заохочення відсутні.
Судом також встановлено, що з 27.11.2015 р. засуджений ОСОБА_5 відбуває призначене за вироком суду покарання у ДУ БВК № 16 та за період відбування, у період часу з: 10.12.2015р. по 10.08.2017р. та з 08.10.2018р. по 08.01.2019р. був працевлаштованим різноробочим виробничих майстерень та в даний час працевлаштований різноробочим житлової зони, за час відбування покарання має 5 заохочення, стягнення відсутні, позитивно характеризується, дотримується норм та порядку відбування покарання.
Згідно висновку, що містить Характеристика БВК № 16 від 09.02.2019р., засуджений ОСОБА_5 за час відбування покарання сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. На підставі статті 107 КК України його можливо звільнити умовно - достроково.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002р. № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким» , звернено увагу судів на те, що умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання і заміна не відбутої частини покарання більш м'яким мають надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ).
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002р. № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким», визначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна не відбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: а) при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч. 2 ст. 81 КК ( 2341-14 ).
За таких підстав суд вважає, що засуджений ОСОБА_4 сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення і заслуговує на умовно-дострокового звільнення на підставі ст. 107 КК України від відбуття не відбутої частини призначеного покарання, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 107 КК України, ст. 537 КПК України, суд, -
Клопотання засудженого ОСОБА_4 , про умовно-дострокове звільнення, - задовольнити.
Засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити умовно-достроково на 1 рік 02 місяці 13 дні від відбування призначеного покарання за вироком Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 23.02.2015 року та ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 30.07.2015 року
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд на протязі 7 діб з моменту її проголошення.
Суддя Полтавського районного суду ОСОБА_1