Справа № 669/1010/18
Провадження № 22-ц/4820/445/19
25 лютого 2019 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Хмельницького апеляційного суду
в складі: головуючого судді - Гринчука Р.С.,
суддів: Грох Л.М., Спірідонової Т.В.,
розглянула без повідомлення учасників справи справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Білогірського районного суду Хмельницької області від 19 грудня 2018 року, суддя Давидюк О.І., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,
встановила:
У вересні 2018 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 28000 доларів США, що складає по курсу НБУ 794360 грн., відсотків з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 146797,73 грн., трьох відсотків річних від простроченої суми в сумі 20109,28 грн., а також судових витрат в сумі 14216 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_1 не виконав вчасно зобов'язання з повернення коштів за усним договором позики, добровільно повернути кошти відмовлявся.
17 грудня 2018 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_2 про стягнення з останнього заборгованості за договором про надання послуг від 03 жовтня 2017 року № 12/31 в розмірі 579238,36 гривень, з яких 325800 гривень - основна сума боргу, 211770 гривень - штрафні санкції, 10872 гривні - 3 відсотки річних та 30796,36 гривень - інфляційні втрати.
Ухвалою Білогірського районного суду Хмельницької області від 19 грудня 2018 року зустрічну позовну заяву було повернуто заявнику.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неповне дослідження обставин справи, просив ухвалу скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування скарги зазначив, що при вирішенні питання про повернення заяви суд не врахував поважність причин пропуску строку на подання зустрічного позову, оскільки ухвала про відкриття провадження у справі, в якій було визначено строк, до якого він має право подати зустрічний позов, була направлена на адресу за місцем його реєстрації. Однак фактично він не проживає за цією адресою, ухвалу суду отримала його матір, яка є особою похилого віку. Матір не повідомила його про отримання ухвали суду, в зв'язку з чим він не був обізнаний про можливість подання зустрічного позову у встановлений судом строк.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 вказав, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, оскільки відповідач порушив строк для подання зустрічної позовної заяви без поважних на те причин. Просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Білогірського районного суду Хмельницької області від 19 грудня 2018 року - без змін.
Розгляд справи колегією апеляційного суду проведений в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою судді Білогірського районного суду Хмельницької області від 17 вересня 2018 року позовну заяву ОСОБА_2 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 18 жовтня 2018 року та встановлено відповідачу ОСОБА_1 п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 15 жовтня 2018 року, для подання відзиву на позовну заяву, а також роз'яснено право на пред'явлення зустрічного позову відповідно до ст.ст. 193, 194 ЦПК України, у строк для подання відзиву.
Копію вищевказаної ухвали про відкриття провадження та позовну заяву з додатками відповідачу судом надіслано 21 вересня 2018 року і останнім отримано 26 вересня 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке є в матеріалах справи.
17 жовтня 2018 року ОСОБА_1 надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 18 жовтня 2018 року в зв'язку з неможливістю його явки в судове засідання та перебування за межами смт. Білогір'я. Суд задовольнив це клопотання і відклав розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на 9 листопада 2018 року.
9 листопада 2018 року ОСОБА_1 знову не з'явився в судове засідання, подав до суду письмове клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з перебуванням за межами території України.
Ухвалою Білогірського районного суду Хмельницької області від 09 листопада 2018 року підготовче провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики було закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 05 грудня 2018 року.
17 грудня 2018 року ОСОБА_1 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг.
Повертаючи зустрічну позовну заяву, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 був повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином, а тому мав достатньо часу для подачі відзиву та зустрічного позову в межах строку, встановленого судом. Будь-які поважні причини пропуску передбаченого законом строку для подання зустрічного позову відповідач не вказав, заяву про поновлення цього строку не подав.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна людина має можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Це право гарантується частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якій зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «Белле проти Франції» суд зазначив, що частина 1 статті 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві (Bellet v. France, 04/12/1995, Series A № 333-B, crop. 42, пункт 36).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Для даних правовідносин «порядок, встановлений цим Кодексом» передбачений статтями 191, 193 ЦПК України.
У частині 1 статті 193 ЦПК України встановлено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Строк для подання відзиву (зустрічного позову) встановлюється в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 191 ЦПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.
З матеріалів справи вбачається, що в ухвалі про відкриття провадження та призначення підготовчого засідання від 17 вересня 2018 року (а.с. 29) було встановлено строк 15 календарних днів (не пізніше 15 жовтня 2018 року) для надсилання суду відзиву на позовну заяву (зустрічної позовної заяви) з дня отримання такої ухвали.
Днем отримання ОСОБА_1 ухвали про відкриття провадження та призначення підготовчого засідання є 26 вересня 2018 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 32). Однак зустрічна позовна заява була подана 17 грудня 2018 року з пропуском встановленого судом строку (а.с. 70-72).
Наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення вказує на те, що апелянт був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення підготовчого засідання, а також про строки подання відзиву, зустрічної позовної заяви тощо, а тому доводи щодо неналежного його повідомлення є безпідставними.
Твердження апелянта про те, що він не був обізнаний про наявність відкритого провадження є необґрунтованим з огляду на те, що 17 жовтня 2018 року ОСОБА_1 було подано клопотання про відкладення розгляду справи, що свідчить про обізнаність апелянта щодо відкритого провадження у справі (а.с. 33).
Також, відповідно до статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» у разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
У зв'язку з цим аргумент апелянта про те, що суд помилково направив ухвалу про відкриття провадження лише за місцем його реєстрації, а не за місцем його фактичного проживання не знаходить свого підтвердження.
Необхідно також звернути увагу на ту обставину, що ОСОБА_1 у своїх заявах на адресу суду вказував адресу, за якою йому було вручено ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 17 вересня 2018 року, а саме, АДРЕСА_1. Іншої адреси, на яку можливо було б надіслати кореспонденцію ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Таким чином, гарантоване право на доступ до суду повинно бути реалізоване відповідно до порядку, встановленого цивільним процесуальним законодавством України. Однак апелянтом не було дотримано порядку подання зустрічної позовної заяви, а саме строку для її подачі, який був встановлений судом.
Колегія суддів приходить до висновку, що право апелянта на доступ до суду не було порушено, а судове рішення ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Білогірського районного суду Хмельницької області від 19 грудня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Головуючий Судді: