Справа № 2-1954/10 Головуючий у 1 інстанції: Іванюк І.Д.
Провадження № 22-ц/811/216/18 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
Провадження № 22-ц/811/217/18
Категорія: 19
31 січня 2019 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Савуляка Р.В.,
суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,
секретаря: Фейір К.О.
з участю: представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від 12 жовтня 2010 року та ОСОБА_4, ОСОБА_2 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 20 вересня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та ін.,-
У січні 2010 року Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося із зазначеним позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 01 серпня 2007 року між Банком та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №24/112-07К на загальну суму 280 000 доларів США з терміном повернення кредиту до 31 липня 2022 року. Відповідач ОСОБА_4 своїх зобов»язань за Кредитним договором не виконував в результаті чого Банком було подано 15 жовтня 2009 року до Залізничного районного суду заяву про видачу судового наказу.
За заявою ОСОБА_4 судовий наказ було скасовано згідно ухвали суду від 11 листопада 2009 року.
Станом на 14 серпня 2009 року заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором становить 305 727,13 доларів США, що на той час еквівалентно 2 369 079,53 гривень, з яких:
заборгованість за кредитом (в тому числі просторочена) - 286 613,78 доларів США, що еквівалентно 2 220 979,18 гривень;
заборгованість по відсотках (в тому числі підвищені відсотки) - 34 086,94 доларів США, що на той час еквівалентно 264 139,70 гривень.
З метою забезпечення зобов»язань ОСОБА_4 за кредитним договором 01 серпня 2007 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за умовами якого остання зобов»язувалася солідарно відповідати за невиконання ОСОБА_4 усіх зобов»язань перед Банком, що виникли з Кредитного договору, як існуючих так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.
Відповідачі не виконують умов кредитного договору та не погашають заборгованість.
З урахуванням зазначених обставин просили:
стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 заборгованість по Кредитному договору №24/112-07К від 01 серпня 2007 року в сумі 305 727,13 доларів США, що еквівалентно на дату розрахунку 2 369 079,53 гривень та судові витрати (а.с.2-6).
У вересні 2017 року ТзОВ «Вузьке» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача.
Заяву мотивовано тим, що 01 вересня 2017 року між ПАТ «Універсал Банк» та ТзОВ «Фінстрим» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №82/17 за кредитним договором №24/112-07К від 01 серпня 2007 року, відповідно до умов яких правонаступником прав та обов»язків ПАТ «Універсал Банк» стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінстрим» в частині солідарних вимог до ОСОБА_4 заборгованості станом на 01 вересня 2017 року за кредитним договором №24/112-07К від 01 серпня 2007 року в сумі 5 976 842,17 гривень.
Також 01 вересня 2017 року між ТзОВ «Фінстрим» та ТзОВ «Вузьке» було укладено Договір про відступлення прав вимоги за кредитним договором №24/112-07К від 01 серпня 2007 року, відповідно до умов яких правонаступником прав та обов»язків ТзОВ «Фінстрим» стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Вузьке» в частині солідарних вимог до ОСОБА_4 заборгованості станом на 01 вересня 2017 року за кредитним договором №24/112-07К від 01 серпня 2007 року в сумі 5 976 842,17 гривень.
З урахуванням наведених обставин на підставі ст.ст.512,514 ЦК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» просили:
змінити стягувача - Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», як вибулої сторони, у справі №2-1954/10 на його правонаступника ТзОВ «Вузьке», якому були передані всі права та обов»язки (а.с.100).
Заочним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 12 жовтня 2010 року позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та ін. задоволено.
Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_2 в користь ПАТ «Універсал Банк» 2 369 079 грн. 53 коп. - сума заборгованості за кредитним договором.
Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4, ОСОБА_2 в користь ПАТ «Універсал Банк» 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаціно-технічне забезпечення розгляду справи.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 20 вересня 2017 рокузаяву ТзОВ "Вузьке" про заміну сторони у виконавчому провадженні задоволено.
Замінено стягувача у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа №2-1954/10, виданого Залізничним районним судом м.Львова у справі №2-1954/2010р. за позовом Публічного акціонерного товариства " Універсал Банк" до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та інше, з Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Вузьке".
Заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від 12 жовтня 2010 року оскаржив представник ОСОБА_2-ОСОБА_3
Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 20 вересня 2017 року оскаржили ОСОБА_4 та ОСОБА_2
В апеляційній скарзі на заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від 12 жовтня 2010 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 посилається на те, що умовами кредитного договору №24/112-07К від 01 серпня 2007 року було передбачено погашення кредиту періодичними платежами, а також передбачено право кредитора вимагати дострокового погашення заборгованості по кредиту, то позивач мав пред»явити позов до поручителя протягом шести місяців з моменту порушення ОСОБА_2 строку погашення чергового платежу. А оскільки позивач не звернувся з позовом до ОСОБА_2 у зазначений вище строк, то такий договір є припиненим відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України.
Просить заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від 12 жовтня 2010 року скасувати в частині задоволених позовних вимог до ОСОБА_2 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 20 вересня 2017 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 посилаються на те, що ТзОв «Вузьке» неправомірно набуло право вимоги до відповідачів у даній справі.
Договір про відступлення права вимоги від 01 вересня 2017 року між ПАТ «Універсал Банк» та ТзОВ «Фінстрим» за своєю природою є договором факторингу, адже за його умовами ТзОВ «Фінстрим» набуло право вимоги до ОСОБА_4 за кредитним договором в розмірі 5 976 841 гривень за ціною 206 000 гривень. Тобто, метою даного договору було отримання додаткового доходу ТзОВ «Фінстрим», а не зміна сторони у зобов»язанні на виконання ТзОВ «Фінстрим» умов кредитного договору.
Укладення між ТзОВ «Фінстрим» та ТзоВ «Вузьке» договору про відступлення права вимоги від 01 вересня 2017 року також є договором факторингу, а не цесією, адже цесія є односторонньою угодою з поступки права вимоги за зобов»язаннями, натомість факторинг - двостороння угода. Також уступка права вимоги має здійснюватися у повному обсязі від отриманої суми боргу, без будь яких дисконтів та премій за стягнення з боржника грошових зобов»язань.
Також зазначають, що ТзОВ «Вузьке» не зареєстроване як фінансова установа Національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері фінансових послуг, проте, суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не звернув уваги на зазначене та неправомірно замінив стягувача з ПАТ «Універсал Банк» на ТзОВ «Вузьке».
Просять ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 20 вересня 2017 року скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.
Розгляд справи в суді апеляційної інстанції призначався на 08 та 22 листопада 2018 року а також на 31 січня 2019 року.
В судових засіданнях 08 та 22 листопада 2018 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 та представник ТзОВ «Вузьке» ОСОБА_6 давали відповідні пояснення. Зокрема, представник ОСОБА_2 підтримував доводи апеляційних скарг, а представник ТзОВ «Вузьке» заперечував доводи апеляційних скарг і просив залишити судові рішення без змін, апеляційні скарги без задоволення.
За клопотанням представників сторін 22 листопада 2018 року у справі було оголошено перерву до 31 січня 2019 року про, що в судовому засіданні було повідомлено учасників справи.
В судове засідання, призначене на 31 січня 2019 року представник ТзОВ «Вузьке» ОСОБА_6 не з»явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв»язку з необхідністю підготувати заперечення на додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 12 жовтня 2010 року представника ОСОБА_7
Зазначене клопотання відхилене судом у зв»язку із його необґрунтованістю.
Згідно протокольної ухвали від 31 січня 2019 року судом апеляційної інстанції відмовлено у долучені до матеріалів справи додаткових пояснень представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 12 жовтня 2010 року, оскільки в даних поясненнях фактично доповнюється апеляційна скарга, викладаються нові доводи та вимоги, що суперечить ч.1 ст.364 ЦПК України.
Отже і не було потреби у представника ТзОВ «Вузьке» - ОСОБА_6 додавати заперечення на додаткові пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 Крім того, подальше відкладення розгляду справи призведе до порушення розумних строків її розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на підтримання апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень у межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 12 жовтня 2010 року підлягає до задоволення з ухваленням нового рішення по справі, апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 20 вересня 2017 року слід залишити без задоволення.
Судом та матеріалами справи встановлено, що 01 серпня 2007 року між ВАТ «Універсал Банк» правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №24/112-07К на загальну суму 280 000 доларів США з терміном повернення кредиту до 31 липня 2022 року
З метою забезпечення зобов»язань ОСОБА_4 за вказаним кредитним договором 01 серпня 2007 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за умовами якого остання зобов»язувалася солідарно відповідати за невиконання ОСОБА_4 усіх зобов»язань перед Банком, що виникли з Кредитного договору, як існуючих так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.
Згідно із пунктом 5 договору поруки поручитель відповідає по зобов»язаннях Боржника в повному обсязі, а саме за повернення кредиту, сплату процентів, за користування ним, комісії, сплату неустойки, а також відшкодування збитків, завданих Кредитору невиконанням або неналежним виконанням Боржником умов Кредитного договору.
У пункті 7 договору поруки обумовлено, що поручитель зобов»язаний сплатити Кредитору суму боргу не пізніше 10 діб після отримання вимог Кредитора.
Відповідно до пункту 12 договір поруки набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного виконання виконання зобов»язань по Кредитному договору Боржником чи Поручителем.
У зв'язку з виникненням заборгованості за кредитним договором №24/112-07К від 01 серпня 2007 року Банк 15 жовтня 2009 року звернувся до Залізничного районного суду м. Львова із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості в сумі в сумів 305 727,13 доларів США, що еквівалентно в національній валюті України на дату розрахунку 2 369 079,53 гривень.
За заявою ОСОБА_9 судовий наказ було скасовано згідно ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 11 листопада 2009 року.
Станом на 14 серпня 2009 року заборгованість ОСОБА_9 становила 305 727,13 доларів США, що еквавіалентно 2 369 079,53 гривень з яких:
заборгованість за кредитом (в тому числі просторочена) - 286 613,78 доларів США, що еквівалентно 2 220 979,18 гривень;
заборгованість по відсотках (в тому числі підвищені відсотки) - 34 086,94 доларів США, що на той час еквівалентно 264 139,70 гривень.
21 січня 2010 року ПАТ «Універсал Банк» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів солідарно зазначеної суми заборгованості.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).
У разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
Частиною четвертою статті 559 ЦК України передбачені три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки; протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя; протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позов до поручителя.
Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються. Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не вправі.
З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію цього виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення «пред'явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки необхідно розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Керуючись положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України, необхідно зробити висновок про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).
Таким чином, закінчення строку, встановленого договором поруки, так само, як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.
Зазначена правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1451цс16.
За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора. Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).
Разом із тим, із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Договором поруки, укладеним між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2, не визначено строку, після закінчення якого порука припиняється, умовами цього договору встановлено, що він діє до повного виконання боржником зобов»язань за кредитним договором. Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки у розумінні статті 251 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України.
За умовами кредитного договору №24/112-07К від 01 серпня 2007 року було передбачено погашення кредиту ОСОБА_4 періодичними платежами, а також передбачено право кредитора вимагати дострокового погашення заборгованості по кредиту у випадку виникнення у Позичальника простроченої заборгованості по погашенню кредиту та/або по сплаті процентів за користування ним чи інших платежів строком більше 10 ти календарних днів, Банк надсилає Позичальнику повідомлення, в якому зазначається сума прострочки та термін сплати. У випадку невиконання Позичальником вимоги Банку, в термін встановлений у повідомленні, дата погашення кредиту, вказана в п.1.1. Договору, вважається такою, що наступила на день після дати зазначеної у повідомленні. В цю дату Позичальник зобов»язується повернути Банку суму кредиту в повному об»ємі, проценти та інші платежі передбачені даним Договором.
Як видно із розрахунку заборгованості, останній платіж за кредитним договором №24/112-07К від 01 серпня 2007 року ОСОБА_4 здійснив 10 жовтня 2008 року, сплативши 2 500 гривень (а.с.5). Отже, ПАТ «Універсал Банк» мав пред»явити позов до поручителя протягом шести місяців з моменту порушення ОСОБА_4 строку погашення чергового платежу.
ПАТ «Універсал Банк» звернувся із заявою до ОСОБА_4 про видачу судового наказу 15 жовтня 2009 року, а з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_10 про дострокове стягнення всієї суми заборгованості - 21 січня 2010 року. Отже, у зв'язку з пропуском шестимісячного строку пред'явлення вимоги до поручителя ОСОБА_2 позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Зазначених обставин не врахував суд першої інстанції та дійшов помилкового висновку про солідарне стягнення заборгованості по Крединому договору №24/112-07К від 01 серпня 2007 року в сумі 305 727,13 доларів США, що еквівалентно на дату розрахунку 2 369 079,53 гривень з ОСОБА_4 та ОСОБА_2
В цій частині апеляційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 підлягає до задоволення, заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від 12 жовтня 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_2 солідарно з ОСОБА_4 2 369 079 грн 53 коп заборгованості за кредитним договором №24/112-07К від 01 серпня 2007 року та судових витрат скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2
В решті (в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості в сумі 2 369 079 грн 53 коп за кредитним договором №24/112-07К від 01 серпня 2007 року та судових витрат - 1700 грн судового збору та 120 грн - витрат на ІТЗ розгляду справи) заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від 12 жовтня 2010 року слід залишити без змін.
В той же час, відсутні підстави для задоволення апеляційних скарг ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 20 вересня 2017 року.
Як правильно встановлено судом першої інстанції 01 вересня 2017р. ПАТ "Універсал Банк" та ТзОВ "Фінстрим" уклали Договір відступлення права вимоги №82/17 за кредитним договором №24/112-07К від 01 серпня 2007р., за умовами якого ТзОВ "Фінстрим" стало правонаступником прав та обов'язків ПАТ " Універсал Банк" в частині солідарних вимог до ОСОБА_4 щодо заборгованості, яка за вказаним кредитним договором станом на 01 вересня 2017р. становила 5976841 грн. 17 коп.
Крім того, 01 вересня 2017р. ПАТ " Фінстрим" та ТзОВ " Вузьке " уклали Договір відступлення права вимоги за кредитним договором № 24/112-07К від 01 серпня 2007р.
01 вересня 2017р. ПАТ " Фінстрим" та ТзОВ "Вузьке" уклали Договір відступлення права вимоги за кредитним договором №24/112-07К від 01 серпня 2007р.
Згідно Акту приймання-передачі документації від 01 вересня 2017р. ПАТ "Фінстрим" передало, а ТзОВ " Вузьке" отримало оригінали наступних документів: кредитний договір №24/112-07К від 01 серпня 2007р., договір поруки від 01 серпня 2007р. та Договір відступлення права вимоги №82/17 від 01 вересня 2017р., укладений між ТзОВ "Фінстрим" та ПАТ "Універсал Банк".
Заміна сторони у виконавчому проваджені врегульована ст. 378 ЦПК України та ст.15 Закону України "Про виконавче провадження".
Так, відповідно до ч.1 ст. 378 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Згідно з ч.5 ст.15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Відносини з правонаступництва юридичних осіб врегульовані Главою 7 ЦК України (загальні положення про юридичну особу). Так, відповідно до положень ст. 104, 107 ЦК України, правонаступництвом є передання однією юридичною особою свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам (правонаступникам) під час її припинення (злиття, приєднання, поділу, перетворення).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для заміни сторони виконавчого провадження, оскільки ПАТ "Універсал Банк" за правочином передало свої права ТзОВ "Вузьке", яке набуло прав кредитора до ОСОБА_4.
В цій частині доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 , 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити.
Заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від 12 жовтня 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_2 солідарно з ОСОБА_4 2 369 079 грн (два мільйони триста шістдесят дев»ять тисяч сімдесят дев»ять) 53 коп заборгованості за кредитним договором №24/112-07К від 01 серпня 2007 року, 1700 гривень судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 - відмовити.
В решті рішення суду залишити без змін.
Стягнути з Публічного акціонерного т товариства «Універсал Банк» на користь ОСОБА_11 2550 гривень судових витрат.
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 20 вересня 2017 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 22 лютого 2019 року.
Головуючий : Савуляк Р.В.
Судді: Мікуш Ю.Р.
Приколота Т.І.