Дата документу Справа № 310/9567/18
ЄУ № 310/9567/18 Головуючий в 1 інстанції Черткова Н.І.
Провадження №33/807/168/19 Доповідач в 2 інстанції Тютюник М.С.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
22 лютого 2019 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Запорізької області Тютюник М.С., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19 грудня 2018 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
19 грудня 2018 року постановою судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вперше із апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження ОСОБА_1 звернувся до суду 2 січня 2019 року.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 17 січня 2019 року в задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження було відмовлено, у зв'язку із ненаданням доказів причин пропуску строку, які, на думку апелянта, є поважними (а.с.22-26).
14 лютого 2019 року ОСОБА_1 повторно звернувся із апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження (а.с.42-47).
В обґрунтування необхідності поновлення строку на оскарження постанови суду першої інстанції, апелянт посилається на те, що копію постанови він отримав 26 грудня 2018 року, апеляційну скаргу вперше було подано 2 січня 2019 року, тобто впродовж десяти днів з моменту отримання постанови. Враховуючи несвоєчасне отримання рішення суду, брак часу для звернення за правовою допомогою через зайнятість на службі (проходить службу на посаді заступника начальника штабу військової частини НОМЕР_1 ), ознайомлення з матеріалами справи в останній день подання скарги, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду.
Ознайомившись з матеріалами справи, перевіривши доводи клопотання ОСОБА_1 та подані ним докази, приходжу до висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Отже, за вище наведеною нормою строк на подачу апеляційної скарги обчислюється не з моменту ознайомлення з постановою судді чи з моменту її отримання, а з моменту її винесення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був присутнім під час розгляду справи та надавав пояснення по суті правопорушення, йому були роз'ясненні його права, передбачені ст. 268 КУпАП, та згідно протоколу судового засідання суд оголосив постанову, порядок і строк на апеляційне оскарження.
Крім того, ОСОБА_1 вже звертався до суду апеляційної інстанції з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19 грудня 2018 рокуі обставини, викладені в його клопотанні про несвоєчасність отримання судового рішення вже були предметом розгляду в суді апеляційної інстанції.
За фактом розгляду клопотання ОСОБА_1 . Запорізьким апеляційним судом 17 січня 2019 року було ухвалено постанову про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 , з дослідженням всіх доводів, які, на думку, апелянта, свідчать про причини поважності пропуску строку апеляційного оскарження.
Відповідно до ч.10 ст.294 КУпАП, постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Звертаючись до суду апеляційної інстанції вдруге ОСОБА_1 посилається на аналогічні обставини, які вже були предметом перевірки і не засвідчують поважності і істотності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Нових обставин щодо поважності причин пропуску строку на оскарження, які б не досліджувались апеляційним судом при прийнятті рішення від 17 січня 2019 року про відмову в поновленні строку апеляційного оскарження не надано.
За таких обставин, з урахуванням чітко визначеного статтею 294 КУпАП порядку оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності нових документально обґрунтованих доказів, які б свідчили про необхідність поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, вважаю за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Чинні норми КУпАП стосовно права на оскарження постанови місцевого суду у справі про адміністративні правопорушення забезпечують за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., законну мету і не порушують саму сутність цього права.
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Мельник проти України", норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження і перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. (Рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року).
Отже, наявність суттєвих перешкод у своєчасній реалізації прав ОСОБА_1 на апеляційне оскарження судового рішення, строк якого згідно ст.294 КУпАП обчислюється саме з дня винесення постанови, апеляційним судом не встановлено, що у своїй сукупності засвідчує відсутність поважних причин пропуску строку на оскарження.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19 грудня 2018 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду М.С. Тютюник