Справа № 448/1347/18 Головуючий у 1 інстанції: Білоус Ю.Б.
Провадження № 33/811/534/18 Доповідач: Ревер В. В.
20 лютого 2019 року м. Львів
Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ревера В.В., з участю захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу на постанову судді Мостиського районного суду Львівської області від 29 листопада 2018 року,
встановив:
цією постановою,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з конфіскацією сировини, грошей та обладнання (дизельного палива, котре знаходиться в металевій бочці ємністю 50 тон., грошових коштів в сумі 182 гривні та обладнання АЗС, що були повернуті під розписку ОСОБА_3.).
Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави 352,40 гривень судового збору.
Згідно постанови судді, ОСОБА_3, здійснював реалізацію паливно-мастильних матеріалів (дизельного палива) без відповідних дозвільних документів, зокрема, без реєстрації вказаної підприємницької діяльності в органах ДФС та без реєстратора розрахункових операцій за адресою: с.Шегині, вул.Дружби Народів, 208-а.
На дану постанову ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на оскарження постанови, скасувати таку та постановити нову постанову, якою закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду є незаконною та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, без з'ясування усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню.
Суддя, всупереч ст. 252 КУпАП, не забезпечив всебічного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи у їх сукупності. Вважає, що при розгляді справи вирішуючи питання притягнення його до відповідальності суд не урахував характеру вчиненого правопорушення, його особи та всіх обставин справи. Окрім цього, при розгляді справи суддею не були всебічно та повно досліджені докази, якими обґрунтовувалась підстави притягнення його до відповідальності.
Звертає увагу суду на те, що з 15.06.2018 року по 01.10.2018 року знаходився на стаціонарному лікуванні в гематологічному відділенні 5-ї міської клінічної лікарні, що підтверджується випискою із медичної картки амбулаторного хворого № 693 та довідкою, виданою Львівським державним онкологічним регіональним лікувально-діагностичним центром від 10.10.2018 року, які були долучені до матеріалів справи разом із клопотаннями про відкладення розгляду даної справи.
Однак, судом першої інстанції не було враховано його незадовільний стан, та ту обставину, що прибути в судове засідання він був не спроможний.
В оскаржуваній постанові зазначається, що при обранні виду адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією сировини, грошей та обладнання суд врахував: характер вчиненого правопорушення, особу порушника, котрий має незадовільний стан здоров'я, ступінь його вини та майновий стан. Проте, які саме характеризуючі дані щодо його особи суд взяв до уваги, не вбачається.
Окрім цього, судова практика визнає, що посадова особа зобов'язана розглянути всі сторони адміністративного правопорушення, оцінити його наслідки, переконатися, що внаслідок його вчинення не завдана значна шкода окремим громадянам або суспільству, дослідити обстановку, в якій вчинене порушення, особистість порушника, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність тощо. Аналіз та правова оцінка зазначених даних дозволяють вирішити питання про звільнення порушника від адміністративної відповідальності й можливість обмежитися усним зауваженням.
Щодо пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, що постанову Мостиського районного суду Львівської області від 29.11.2018 року у справі №448/1347/18 отримав поштою лише 07.12.2018 року, що підтверджується конвертом за №8130001677853.
З урахуванням вищевказаних обставин, вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови суду ним було пропущено з поважних причин, які фактично не залежали від його волі. Відтак, вказаний строк підлягає поновленню.
ОСОБА_3 в судові засідання апеляційного суду не з'явився у зв'язку із незадовільним станом здоров'я, однак належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Зі слів захисника не заперечив, щодо розгляду апеляційної скарги у його відсутності.
Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3, місцевим судом не були дотримані вимоги закону щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, що призвело до прийняття незаконного і необґрунтованого судового рішення.
Висновок судді про наявність в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, є необґрунтованим і фактичним обставинам справи не відповідає.
Відповідальність за ч.1 ст.164 КУпАП настає у випадку провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Виходячи з аналізу зазначеної норми закону, суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, є особа, яка самостійно проводить господарську діяльність без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 поставлено в провину здійснення реалізації паливно-мастильних матеріалів (дизпалива) без відповідних дозвільних документів, а саме: без реєстрації в органах ДФС без використання реєстратора розрахункових операцій за адресою: Львівська область, Мостиський район, с.Шегині, вул.Дружби народів 208А. При цьому про господарську діяльність, пов'язану з реалізацією пального, не вказано.
Як вбачається з представлених захисником документів, за адресою Львівська область, Мостиський район, с.Шегині, вул.Дружби народів 208А, знаходиться нежитлова будівля, що належить ТзОВ «Автотермінал Шегині».
Відповідно ж до цивільно-правового договору 3/54 ОСОБА_3 лише надавав послуги ТзОВ «Автотермінал Шегині» по прибиранню та охороні території вказаного товариства в період з 01.05.2018 року по 01.05.2019 року.
При цьому в матеріалах справи про адміністративне правопорушення немає жодних даних про те, що ОСОБА_3 займався чи займається господарською діяльністю взагалі. Сам факт реалізації паливно-мастильних матеріалів (дизельного палива), як зазначено у протоколі, не може свідчити про те, що ОСОБА_3 займається такою діяльністю.
Поряд з цим, судом не дано оцінку тому, що старший оперуповноважений з ОВС ОУ ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_4, який склав протокол серії ЛВ №4 від 06.09.2018 року, взагалі не з'ясовував питання кому належить обладнання АЗС, скільки дизельного палива знаходиться в бочках, а формально склав протокол на присутнього на території АЗС ОСОБА_3, не перевіривши чи є він суб'єктом правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що зібраними та наданими суду доказами, не доведено наявності у діях ОСОБА_3 складу данного правопорушення.
А згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно ж до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу правопорушення.
Оскільки в діях ОСОБА_3 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, постанова судді підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
З врахуванням наведених підстав пропуску строку на апеляційне оскарження постанови, суд вважає за необхідне поновити апелянту цей строк.
Керуючись ч.1 ст. 247, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
постановив:
Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарженя.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволити.
Постанову судді Мостиського районного суду Львівської області від 29 листопада 2018 року про притягнення до відповідальності ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати.
Провадження по справі, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського апеляційного суду В.В.Ревер