Дата документу 13.02.2019 Справа № 336/107/19
ЄУ № 336/107/19 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадж. №11-сс/807/90/19 Доповідач 2 інст. ОСОБА_2
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника-адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8
розглянула 13 лютого 2019року у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі матеріали справи за апеляційною скаргою прокурора Запорізької місцевої прокуратури №1 ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 10 січня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.345 КК України.
Як вбачається з матеріалів провадження органами досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення №12019080080000090, передбаченого ч. 2 ст.345 КК Україниза наступних обставин.
Так, 07 січня 2019 року о 12 годині 25 хвилин, працівники УПП Запорізької області Департаменту патрульної поліції, в складі екіпажу «Драгун М 803» поліцейського роти №2 батальйону №1, капрала поліції ОСОБА_10 та інспектора роти №2 батальйону №1 лейтенанта поліції ОСОБА_11 , під час реагування на повідомлення зі служби «102», яке зареєстроване в «Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події» Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області за № 560 від 07 січня 2019 року, на службовому автомобілі «Тойота пріус», перебуваючи в форменому одязі працівників правоохоронного органу - Національної поліції України, виконуючи свої службові обов'язки вирушили за адресою: АДРЕСА_1 .
По прибуттю поліцейських ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за вказаною адресою, близько 12 години 40 хвилин, до них звернулася громадянка ОСОБА_12 , яка повідомила, що в неї конфлікт з господарем квартири та попрохала швидко піднятися до квартири. Прибувши за вищевказаною адресою, ОСОБА_8 , працівниками УПП Запорізької області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , запропоновано пройти до свого місця мешкання, а саме до квартири АДРЕСА_2 , з метою залагодження конфлікту. Погодившись на вказану пропозицію, ОСОБА_8 разом з працівниками УПП Запорізької області направилися до вищевказаної квартири, де ОСОБА_8 , знаходячись в коридорі квартири, почав вести себе неадекватно, що виразилося в лайці нецензурними висловлюваннями у бік працівників УПП Запорізької області Департаменту патрульної поліції та свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_12 .
Після чого ОСОБА_8 працівниками УПП Запорізької області ОСОБА_10 та ОСОБА_11 неодноразово зроблено усні зауваження вести себе чемно, але ОСОБА_8 законі вимоги працівників УПП Запорізької області ігнорував, та почав штовхати лейтенанта поліції ОСОБА_11 , на що останній схопив за руки ОСОБА_8 та відвів його в кінець коридору квартири та тримав його. ОСОБА_8 в свою чергу продовжував висловлюватися нецензурною лайкою і погрожував фізичною розправою працівникам поліції, у зв'язку з чим працівниками поліції дотримуючись вимог ст. 45 ЗУ «Про національну поліцію», до ОСОБА_8 , було застосовано спеціальні засоби, а саме кайданки. Одразу ж після того як ліва рука ОСОБА_8 була зачинена в кайданки, останній вирвався від лейтенанта поліції ОСОБА_11 підбіг до поліцейського УПП Запорізької області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_10 , яка знаходилась в коридорі квартири, достовірно знаючи про те, що перед ним знаходиться працівник правоохоронного органу - УПП Запорізької області Департаменту патрульної поліції, який виконує службові обов'язки, наніс один удар кулаком правої руки в область правої щоки ОСОБА_11 , чим спричинив останній відповідно до повідомлення з КУ «Міської клінічної лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги м. Запоріжжя» тілесні ушкодження вигляді: синцю з набряком м'яких тканин в правій виличній ділянці з розповсюдженням на очноямкову ділянку; синці в ділянці шиї, які згідно висновку спеціаліста №26/с КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради від 08.01.2019, кваліфікується як легкі тілесні ушкодження.
08.01.2019 р. ОСОБА_8 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України.
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді із клопотанням, в якому просить обрати відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою.В клопотанні вказує на наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_8 та ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч. 1 ст.177 КПК України, тому вважає, що більш м?які запобіжні заходи не можуть запобігти зазначеним ризикам.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовуючи до вказаної особи запобіжний захід у вигляді домашнього арешту шляхом заборони з 22-00 год. до 05-00 год. залишати своє житло за адресою: АДРЕСА_1 строком до 10 березня 2019 р. включно, та покладаючи обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку, що слідчим надано достатньо доказів які вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні цього кримінального правопорушення саме ОСОБА_8 проте прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор, вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав. Зазначає, що судом не надано оцінки доказам сторони обвинувачення при прийнятті рішення. Так, ОСОБА_8 з періодично вчиняв різноманітної тяжкості кримінальні правопорушення, в тому числі з застосуванням насилля відносно потерпілих. На даний момент, на шлях виправлення і перевиховання не став, стійкими соціальними зв'язками не володіє, постійного джерела та прибутку не має, що підтверджується зібраним на даний момент похідними даними в зазначеному кримінальному провадженні. Крім того, знаходячись на свободі ОСОБА_8 зможе незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, оскільки свідками є орендарі підозрюваного, що в подальшому вплине на швидке, повне та неупереджене проведення досудового розслідування. Таким чином, просить ухвалу слідчого судді скасувати та, постановити нову, якою обрати стосовно ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.
Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та апеляційної скарги, прокурора на підтримання апеляційної скарги, підозрюваного та його адвоката із запереченнями стосовно доводів та вимог апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступного висновку.
У відповідності до положень ч. 1ст. 404 КПК України, судове рішення слідчого судді переглядається в межах апеляційної скарги та, оскільки висновки слідчого судді щодо обґрунтованості висунутої ОСОБА_8 підозри не оспорюються в апеляційній скарзі, вони не перевіряються апеляційною інстанцією.
Слідчим суддею дотриманий порядок застосування запобіжного заходу, передбачений ст. 194 КПК України, де зазначені підстави та обставини, які повинен враховувати слідчий суддя при вирішенні цього питання.
Так, відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Згідно вимог ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовуючи до вказаної особи запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про можливість застосування до підозрюваного альтернативного запобіжного заходу з посиланням на те, що і більш м'який запобіжний захід може забезпечити ОСОБА_8 належну поведінку.
Що стосується даних про особу підозрюваного, то згідно з матеріалами провадження, ОСОБА_8 є не судимою особою, має постійне місце проживання, що вірно враховано слідчим суддею при винесені оскаржуваного рішення у сукупності із іншими обставинами.
Відомостей, що ОСОБА_8 порушує умови обраного запобіжного заходу у виді домашнього арешту чи ухиляється від явки до правоохоронного органу і від проведення слідчих, процесуальних дій після застосування відносно нього даного виду запобіжного заходу, апеляційним судом не встановлено.
Вище наведені обставини провадження засвідчують малоймовірність ризику щодо негативної поведінки підозрюваного у вигляді переховування.
Апеляційний суд звертає увагу, що слідчий фактично нічим не обґрунтував наявність ризиків щодо незаконного впливу на потерпілого і свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення, що не узгоджується із дійсними вище наведеними обставинами, та вірно враховано слідчим суддею при винесені оскаржуваного рішення.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання прокурор не доведе обставин, передбачених п.3 ч.1 ст.194 КПК України щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На думку колегії суддів, з врахуванням даних про особистість підозрюваного та його процесуальну поведінку, прокурор не довів наявність обставин, які б свідчили про неможливість застосування до ОСОБА_8 альтернативного запобіжного заходу.
Виходячи з викладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
апеляційну скаргу прокурора Запорізької місцевої прокуратури №1 ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 10 січня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3