Справа № 308/12272/18
Закарпатський апеляційний суд
19.02.2019 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_4 ,
та учасників судового розгляду: прокурора ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/84/19, за апеляційною скаргою, яку подав адвокат ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 ,
ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 січня 2019 року задоволено клопотання старшого слідчого 1-відділення СВ УСБУ в Закарпатській області ОСОБА_8 й застосовано щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Російської Федерації, мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з вищою освітою, тимчасово не працюючого, розлученого, раніше не судимого, підозрюваного за ч. 2 ст. 359 та ч. 2 ст. 201 КК України,
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16 год. 17.03.2019.
Підозрюваному ОСОБА_9 визначено заставу - 150 (сто п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 277950 гривень.
Роз'яснено, що підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу.
У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_9 покладено такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
З матеріалів за клопотанням убачається, що 18 січня 2019 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло погоджене із прокурором клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_9 .. У клопотанні слідчий вказує на те, що органом досудового розслідування ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні передбачених ч. 2 ст. 359 та ч. 2 ст. 201 КК України кримінальних правопорушень, зокрема, у незаконному придбанні та збуті спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, вчинених, за попередньою змовою групою осіб, повторно, а так само контрабанді спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, тобто переміщенні через митний кордон України із приховуванням від митного контролю спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, за попередньою групою осіб. Посилається на те, що один зі злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_9 відноситься до категорії особливо тяжких і за який йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років із конфіскацією майна, а тому, орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити речі, які мають значення для досудового розслідування та не вилучені на даний час; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженню іншим. З метою запобігання вчинення підозрюваним ОСОБА_6 будь-якої з вищеописаних дій, слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, за допомогою якого може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.
В ухвалі слідчого судді вказується на те, що надані органом досудового розслідування докази доводять обставини, що свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні передбачених ч. 2 ст. 359 та ч. 2 ст. 201 КК України кримінальних правопорушень, за одне з яких може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років із конфіскацією майна, у зв'язку із чим, наявні достатні підстави вважати, що існують передбачені ст. 177 КПК України ризики, на які вказується у клопотанні, зокрема, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити речі, які мають значення для досудового розслідування та не вилучені на даний час; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженню іншим, що у свою чергу свідчить про те, що інші, більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, можуть бути недостатньо ефективними для запобігання цим ризикам. Разом із тим, врахувавши вимоги ч. 5 ст. 182 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку про можливість визначення застави - 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка, на думку слідчого судді, буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_7 , вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною. Посилається на те, що слідчим суддею не було перевірено наявність реальних ризиків, а також належним чином не оцінено дані, що характеризують особу підозрюваного, який має постійні місце проживання та роботи, раніше не судимий, на утриманні неповнолітню дитину, активно сприяє органу досудового розслідування у встановленні істини в справі, надає покази та розкаюється у вчинених діяннях. Стверджує, що на даний час відсутні будь-які дані, які б підтверджували можливу неналежну поведінку підозрюваного ОСОБА_9 .. Вважає, що виконання підозрюваним процесуальних обов'язків зможе забезпечити менш суворий запобіжний захід. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення захисника підозрюваного ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу; прокурора, яка судове рішення вважає законним та обґрунтованим і просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Апеляційна скарга розглядається за відсутності ОСОБА_9 , неявка якого з урахуванням вимог ст. 405 КПК України не перешкоджає її розгляду. При цьому, враховується, що апеляційним судом відповідно до вимог закону ОСОБА_9 надіслано повідомлення про час та місце розгляду апеляційної скарги ; що від обвинуваченого не надходило будь-яких заяв про відкладення розгляду апеляційної скарги на інший день та про бажання прийняти участь у розгляді справи.
Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст. 176 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про те, що клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_9 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає вимогам ст. ст. 177, 183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу участь у його розгляді приймали як підозрюваний ОСОБА_9 , так і його захисник - адвокат ОСОБА_7 , що свідчить про дотримання слідчим суддею вимог передбачених ст. 193 КПК України.
Обґрунтованим є й висновок слідчого судді про те, що надані органом досудового розслідування докази доводять обставини, що свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні передбачених ч. 2 ст. 359 та ч. 2 ст. 201 КК України кримінальних правопорушень. Указаний висновок підтверджується приєднаними до клопотання матеріалами (доказами), зокрема: протоколами: огляду місця події від 16.01.2019; про проведення оперативно-розшукового заходу, рапортом співробітника 3 відділу 1 управління ДКІБ України про виявлення злочину, поясненнями свідка ОСОБА_10 , на підставі яких 17.01.2019 слідчий виніс повідомлення ОСОБА_9 про підозру, яке цього ж дня йому вручено. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При цьому, колегія суддів приходить до висновку про те, що додані до клопотання матеріали (докази) підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у скоєнні кримінальних правопорушень, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг учинити вищевказані кримінальні правопорушення. Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Обґрунтованим, на думку колегії суддів, є й висновок слідчого судді про те, що підозрюваний ОСОБА_9 , перебуваючи на волі, з метою уникнення покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним у вчиненні передбачених ч. 2 ст. 359 та ч. 2 ст. 201 КК України кримінальних правопорушень, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити речі, які мають значення для досудового розслідування та не вилучені на даний час; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженню іншим. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів вважає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінальних правопорушень та фактичні обставини їх вчинення, у своїй сукупності з тяжкістю кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється (один зі скоєних злочинів відноситься до особливо тяжких, за який може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років), повністю підтверджують наявність вищевказаних ризиків та висновок слідчого судді й у цій частині.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання також убачається, що слідчий та прокурор під час розгляду клопотання посилалися на вищенаведені обставини, і що слідчим суддею таким дана належна оцінка.
Вищенаведені обставини свідчать і про обґрунтованість висновку слідчого судді про те, що інші, більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою можуть бути недостатніми для запобігання вищенаведеним ризикам, у зв'язку із чим, доводи апеляційної скарги про те, що слідчим суддею не перевірена наявність реальних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги та жодним чином не спростовують вказаного висновку слідчого судді.
Крім того, колегія суддів вважає, що, постановляючи ухвалу про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, врахував і положення ст. ст. 182, 183 КПК України, та обґрунтовано визначив розмір застави, який на переконання колегії суддів, у разі його внесення, буде достатнім для запобігання встановленим у кримінальному провадженні ризикам та забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків. Тому, доводи апеляційної скарги про те, що визначений слідчим суддею розмір застави є занадто непомірним для ОСОБА_9 , - колегія суддів відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження. При цьому, колегія суддів враховує, що стороною захисту в підтвердження майнового та фінансового стану підозрюваного ОСОБА_6 апеляційному суду не надані будь - які докази (документи).
Під час розгляду клопотання та прийнятті судового рішення слідчим суддею враховані і дані, що характеризують особу підозрюваного : має постійні місце проживання та роботи, раніше не судимий, на утриманні неповнолітню дитину, активно сприяє органу досудового розслідування у встановленні істини в справі, надає покази та розкаюється у вчинених діяннях.
На інші доводи в обґрунтування незаконності судового рішення в апеляційній скарзі не вказується, і таких даних у ході розгляду апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Разом із тим, слідчим суддею встановлено строк дії запобіжного заходу відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни.
При прийнятті рішення колегія суддів також враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду не встановлено фактів, які б могли вплинути на висновки слідчого судді чи спростувати їх, і на такі сторона захисту не вказувала.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
апеляційну скаргу, яку подав адвокат ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 січня 2019 року, якою щодо підозрюваного за ч. 2 ст. 359 та ч. 2 ст. 201 КК України ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави - 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 277950 гривень, - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: