ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
07 лютого 2019 року №826/3124/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., при секретарі судового засідання Ігнатову І.Ю., за участі позивача та представника відповідача ОСОБА_1, без участі третьої особи (її представника), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Тетяна Вікторівна, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшов позов ОСОБА_2, (далі - позивач, ОСОБА_2.), до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, (далі - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними та нечинними положення ст. 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо не включення до складу спадщини недоотриманої пенсії ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5, яка належала померлому, але не була одержана ним за життя;
- зобов'язати відповідача виплатити позивачу недоотриману пенсію ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5.
Ухвалою суду від 22 березня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/3124/18, (далі - справа).
У подальшому, позивачем подавались заяви про уточнення позовних вимог, згідно яких позовні вимоги викладені в наступній редакції:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання інформації щодо розміру недоотриманої пенсії та інших соціальних виплат ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5, які належали померлому, але не були одержані ним за життя;
- зобов'язати відповідача надати приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Бойко Тетяні Вікторівні інформацію щодо розміру недоотриманої пенсії та інших соціальних виплат ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5, які належали померлому, але не були одержані ним за життя;
- зобов'язати відповідача виплатити позивачу недоотриману пенсію та інші соціальні виплати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5, які належали померлому, але не були одержані ним за життя, у повному розмірі.
Ухвалою суду від 16 листопада 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.
При цьому, у судовому засіданні 12 грудня 2018 року судом залучено до участі у справі в якості третьої особи - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойко Тетяну Вікторівну, (далі - третя особа, нотаріус Бойко Т.В.).
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем протиправно не надано інформацію щодо розміру недоотриманої пенсії та інших соціальних виплат, які належали ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5, але не були ним одержані за життя, та відповідно протиправно не виплачено позивачу недоотриману пенсію та інші соціальні виплати.
Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржувані дії (бездіяльність) вчинені (допущена) ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Третя особа, будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи, у судові засідання не прибула (подала клопотання про розгляд справи за її відсутності), письмових заперечень проти позову до суду не подавав.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 12 травня 1949 року, між ОСОБА_4 та Парфьоновою (прізвище після шлюбу - ОСОБА_4) ОСОБА_5 укладено шлюб.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер ІНФОРМАЦІЯ_5.
Водночас, згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, померла ІНФОРМАЦІЯ_6
Відповідно до складеного нотаріусом Бойко Т.В. свідоцтва про право на спадщину за законом від 02 лютого 2018 року (зареєстроване в реєстрі за №39), нотаріусом посвідчено, що спадкоємцем майна (недоотримана пенсія, яка належала спадкодавиці, але не була нею одержана за життя, що підтверджується довідкою, виданою 14 червня 2017 року за №13952/04 ГУ ПФУ в м. Києві) ОСОБА_6 є її онук - ОСОБА_2
При цьому, нотаріус Бойко Т.В. звернулася до ГУ ПФУ в м. Києві з листом від 24 липня 2017 року №63/02-14, в якому просила у зв'язку з відкриттям спадщини та заведенням спадкової справи №2/2017 після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_6, на підставі ст. 46 Закону України "Про нотаріат" надати інформацію щодо розміру пенсії та інших соціальних виплат, які належали ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5, який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, але не були ним одержані за життя.
За результатами розгляду вказаного вище листа нотаріуса Бойко Т.В. ГУ ПФУ в м. Києві листом від 14 серпня 2017 року №19294/08 повідомив, що відповідно до ст. 61 Закону суми пенсій, що підлягали виплаті пенсіонерові із числа військовослужбовців і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначені Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 pоку №2262-XII, (далі - Закон №2262-XII).
Відповідно до ст. 61 Закону №2262-XII, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
В разі смерті пенсіонера членам його сім'ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується для цього допомога в розмірі тримісячної пенсії, але не менше п'ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 1227, ч. 1 ст. 1266 Цивільного кодексу України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
При цьому, згідно зі ст. 46 Закон України "Про нотаріат" від 02 вересня 1993 року №3425-XII, нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.
Відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця.
Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.
Враховуючи вищезазначене у сукупності, суд приходить до висновку про протиправність відмови відповідача у наданні нотаріусу Бойко Т.В. необхідної для видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину інформації щодо розміру пенсії та інших соціальних виплат, які належали ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5, який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, але не були ним одержані за життя.
А тому, необхідним є зобов'язання ГУ ПФУ в м. Києві надати нотаріусу Бойко Т.В. інформації щодо розміру пенсії та інших соціальних виплат, які належали ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5, який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, але не були ним одержані за життя.
При цьому, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача виплатити позивачу недоотриману пенсію ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5, є передчасними та не підлягають задоволенню, оскільки належних доказів того, що позивачем прийнято спадщину в цій частині, матеріали справи не містять.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Тетяна Вікторівна, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії є таким, що підлягає задоволенню частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає частина сплаченої суми судового збору у розмірі 704,80 грн.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_5 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368), третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Тетяна Вікторівна (місцезнаходження: АДРЕСА_2, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо ненадання приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Бойко Тетяні Вікторівні інформації щодо розміру пенсії та інших соціальних виплат, які належали ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5, який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, але не були ним одержані за життя.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надати приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Бойко Тетяні Вікторівні інформацію щодо розміру пенсії та інших соціальних виплат, які належали ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5, який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, але не були ним одержані за життя.
4. Позов в іншій частині залишити без задоволення.
5. Присудити на користь ОСОБА_2 частину сплаченого ним судового збору у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Т. Шрамко
Рішення у повному обсязі складено 18 лютого 2019 року.