Справа № 173/2376/18
Номер провадження1-кп/173/37/2019
іменем України
18 лютого 2019 року Верхньодніпровський районний суд
Дніпропетровської області
У складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Верхньодніпровську кримінальне провадження №12018040430000739 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Магадан Російської Федерації, росіянина, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, дітей на утриманні не маючого, зареєстрованого за адресою; АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 18.04.2006 року вироком Верхньодніпровського районного суд за ч.3 ст.185, 71 КК України, до 5 років позбавлення волі, звільнений з колонії умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 6 місяців 21 день;
- 02.03.2010 року вироком Верхньодніпровського районного суду за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України частково приєднано не відбутий строк 6 місяців за вироком Верхньодніпровського районного суду від 18.04.2006 року остаточне покарання призначено у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений з колонії умовно-достроково, невідбутий строк 11 місяців 19 днів;
- 14.11.2013 року вироком Верхньодніпровського районного суду за ч.1 ст.309, ч.3 ст.185, ч.2 ст.15. ч.3 ст.185 КК України, на підставі ст.71 КК України частково приєднано не відбутий строк 5 місяців по вироку Верхньодніпровського районного суду від 02.03.2010 року до відбуття 3 роки 6 місяців позбавлення волі, 27.02.2017 року звільнений з колонії по відбуттю строку покарання -
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 , 13 липня 2018 року об 11:00 годин, проходячи по АДРЕСА_2 , побачив на його території каструлю алюмінієву об'ємом 30 л, яку визначив як об'єкт свого злочинного посягання.
Після чого, близько об 11:05 год. цього ж дня ОСОБА_4 , керуючись раптово виниклим умислом на таємне викрадення чужого майна, корисливим мотивом та метою незаконного збагачення, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом відчинення хвіртки паркану пройшов на територію вищезазначеного домоволодіння АДРЕСА_2 , де на подвір'ї підійшов до вказаної алюмінієвої каструлі та таким чином реалізовуючи свій раптово виниклий умисел, таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів викрав алюмінієву каструлю об'ємом 30 літрів, з якою з місця скоєння злочину зник, розпорядившись нею на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальний збиток на суму 500,00 гривень згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 118 від 21.08.2018 у цінах які діють на момент скоєння кримінального правопорушення.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 досудовим слідством кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою повністю визнав, обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорює та суду пояснив, що дійсно у липні 2018 року він викрав з подвір'я вказаного домоволодіння алюмінієву каструлю. У скоєному щиро кається.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася. Надала до суду заяву про розгляд кримінального провадження без її участі. Претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина у вчиненні, вказаного в мотивувальній частині вироку злочину підтверджується матеріалами кримінального провадження, однак за згодою учасників судового провадження, в силу ч.3 ст.349 КПК України, суд, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
У відповідності до ч. 3 ст.349 КПК України судом було з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст наведених вище обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
Крім того учасникам судового провадження судом роз'яснені вимоги ч. 3 ст.349 КПК України, щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються в апеляційному порядку.
Таким чином, оскільки всі досліджені судом докази логічно взаємопов'язані, послідовно доповнюють один одного та не мають протиріч суд, оцінивши їх окремо та в сукупності, з точки зору достатності приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доказана в повному обсязі та дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у сховище.
Що стосується питання осудності обвинуваченого ОСОБА_4 , суд керується тим, що його поведінка в ході досудового слідства та в судовому засіданні була адекватною, свої пояснення він надавав послідовно та змістовно, відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи обвинувачений визнаний осудною особою.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує обставини та ступінь тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченого, обставини які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий, характеризується посередньо, скоєний ним злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.
До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до ст.50 КК України з метою виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 , а також запобігання скоєння нових злочинів, як обвинуваченим так і іншими особами, суд, з урахуванням обставин та ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, обставин, які пом'якшують покарання, вважає необхідним призначити покарання у виді позбавлення волі, в той же час, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, яке, на думку суду, буде справедливим, достатнім для досягнення мети покарання та відповідатиме принципу пропорційності обмеження прав та легітимної мети покарання, передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод
Що стосується питання обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , до набрання вироком законної сили, суд виходить з того, що сторона обвинувачення, клопотання про застосування запобіжного заходу не заявляла, обвинувачений постійно з'являвся в судові засідання, призначене покарання не пов'язане з реальним позбавленням волі, а тому обрання запобіжного заходу вважає недоцільним.
Питання про відшкодування завданої матеріальної шкоди потерпілій судом не обговорювалось, оскільки потерпіла ніяких претензій матеріального характеру до обвинуваченого не заявила та не подала до суду позовної заяви.
Питання про речові докази підлягає вирішенню по правилам ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369- 371,373 -376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.
На підставі п.п. 1, 2, ч.1 ст. 76 КК України, суд зобов'язує ОСОБА_4 :
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід, відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, не обирається.
Речові докази по справі - алюмінієву каструлю ємністю 30 л, яка передана на зберігання потерпілій ОСОБА_6 , після набрання вироком законної сили - залишити законному володільцю.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського Апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд, протягом 30 днів з моменту проголошення вироку, а засудженим, який тримається під вартою, в той же термін з моменту вручення копії вироку.
Головуючий ОСОБА_1