11 лютого 2019 року Справа № 160/8441/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіСліпець Н.Є.
за участі секретаря судового засіданняДухневич Л.Г.
за участі:
представника позивача представника відповідача Хоміч Ю.Г. Борисової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Тест" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.06.2018 року №0016141416, -
09.11.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко Тест» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.06.2018 року № 0016141416 форма «Р» ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Тест» з питання дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами, за результатами якої складено акт перевірки № 2546/04-36-14-16/35544847 від 23.01.2018 року, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Позивач зазначає, що податковий орган протиправно дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача з контрагентами, наведеними в акті перевірки, оскільки факти господарських операцій з контрагентами підтверджується копіями договорів поставки, договорів про надання послуг, актів здачі-приймання наданих послуг, видаткових накладних, платіжних доручень, а відповідачем вказані первинні документи не були досліджені. Отже, прийнятим податковим повідомленням-рішенням неправомірно збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 710 020,00 грн., з яких 568 016,00 грн. - основний платіж, 142 004,00 грн. - штрафні санкції. Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, що має наслідком його неправомірність та є підставою для скасування.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.12.2018 року о 14:40 год. (т. 1 а.с. 2).
03.12.2018 року усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, було оголошено перерву для надання додаткових доказів до 14.12.2018 року о 11:40 год. (т. 2 а.с. 66-68).
Усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, від 14.12.2018 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 22.01.2019 року о 13:20 год. (т. 2 а.с. 145-146).
22.01.2019 року усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, було оголошено перерву до 11.02.2019 року о 13:20 год. (т. 2 а.с. 150-152).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов з підстав, зазначених у позові.
04.12.2018 року представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просила відмовити повністю, посилаючись на те, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача встановлені взаємовідносини з ТОВ «ТК «Інтер Проф», ТОВ «ТК Терм», ТОВ «БК «Кінгбілд», ТОВ «Альмікс Груп Компані», ТОВ «Вертікс-Трейд», ТОВ «Елізія», ТОВ «Транкор», ТОВ «Екліпс Люкс», однак аналізом податкової та фінансової звітності вказаних контрагентів встановлено, що метою їх створення є лише оформлення документообігу по нереальним господарським операціям для мінімізації сплати податкових зобов'язань іншими підприємствами, в т. ч. ТОВ «Еко Тест». У зв'язку з чим, надані до суду, проте не надані до перевірки, первинні документи не можуть належним чином підтверджувати реальність взаємовідносин позивача з контрагентами. Відповідач вважає, що викладені висновки в акті перевірки № 23123/04-36-14-16/35544847 від 05.05.2018 року відповідають вимогам діючого законодавства, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та такими, що прийнято відповідно до вимог законодавства.
Представник відповідача в судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов підтримала, проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко Тест» зареєстроване 07.11.2007 року Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, є платником податку на додану вартість.
У період з 22.01.2018 року по 25.01.2018 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на підставі п. 19-1.1 ст. 19-1 п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 п.п. 78.1.1 п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, згідно з наказом від 19.01.2018 року №286-п, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Тест» з питання дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ТК «Інтер Проф» за період з 01.02.2017 року по 28.02.2017 року, ТОВ «ТК Терм» за період з 01.02.2017 року по 28.02.2017 року, ТОВ «БК «Кінгбілд» за період з 01.02.2017 року по 31.03.2017 року, ТОВ «Альмікс Груп Компані» за період з 01.03.2017 року по 31.03.2017 року, ТОВ «Вертікс-Трейд» за період з 01.03.2017 року по 31.03.2017 року, ТОВ «Елізія» за період з 01.05.2017 року по 31.05.2017 року, ТОВ «Транкор» за період з 01.06.2017 року по 30.06.2017 року, ТОВ «Екліпс Люкс» за період з 01.06.2017 року по 30.06.2017 року, та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг) придбаних у ТОВ «ТК «Інтер Проф» за період з 01.02.2017 року по 28.02.2017 року, ТОВ «ТК Терм» за період з 01.02.2017 року по 28.02.2017 року, ТОВ «БК «Кінгбілд» за період з 01.02.2017 року по 31.03.2017 року, ТОВ «Альмікс Груп Компані» за період з 01.03.2017 року по 31.03.2017 року, ТОВ «Вертікс-Трейд» за період з 01.03.2017 року по 31.03.2017 року, ТОВ «Елізія» за період з 01.05.2017 року по 31.05.2017 року, ТОВ «Транкор» за період з 01.06.2017 року по 30.06.2017 року, ТОВ «Екліпс Люкс» за період з 01.06.2017 року по 30.06.2017 року.
22.01.2018 року перевіряючим направлено керівнику ТОВ «Еко Тест» Хребто І.І. запит № 1 щодо надання оригіналів первинних документів з питань підтвердження фінансово-господарської діяльності з контрагентами у строк до 14:00 год. 23.01.2018 року.
Відповідь на вказаний запит надійшла відповідачу 23.01.2018 року, відповідно до якої, директор ТОВ «Еко Тест» Хребто І.І. повідомив про неможливість надання оригіналів первинних документів, оскільки останні знаходяться на адвокатському зберіганні у адвоката Пімонова О.В.
У зв'язку з ненаданням до перевірки оригіналів первинних документів було складено акт про ненадання первинних документів від 23.01.2018 року за № 2546/04-36-14-16/35544847 та застосовано відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України штрафну санкцію в розмірі 510,00 грн.
24.01.2018 року перевіряючим направлено керівнику ТОВ «Еко Тест» запит № 2 щодо надання оригіналів первинних документів з питань підтвердження фінансово-господарської діяльності з контрагентами у строк до 14:00 год. 26.01.2018 року.
Листом від 25.01.2018 року директор ТОВ «Еко Тест» Хребто І.І. повідомив, що документи бухгалтерського обліку були викрадені, про що складено заяву до ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 1201804030000240.
У зв'язку з ненаданням до перевірки оригіналів первинних документів було складено акт про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 25.01.2018 року за № 2928/04-36-14-16/35544847, акт про незабезпечення зберігання первинних документів для проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 25.01.2018 року № 2929/04-36-14-16/35544847 та застосовано відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України штрафну санкцію в розмірі 1020,00 грн.
На підставі наказу від 25.01.2018 року № 551-п термін проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Еко Тест» перенесено на строк визначений п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України до 26.04.2018 року, тобто після закінчення 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
26.04.2018 року перевіряючим направлено керівнику ТОВ «Еко Тест» запит № 3 щодо надання в повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
Згідно акту від 26.04.2018 року № 21863/04-36-14-16/35544847 «Про відмову в отриманні запиту від 26.04.2018 року № 3» керівник ТОВ «Еко Тест» Хребто І.І. відмовився від отримання запиту та його підписання.
Станом на 26.04.2018 року оригінали первинних документів до перевірки не було надано, у зв'язку з чим складено акт про ненадання документів до перевірки від 26.04.2018 року № 21864/04-36-14-16/35544847.
За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області складено акт від 05.05.2018 року № 23123/04-36-14-16/35544847 (далі - Акт перевірки).
У зв'язку з ненаданням первинних документів та бухгалтерських регістрів, для проведення перевірки по взаємовідносинам з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість, податковим органом використано матеріали реєстраційної справи платника в ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра, інформацію АІС «Податковий блок» ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
Відповідно до АІС «Податковий блок» та «детальні інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» у підприємства ТОВ «Еко Тест» задекларовані взаємовідносини з ТОВ «ТК «Інтер Проф» за період з 01.02.2017 року по 28.02.2017 року, ТОВ «ТК Терм» за період з 01.02.2017 року по 28.02.2017 року, ТОВ «БК «Кінгбілд» за період з 01.02.2017 року по 31.03.2017 року, ТОВ «Альмікс Груп Компані» за період з 01.03.2017 року по 31.03.2017 року, ТОВ «Вертікс-Трейд» за період з 01.03.2017 року по 31.03.2017 року, ТОВ «Елізія» за період з 01.05.2017 року по 31.05.2017 року, ТОВ «Транкор» за період з 01.06.2017 року по 30.06.2017 року, ТОВ «Екліпс Люкс» за період з 01.06.2017 року по 30.06.2017 року.
Згідно акту перевірки результати дослідження діяльності даних контрагентів вказують на те, що метою їх створення є лише оформлення документообігу по нереальним господарським операціям для мінімізації сплати податкових зобов'язань іншими підприємствами, у тому числі ТОВ «Еко Тест».
Так, перевіркою встановлені порушення п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ «Еко Тест» занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 568 016 грн., в тому числі за лютий 2017 року на суму 111 580,00 грн., за березень 2017 року на суму 133 903 грн., за травень 2017 року на суму 104 101,00 грн., за червень 2017 року на суму 218 432,00 грн.
На підставі вказаного акта перевірки від 05.05.2018 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0016141416 від 23.06.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем 14010100 податок на додану вартість в розмірі 710 020,00 грн. (в тому числі основний платіж - 568 016,00 грн., штрафні санкції - 142 004,00 грн.).
Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням ТОВ «Еко Тест» звернулось до Державної фіскальної служби України зі скаргою з вимогою переглянути та скасувати прийняте податкове повідомлення-рішення № 0016141416 від 23.06.2018 року.
За результатами розгляду скарги Державна фіскальна служба України рішенням від 24.09.2018 року № 31006/6/39-93-11-01-07-75 залишена без змін податкове повідомлення-рішення № 0016141416 від 23.06.2018 року, а скаргу - без задоволення.
Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення № 0016141416 від 23.06.2018 року.
Спірні правовідносини врегульовані положеннями Податкового кодексу України.
Згідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201цього Кодексу.
При цьому, в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
З аналізу наведених правових норм, вбачається, що необхідною умовою для правомірності формування податкового кредиту є фактичне здійснення господарської операції платником податків.
У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами, які складені відповідно до виду господарської операції на підтвердження її реального здійснення.
Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку, а також, відповідно, для цілей формування відповідних сум податкових вигод.
При цьому, відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Відповідно до п. 44.1 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з пунктом 44.3 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Пунктом 44.6 Податкового кодексу України, зокрема, передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Як встановлено судом, позивачем ні під час проведення перевірки, ні до моменту прийняття контролюючим органом рішення не було надано первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій, що в свою чергу позбавило можливості контролюючий орган повноцінно провести перевірку та безпосередньо стало підставою для висновків про те, що господарські операціє між ТОВ «Еко Тест» та контрагентами ТОВ «ТК «Інтер Проф», ТОВ «ТК Терм», ТОВ «БК «Кінгбілд», ТОВ «Альмікс Груп Компані», ТОВ «Вертікс-Трейд», ТОВ «Елізія», ТОВ «Транкор», ТОВ «Екліпс Люкс» мали формальний характер.
Суд звертає увагу, що податковим законодавством передбачено вичерпний перелік обставин, які можуть бути підставою для ненадання документів, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, у встановлені Податковим кодексом України терміни, а саме виїмка документів або інше вилучення правоохоронними органами.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд також звертає увагу, що у справі відсутні докази, які б підтверджували поважність причин ненадання ТОВ «Еко Тест» до перевірки первинних та інших документів, пов'язаних із предметом перевірки, так, зокрема не надано жодного документу підтверджуючого факт щодо самого звернення до правоохоронних органів, з підстав викрадення первинних документів, а тому такі документи вважаються такими, що були відсутні у такого платника податків на час складення податкової звітності.
Враховуючи викладене, твердження позивача про викрадення первинних документів не приймаються судом до уваги, оскільки не підтверджуються будь-якими доказами, а тому висновки здійснені відповідачем під час проведення перевірки є правомірними та обґрунтованими, оскільки позивачем не було надано під час перевірки первинних документів на підтвердження здійснення реальної господарської операції, що позбавило відповідача на їх дослідження та врахування під час винесення рішення.
При цьому, необхідно зазначити, що надання ТОВ «Еко Тест» первинних документів (договорів поставки, договорів про надання послуг, актів здачі-приймання наданих послуг, видаткових накладних, платіжних доручень) по господарським операціям з ТОВ «ТК «Інтер Проф», ТОВ «ТК Терм», ТОВ «БК «Кінгбілд», ТОВ «Альмікс Груп Компані», ТОВ «Вертікс-Трейд», ТОВ «Елізія», ТОВ «Транкор», ТОВ «Екліпс Люкс», саме до суду, виключає можливість їх врахування та надання їм відповідної правової оцінки, оскільки з необґрунтованим належним чином підстав відповідні первинні документи, під час проведення перевірки, позивачем не надані, останні не були предметом дослідження під час перевірки контролюючим органом і не можуть враховуватися при розгляді даної справи та братися до уваги як доказ на підтвердження задекларованих витрат та податкового кредиту, оскільки в силу вимог пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України такі документи вважаються відсутніми на час складання звітності платником. Суд в такому випадку не може перебирати на себе функції податкового органу та перевіряти правильність та достовірність наданих лише до суду первинних документів.
З огляду на вказане вище, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 23.06.2018 року № 0016141416, яке є предметом оскарження прийняте відповідачем відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для вирішення питання стосовно повернення судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку про правомірність прийняття контролюючим органом оспорюваного податкового повідомлення-рішення, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Тест" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.06.2018 року №0016141416 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 21 лютого 2019 року.
Суддя Н.Є. Сліпець