2/130/140/2019
130/2734/18
"22" лютого 2019 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Шепеля К.А.,
за участю секретаря судового засідання Бондар С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі № 4 Жмеринського міськрайонного суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
Позивач 16 листопада 2018 року звернулася до суду з цим позовом, в якому просила стягувати з відповідача аліменти на її користь на утримання їхнього спільного сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі 2500 грн щомісячно, з подальшою індексацією цієї суми до досягнення дитиною повноліття (а.с.1).
Позивач в позовній заяві не заперечувала щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Спрощене провадження у справі відкрите 30 листопада 2018 року (а.с.20).
Копія позовної заяви з додатками були надіслані відповідачу за адресою, що вказана в позові, однак конверт повернувся до суду з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання". За наданою суду інформацією Жмеринської міської ради ОСОБА_2 був зареєстрований по вул. Плєханова. 2 кв. 1 в м. Жмеринка, однак 13 листопада 2018 року знятий з реєстрації за цією адресою (а.с.19). Тому ухвалою від 9 січня 2019 року постановлено повідомити відповідача про розгляд цієї справи в порядку частини одинадцятої статті 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті суду (а.с.23, 24). 29 січня 2019 року відповідач подав до суду заяву, в якій просив продовжити йому строк для надання відзиву, у зв'язку з тим, що адреса, яка була вказана в позові є невірною і він лише 29 січня 2019 року в приміщенні суду отримав копію позовної заяви з додатками.
У своєму відзиві на позов, який надійшов до суду 1 лютого 2019 року відповідач позов визнав частково, а саме: погодився сплачувати аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Враховуючи обставини, які викладені в позові та додані до позовної заяви документи, вважає, що наразі відсутні правові підстави стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітнього сина у розмірі, в якому просить позивач. Зазначив, що він не працює, його доходи є мінливими. Докази, які надані позивачем про навчання старшого понолітнього сина, його лікування вважає неналежними, квитанції датовані 2017 роком, витрати на лікування сина ОСОБА_4 взагалі не підтверджені жодним документом. Просив врахувати вищевказані обставини при ухваленні рішення по справі (а.с.29-31).
У своїй відповіді на відзив, яка надійшла до суду 11 лютого 2019 року позивач вказала, що відповідач дійсно працює в м. Київ слюсарем неофіційно, а тому вона не може представити доказів, які б підтверджували це. Оплату навчання сина ОСОБА_4 проводила лише вона. У зв'язку з цим повнолітній син ОСОБА_4 звернувся до суду про стягнення з відповідача аліментів на його утримання до закінчення навчання. На думку позивача, відповідач як працездатна здорова особа, зобов'язаний, повинен і має можливість сплачувати 2500 грн щомісячно на утримання їхнього спільного сина. Враховуючи, що їй важко одній матеріально утримувати неповнолітнього сина, та витрачати кошти на лікування старшого повнолітнього сина, позивач підтримала позовні вимоги повністю і просила стягувати з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 в розмірі 2500 грн щомісячно (а.с.33-34).
Станом на 22 лютого 2019 року від відповідача не надходили заперечення на відповідь на відзив.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки розгляд справи відповідно до положень цього Кодексу здійснювався судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
В судовому засіданні установлені такі фактичні обставини та відповідні їм спірні правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач як на підставу своїх позовних вимог вказала, що відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дитини не надає. А тому просить стягнути із відповідача аліменти та вважає, що відповідач має можливість і повинен сплачувати їй аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі 2500 грн щомісячно.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення аліментів на утримання дитини.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно з копією свідоцтва про народження сторони є батьками ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.4).
Відповідно до копії свідоцтва про народження сторони є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4а).
Згідно з копією рішення Жмеринського міськрайонного суду від 2 березня 2018 року шлюб між сторонами розірвано (а.с.5-6).
Згідно з копією довідки квартального комітету "Київський" від 7 листопада 2018 року №1668, дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає біля позивача АДРЕСА_1, та знаходиться на повному утриманні матері (а.с.11).
Відповідно до інформації відділу статистики у Жмеринському районі від 6 листопада 2018 року №01-20/564, заробітна плата по м. Жмеринка за І квартал 2018 року становила 9152 грн, а за ІІ квартал 2018 року - 9554 грн (а.с.12).
Згідно з копією довідки про доходи позивача, яка працює комірником у ФОП ОСОБА_7, її середньомісячна заробітна плата за період з травня 2018 року по жовтень 2018 складала близько 3118 грн (а.с.13).
Згідно з копією трудової книжки відповідача, він не працює з січня 2012 року (а.с.32).
Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Тобто, обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому, обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено у 2019 році прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.
Згідно з частиною першою та другою статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.
Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, викладених у статтях 12 і 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 76 і 81 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не приймає до уваги надані позивачем документи щодо необхідності лікування її повнолітного сина (а.с.14-15), а також про відсутність у нього доходів у зв'язку з навчанням у державному навчальному закладі на контрактній основі (а.с.36-37), оскільки за поясненнями позивача син звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання, тому ці документи не містять інформацію щодо предмета доказування і є неналежними.
При вирішенні питання про розмір аліментів суд враховує, що відповідач здоровий, працездатний, інших дітей чи осіб, яких він утримує, не має (спростувань цьому відповідач суду не надав). Разом з тим позивач не надала суду докази того, що вона також витрачає на утримання цієї дитини суму, вказану у позовній заяві, а також, що відповідач спроможний сплачувати такі кошти на утримання дитини. Суд вважає, що розмір аліментів, які позивач просить стягувати з відповідача, є завищеним та необгрунтованим, оскільки розмір витрат на дитину не доведений та не підтверджений жодним належним та допустимим доказом. При цьому суд наголошує, що розмір аліментів на одну дитину в розмірі прожиткового мінімуму може бути призначено судом лише у випадку, якщо відповідач спроможний сплачувати аліменти в такому розмірі. В даному ж випадку позивач просить стягувати аліменти з відповідача в розмірі, який значно перевищує прожитковий мінімум для дитини відповідного віку.
Тому суд приходить до висновку, що стягнення аліментів на користь позивача в інтересах дитини в розмірі, який вона просить, ставитиме відповідача в скрутне матеріальне становище та призведе до невиконання судового рішення.
Враховуючи, що сума, яку просить позивач стягувати з відповідача на її користь на утримання їхньої спільної неповнолітньої дитини, значно перевищує мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину віком від 6 до 18 років, обов'язок утримання дитини як батьком так і матір'ю, а також те, що згідно з позовом відповідач має нерегулярний мінливий дохід і офіційно непрацевлаштований, суд приходить до висновку про стягнення аліментів на користь позивача в інтересах дитини в розмірі 1100 грн щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову, враховуючи вимоги статтей 181, 182, 191 СК України та виходячи з обставин справи.
Згідно з частиною першою статті 191 цього ж Кодексу, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при подачі даного позову до суду, а позов задоволено частково, а саме на 44%, то витрати по сплаті судового збору в сумі 337,92 грн слід стягнути з відповідача на користь держави. Решту витрат по сплаті судового збору слід компенсувати за рахунок держави.
Відповідно до статті 430 ЦПК України рішення в частині стягнення суми платежів за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 141, 223, 235 ,259, 263, 264, 265, 279, 430 ЦПК України, на підставі статтей 180, 182, 185, 191 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, останнє відоме зареєстроване місце проживання якого АДРЕСА_2, останнє відоме фактичне місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_5, непрацюючого, - на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ід.№2841615621, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_7, аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі 1100 (одна тисяча сто) грн щомісячно, з подальшою щорічною індексацією суми аліментів відповідно до закону, починаючи з 16 листопада 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, останнє відоме зареєстроване місце проживання якого АДРЕСА_2, останнє відоме фактичне місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_5, непрацюючого, - на користь держави судовий збір в сумі 337 (триста тридцять сім) грн 92 коп.
Рішення в частині стягнення суми платежів за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до пункту першого частини другої статті 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий суддя К.Шепель
Повне рішення суду складено 22 лютого 2019 року