ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.02.2019Справа № 905/1968/18
За позовом Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"
до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця"
про Стягнення 1 398 254,96 грн.
Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.
Представники сторін:
від позивача:Баранов А.С. - представник за довіреністю;
від відповідача:не з'явився.
Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" ПрАТ "ММК ім. Ілліча" (надалі - позивач, ПрАТ "ММК ім. Ілліча") звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця" (надалі - відповідач) про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу в сумі 1 398 254, 96 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем доставлено позивачу вантаж із порушенням встановленого терміну доставки визначеного ст. 41 Статуту та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 29.10.2018 матеріали позовної заяви передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 04.12.2018, матеріали позовної заяви передано на розгляд судді Підченку Ю.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2018 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" ПрАТ "ММК ім. Ілліча" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця" про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу в сумі 1 398 254, 96 грн залишити без руху залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
27.12.2018 через канцелярію суду від позивача надійшли документи про усунення недоліків.
Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 08.01.2019 відкрито провадження в справі № 905/1968/18, вирішено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 01.02.2019.
17.01.2019 через канцелярію суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач стверджує, що позивачем невірно розраховано суму штрафу та просить суд про зменшення розміру штрафу до 5% , а саме - до 69 791, 59 грн.
29.01.2019 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив із запереченнями проти наявності підстав для зменшення розміру штрафу, який заявлено до стягнення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.09.2018.
Позивач явку представника в судові засідання 01.02.2019 та 13.09.2019 не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Так, ухвали суду були надіслані за адресою відповідача, яка міститься у позовній заяві та у єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.
Таким чином, оскільки відповідача було належним чином повідомлено про судове засідання та останніми не повідомлено про причини неявки, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.
У судовому засіданні 13.02.2019 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
У липні 2018 року відповідачем здійснювалося перевезення вантажів - сировини для металургійного виробництва, одержувачем яких є позивач, відповідно до залізничних накладних № № 32220162, 32334252, 32342750, 32342784, 32343915, 32388688, 32391179, 32406209, 32410177, 32413015, 32445892, 32506545, 32521262, 32562407, 32562449, 32563553, 32564239, 32572083, 32572216, 32574196, 32576357, 32576977, 32583809, 32583825, 32602278, 32640997, 32641508, 32644080, 32664583, 32666182, 32674525, 32679417, 32681819, 32684771, 32685281, 32686198, 32686560, 32706681, 32721185, 32725681, 32725764, 32732588, 32734170, 32734261, 32734295, 32737397, 32739419, 32740912, 32741191, 3274,6075, 32746919, 32761389, 38642179, 38702353, 38704623, 38734356, 38741427, 38928669, 40029712, 40030637, 40030645, 40044620, 40088379, 40244683, 40425696, 40512055, 40520777, 40528838, 40565657, 42427716, 42453365, 42453407, 42453423, 42453431, 42454124, 42506964, 42513325, 42517581, 42533927, 42551119, 42634717, 42681858, 42681890, 42733055, 42733055, 42733063, 42733063, 42733071, 42733105, 42758193, 42785931, 42804666, 42827030, 42989491, 43235340, 43235373, 43237320, 43237650, 43240266, 43240274, 43248244, 43248269, 43248277, 43248285, 43288067, 43319276, 43367366, 43370543, 43434760, 43508332, 43526052, 43530716, 43544022, 43555960, 43556067, 43566355, 43601723, 45011293, 45016532, 45033644, 45042330, 45085453, 45093515, 45097698, 45151107, 45154721, 45156601, 45176955, 45226891, 45235587, 45237617, 45239225, 45241759, 45251204, 45253812, 45261880, 45287323, 45293354, 45298981, 45329760, 45329778, 46661831, 46764502, 46842472, 46842506, 46842613, 46896528, 46918777, 46919437, 46919437, 46919437, 46919437, 46919437, 46919437, 46919437, 46919437, 46919437, 46921334, 46921805, 46970760, 46988127, 46988127, 47024294, 47058581, 47058581, 47097647, 47097654, 47107883, 47113048, 47113931, 47116330, 47124458, 47147012, 47157607, 47157615, 47212709, 47249032, 47265871, 47289749, 47289756, 47289764, 47289780, 47290788, 47290804, 47293741, 47296702, 47296728, 47309919, 47312517, 47322375, 47322383, 47322391, 47322409, 47322417, 47322425, 47322433, 47331178, 47331186, 47331368, 47333679, 47337001, 47337217, 47337225, 47340385, 47340393, 47340401, 47340419, 47340427, 47340435, 47340443, 47340450, 47340468, 47351101, 47351119, 47351135, 47351143, 47351150, 47352133, 47355938, 47358593, 47358593, 47361134, 47361134, 47361134, 47362108, 47362108, 47363627, 47366018, 47366026, 47378104, 47380175, 47393079, 47393079, 47397187, 47397476, 47403415, 47403423, 47403431, 47403449, 47411830, 47419825, 47429436, 47432182, 47432356, 47433081, 47439120, 47439484, 47455241, 47455258, 47455266, 47455274, 47455282, 47455340, 47458732, 47458740, 47458765, 47460308, 47463260, 47463278, 47463286, 47465794, 47465794, 47488911, 47488911, 47489893, 47490008, 47490008, 47490008, 47490016, 47494356, 47494513, 47494513, 47500707, 47500715, 47500723, 47511696, 47516711, 47516711, 47516711, 47516737, 47534094, 47540612, 47543061, 47543996, 47544002, 47544010, 47544069, 47544077, 47544119, 47544408, 47544986, 47544986, 47567110, 47567821, 47577051, 47592738, 47592746, 47592753, 47592969, 47599741, 47604194, 47608674, 47616651, 47623285, 47630058, 47661756, 47671219, 47702204, 47706320, 47722590, 47736947, 47736947, 47741418, 47741418, 47745328, 47747894, 47749700, 47756093, 47757927, 47771316, 47771621, 47773130, 47794573, 47803549, 47816194, 47818570, 47831490, 47831730, 47860895, 47863519, 47977616, 47979315, 47998430, 5009596, 50108950, 50408970, 50549211, 50569185, 50606185, 50708155, 50709609, 50762707, 50818871, 50820703, 50832955, 50857721, 50857762, 50860733, 47491394.
Відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України "Про транспорт", а також іншими актами законодавства України.
Зокрема, відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Пунктом 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Згідно пунктів 22, 23 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.
Відповідно до пункту 41 Статуту залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно пункту 1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1 у разі перевезення вантажною швидкістю: маршрутними відправками; вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах; дрібними відправками та відправками в середньотонажних контейнерах, терміни доставки вантажу обчислюються виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 320, 200 та 150 км відповідно.
Відповідно до пункту 1.2 Правил термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата. Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах (пункт 2.1 Правил).
Згідно пункту 2.4 Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Відповідно до пункту 2.9 Правил про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки (пункт 2.10. Правил).
Позивач вказує на той факт, що відповідно вказаних вище залізничних накладних вантаж, що прямував за залізничними накладними, відповідачем доставлено та видано позивачу вже після закінчення встановленого терміну доставки, про що свідчить календарний штемпель видачі вантажу у графі 52, а відтак - відповідач допустив прострочення доставки вантажу та при цьому, відмітки про причини затримки вантажу, які дають право відповідачу на збільшення терміну доставки та тривалість цієї затримки не проставлені, що вказує на відсутність поважних причин прострочення термінів доставки вантажу.
Дані обставини відповідачем не спростовані, а відтак, строки доставки вантажу, встановлені пунктом 1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, є граничними та за порушення даних термінів законодавством України передбачені штрафи.
У зв'язку із простроченням відповідачем строків доставки вагонів, визначених Правилами обчислення термінів доставки вантажів, позивач нарахував відповідачу штраф у загальному розмірі 1 398 254, 96 грн.
Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно пункту 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам-суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 1) 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 2) 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 3) 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Встановлений пунктом 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем доставлено позивачеві вантаж із порушенням встановленого терміну доставки, визначеного пунктом 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, що відповідно до пункту 116 Статуту та пункту 1.1. Правил є підставою для застосування до відповідача, як перевізника вантажу, відповідальності у вигляді накладення штрафу.
Перевіривши розрахунок штрафу за несвоєчасну доставку вагонів окремо по кожній накладній та з урахуванням кількості днів прострочення, суд визнав його обґрунтованим та арифметично вірним.
Матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано те, що останнім порушено терміни доставки вантажів.
Щодо заяви відповідача про зменшення розміру штрафу за несвоєчасну доставку вантажу до 5% від заявленої суми позову суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні обставини.
Заяву відповідач мотивує тим, що проведення АТО значно ускладнило транспортне сполучення у межах регіональної філії "Донецька залізниця" та забезпечення виконання вимог та положень Статуту залізниць України і Правил перевезення вантажів, які були затверджені задовго до початку проведення АТО. Крім того, в позовній заяві позивач не зазначає на завдання йому збитків у зв'язку з порушенням термінів доставки вантажу залізницею.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Положенням ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Визначені наведеними нормами положення з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України щодо загальних засад господарського судочинства та щодо обов'язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір штрафних санкцій за умови, що він значно перевищує розмір завданих допущеним порушенням збитків.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 03.09.2014 №6-100цс14.
Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.
Відповідно до ст.1 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669) період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014. Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України Президентом України на сьогоднішній день не видавався.
Пунктом 5 ст. 11 Закону № 1669-VII передбачено обов'язок Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» у період з 14.04.2014 до її закінчення. Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція». Згідно з додатками до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р та № 1053-р від 30.10.2014, до зазначених населених пунктів належить, зокрема, м. Лиман та м. Маріуполь.
Отже, частина залізничної мережі регіональної філії "Донецька залізниця'' ПАТ "Укрзалізниця" знаходиться в зоні проведення АТО, що спричиняє знаходження частини залізничних колій на непідконтрольній Україні території та використання лише одного залізничного сполучення з м. Маріуполь - між ст. Волноваха та ст. Камиш Зоря, яке забезпечує обслуговування значної кількості підприємств, в зв'язку з чим має місце затримка доставки вантажу.
Одночасно з цим, в матеріалами справи підтверджується, що за підсумками роботи за перше півріччя 2018 року філія отримала збиток у сумі 295 676,00 грн., на підтвердження чого заявником долучено звіт про фінансові результати за перше півріччя 2018 року.
Статтею 546 ЦК України неустойка (штраф, пеня) віднесені до переліку видів забезпечення виконання зобов'язань.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
Згідно з приписами частини 1 ст. 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.
Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
З огляду на те, що позивачем не надано доказів понесення ним будь-яких майнових втрат внаслідок прострочення боржника, і при цьому причинами прострочення виконання зобов'язання відповідачем є причини, які перебувають поза його волею, на переконання суду застосування до відповідача штрафних санкцій у розмірі, заявленому позивачем не може відповідати критеріям розумності та справедливості.
Таким чином, враховуючи вищевказані обставини керуючись положеннями ст.ст. 3, 551 Цивільного кодексу України, ст.233 Господарського кодексу України, суд вважає за необхідне реалізувати надане йому право та зменшити розмір штрафних санкцій (штрафу), які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача до 978 778,48 грн, тобто на 30%.
Згідно статей 73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Доказів спростування обставин, повідомлених позивачем відповідач суду не надав, також, контррозрахунку суми позову не зробив, окрім того відповідно до ст. ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт", ст. 113 Статуту залізниць України залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.
При цьому, оскільки суд зменшує розмір неустойки, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено, у зв'язку з чим відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 20 973,82 грн (пропорційно розміру позовних вимог, який підлягав б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено) покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 52, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Тверська, 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця" (84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22) на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1; код ЄДРПОУ 00191129) штраф в розмірі 978 778, 48 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 20 973, 82 грн. Видати наказ.
3. У задоволенні решти позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 18.02.2019 року.
Суддя Ю.О. Підченко