ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.01.2019Справа № 904/2112/18
За позовомПублічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод»
до Акціонерного товариства «ОТП Банк»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна»
провизнання поруки припиненою
Суддя Смирнова Ю.М.
Секретар судового засідання Багнюк І.І.
Представники учасників процесу:
від позивачане з'явились
від відповідачаІгнатенко М.В.
від третьої особине з'явились
Публічне акціонерне товариство «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Приватного акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання поруки припиненою.
Позовні вимоги мотивовані тим, що правовідносини за укладеним між сторонами спору договором поруки від 16.04.2013 №SR 13-114/28-4 є припиненими на підставі ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, оскільки кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимогу до поручителя.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2018 № 904/2112/18 вказану позовну заяву передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2018 відкрито провадження у справі №904/2112/18, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 16.07.2018.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №904/2112/18.
За результатами повторного автоматизованого розподілу справу №904/2112/18 передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2018 суддею Смирновою Ю.М. справу прийнято до свого провадження, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; підготовче засідання у справі призначено на 21.11.2018.
20.11.2018 від відповідача надійшли доповнення до відзиву.
У підготовчому засіданні 21.11.2018 було оголошено перерву до 12.12.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 учасників процесу викликано у підготовче засідання, призначене на 12.12.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.01.2019.
У судове засідання, призначене на 30.01.2019, з'явився представник відповідача, який проти задоволення позову заперечив. У відзиві на позовну відповідач зазначає, що у листі від 09.02.2017 позивач підтвердив факт існування поруки щодо правовідносин між ним та відповідачем і підтвердив існування свого суб'єктивного обов'язку поручителя перед відповідачем як мінімум до 01.09.2017.
Крім того, у відзиві відповідач повідомив суд, що з 15.05.2018 відповідач змінив своє повне найменування з Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на Акціонерне товариство «ОТП Банк», що враховується судом при розгляді справи.
Позивач представників у судове засідання не направив, про причини неявки представників суд не повідомив.
Оскільки позивача було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглядати справу без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.
Третя особа представників у судове засідання не направила, однак, 23.11.2018 від третьої особи надійшли пояснення по справі, в яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» заявлені позивачем вимоги підтримує в повному обсязі.
У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва
16.04.2013 між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» (найменування якого було змінено на Акціонерне товариство «ОТП Банк»; надалі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» (клієнт, позичальник) був укладений договір про надання банківських послуг №CR 13-116/28-4 (надалі - Кредитний договір).
До Кредитного договору вносилися зміни шляхом укладення між сторонами додаткових угод. Всього в матеріалах справи наявні 13 додаткових угод до Кредитного договору.
Згідно з п. 12 Кредитного договору позичальник зобов'язаний належним чином (без будь-яких порушень) виконувати боргові зобов'язання у відповідності до положень договору.
У відповідності до п. 6 Кредитного договору банк здійснює надання банківських послуг за плату, що має сплачуватися позичальником банку в порядку та на умовах договору виключно в безготівковій формі. В залежності від виду банківської послуги видами плат можуть бути проценти та/або комісійна винагорода.
Згідно з п. 34.1 Кредитного договору в редакції Договору про зміну №13 від 19.02.2016 генеральний ліміт зобов'язань становить 8801000,00 доларів США.
Пунктом 34.2 Кредитного договору в редакції Договору про зміну №13 від 19.02.2016 визначено генеральний строк зобов'язань, а саме: генеральний строк становить період з дати укладення договору до 12.08.2016 включно.
Для забезпечення виконання зобов'язань по Кредитному договору 16.04.2013 між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Публічним акціонерним товариством «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (поручитель) було укладено договір поруки №SR 13-114/28-4 (надалі - Договір поруки).
Договорами про зміну №1 від 01.04.2014, №2 від 28.11.2014 та №3 від 19.03.2016 до Договору поруки вносилися зміни.
Відповідно до п. 3 Договору поруки в редакції Договору про зміну №2 від 28.11.2014 в силу поруки, створеної відповідно до умов договору поруки, поручитель поручається перед Банком за виконання клієнтом боргових зобов'язань. Поручитель відповідає перед Банком за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) боргових зобов'язань клієнтом. Порукою забезпечується виконання боргових зобов'язань у повному обсязі. Порука та солідарний обов'язок поручителя перед банком виникають з моменту укладення договору поруки та є чинним протягом всього строку (терміну) дії боргових зобов'язань. Поручитель ознайомлений з усіма умовами Договору, що обумовлюють зміст та розмір боргових зобов'язань у більшу та/або меншу сторону, строку і порядку виконання боргових зобов'язань, забезпечених договором. Сторони досягли згоди відносно розміру, строку і порядку виконання боргових зобов'язань, що забезпечуються порукою відповідно до цього договору поруки, розуміючи при цьому можливість зміни розміру таких зобов'язань у більшу та/або меншу сторону, строку і порядку його виконання у випадках, передбачених умовами Договору. Поручитель підтверджує, що порукою за цим Договором поруки забезпечуються також і розмір зобов'язань, строк і порядок його виконання, який може бути змінено відповідно до умов договору.
Згідно з п. 4 Договору поруки клієнт та поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед Банком в тому ж обсязі, що і клієнт, в таких же порядку та строках, що і клієнт. Банк має право вимагати виконання боргових зобов'язань частково або в повному обсязі як від клієнта та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо. Банк, у разі одержання виконання боргових зобов'язань клієнтом та/або поручителем не в повному обсязі, має право вимагати/отримати неодержані/невиконані боргові зобов'язання від клієнта та/або поручителя. І клієнт, і поручитель залишаються зобов'язаними доти, доки боргові зобов'язання не будуть виконані в повному обсязі.
Пунктом 15 Договору поруки встановлено, що у разі порушення боргових зобов'язань та/або умов Договору поруки, тобто невиконання та/або неналежне виконання боргових зобов'язань клієнтом та/або поручителем в порядку та строки, встановлені договором, банк направляє/надсилає клієнту/поручителю письмове(і) повідомлення про порушення, суттєво за формою, що наведена у п. 20 договору поруки. В повідомленні про порушення, зокрема, зазначається стислий зміст порушених зобов'язань/умов, загальний розмір не виконаної/них вимоги/умов, а також вимога про виконання порушених зобов'язання/умов протягом певного строку. Якщо протягом встановленого в повідомленні про порушення строку вимога про виконання порушеного/них зобов'язання/умов залишається без задоволення, банк вправі звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Згідно зі ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Статтею 559 Цивільного кодексу України встановлено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що згідно з п. 34.2 Кредитного договору (в редакції Договору про зміну №13 від 19.02.2016) генеральний строк виконання зобов'язань становить до 12.08.2016, а тому вимога до поручителя мала бути пред'явлена протягом 6 місяців з 13.08.2016 по 12.02.2017. Як стверджує позивач, поручителем в цей проміжок часу вимоги пред'явлено не було, а тому порука за Договором поруки припинилася в силу ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України.
За приписами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як вірно зазначив позивач, у п. 34.2 Кредитного договору (в редакції Договору про зміну №13 від 19.02.2016) встановлено, що генеральний строк зобов'язань становить період з дати укладення договору до 12.08.2016 включно.
19.02.2016 між сторонами укладено договір про зміну №3 до Договору поруки, яким сторони погодили внести зміни в п. 21 «Домовленості сторін», а саме: генеральний ліміт 8801000,00 доларів США; генеральний строк: до 12.08.2016 року включно.
В той же час, для долучення до матеріалів справи відповідачем надано копію листа поручителя - Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» за №24-1-51 від 09.02.2017, адресованого ПАТ «ОТП Банк». У вказаному листі позивач повідомив Банк, що Публічне акціонерне товариство «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» визнає невиконання позичальником забезпеченого порукою зобов'язання та заборгованість станом на 08.02.2017 у наступному розмірі: 8801000,00 доларів США - сума заборгованості за кредитом; 1094776,09 доларів США - сума заборгованості по нарахованим відсоткам; загальний розмір 9895776,09 доларів США. При цьому, як вказано у листі, поручитель гарантує, що заборгованість по Договору про надання банківських послуг №CR13-116/28-4 від 16.04.2013 (зі змінами та доповненнями) буде погашена не пізніше ніж 01.09.2017. У зв'язку з цим поручитель просив Банк не здійснювати примусове стягнення заборгованості з поручителя шляхом подачі позовної заяви до відповідного суду про стягнення заборгованості за кредитним договором та/або про звернення стягнення на заставне майно, що належить поручителю.
Однак, як свідчать обставини справи та не заперечується сторонами, заборгованість у вказаний в листі строк, тобто до 01.09.2017, відповідачем погашена не була.
У зв'язку з цим 06.09.2017 Банк звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» та Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» солідарно заборгованості за Договором про надання про надання банківських послуг №CR 13-116/28-4 від 16.04.2013 у загальному розмірі 330089886,14 грн, а ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі №904/8290/17. В свою чергу, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2018 провадження у справі №904/8290/17 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Таким чином, обставини справи свідчать про те, що в межах шестимісячного строку після закінчення визначеного Кредитним договором генерального строку Банк довів до відома позивача як поручителя за Договором поруки від 16.04.2013 №SR 13-114/28-4 про існуючу у позичальника непогашену заборгованість. При цьому, факт невиконання позичальником забезпеченого порукою зобов'язання, факт існування заборгованості та її розмір позивач визнав, водночас, звернувся до Банку з проханням не здійснювати примусове стягнення заборгованості, гарантувавши її погашення не пізніше 01.09.2017.
Тобто, листом №24-1-51 від 09.02.2017 позивач фактично підтвердив існування свого суб'єктивного обов'язку перед позивачем як поручителя за Договором поруки від 16.04.2013 №SR 13-114/28-4 щонайменше до 01.09.2017. Позов про стягнення заборгованості було пред'явлено Банком через декілька днів після настання гарантованого позивачем терміну сплати заборгованості.
Наведене спростовує доводи позивача стосовно того, що порука за Договором поруки від 16.04.2013 №SR 13-114/28-4 припинилася на підставі ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст.ст.8, 55 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
У рішенні Конституційного Суду України №15-рп/2004 від 02.11.2004 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) Суд зазначив: «Відповідно до ч.1 ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права».
Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора: «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах».
Отже, встановивши наявність порушеного права позивача, суд повинен при прийнятті рішення враховувати мету звернення до суду та забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Рішення суду має бути ефективним інструментом поновлення порушених прав.
Враховуючи, що позивачем належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України не доведено існування обставин, які в розумінні ст. 559 Цивільного кодексу України є підставами припинення поруки за укладеним між сторонами Договором поруки від 16.04.2013 №SR 13-114/28-4, вимоги Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» задоволенню не підлягають.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п.17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено: 21.02.2019.
Суддя Ю.М. Смирнова