Ухвала
Іменем України
18 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 296/6884/18
провадження № 61-2701ск19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Ступак О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Черняхівського районного суду Житомирської області від 22 жовтня 2018 року, постановлену у складі судді Васильчука С. Ф. та постанову Житомирського апеляційного суду від 16 січня 2019 року, ухвалену у складі колегії суддів:
Миніч Т. І., Павицької Т. М., Трояновської Г. С., у справі за позовом ОСОБА_4 до судді Корольовського районного суду м. Житомира Сингаївського Олександра Павловича про відшкодування моральної шкоди,
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до судді Корольовського районного суду м. Житомира Сингаївського О. П. про відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги обгрунтовані порушенням відповідачем розумних строків розгляду справи, нехтуванням принципами верховенства права, змагальності сторін при розгляді справи, незаконним особистим врученням відзиву на позовну заяву сторонам у судовому засіданні при розгляді адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Житомирської міської ради про дотримання прав людини на доступ до публічної інформації, незаконною відмовою у розгляді заперечення про зміну суті адміністративного позову, незаконною відмовою у розгляді заяви про оцінку доказів, незаконною відмовою здійснити відтворення технічного запису судового засідання тощо, що призвело до душевних страждань, внаслідок порушення її права на справедливий суд та завдало їй моральну шкоду у розмірі 200 000,00 грн.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області від 22 жовтня 2018 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом
ОСОБА_4 до судді Корольовського районного суду м. Житомира Сингаївського О. П. про відшкодування моральної шкоди.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив із того, що суддя, ухвалюючи рішення, виступає як посадова особа, уповноважена на виконання функцій держави, тобто, не є приватною особою, а тому, законом передбачений інший механізм усунення помилок і недоліків, допущених при здійсненні правосуддя.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 16 січня 2019 року ухвалу Черняхівського районного суду Житомирської області від 22 жовтня 2018 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, дійшов висновку про правильне застосування районним судом положень пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» та відмовив у відкритті провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У лютому 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_4, в якій просила скасувати оскаржувані судові рішення, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована посиланнями на порушення судами попередніх інстанцій порушили норм процесуального права, оскільки, відмовляючи у відкритті провадження з тих підстав, що спір не носить цивільно-правовий характер, не зазначили порядок вирішення спору. На її думку, судами попередніх інстанцій неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необгрунтованою.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування
Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необгрунтованою.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необгрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Із касаційної скарги вбачається, що вона є необгрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваних судових рішень.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право на суд, окремим аспектом якого є право на доступ до правосуддя, не є абсолютним
(у рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Проте в зазначених вище випадках між позивачами та суддями (відповідачами) такі правовідносини не виникають, тому такі справи не можуть бути підсудні судам загальної юрисдикції.
Зазначені спори не пов'язані із захистом прав, свобод чи інтересів у публічно-правових відносинах від порушень з боку органів державної влади, оскільки оскаржені позивачем дії вчинені при здійсненні правосуддя, а тому законність таких дій може перевірятися лише судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Таким чином, суддя виступає як посадова особа, уповноважена на виконання функцій держави, а не як приватна особа, до якої можна звернутися з позовом.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що єдиною підставою для звернення позивача до суду в порядку позовного провадження є, на її переконання, виявлені порушення закону, яких припустився суддя Корольовського районного суду м. Житомира Сингаївський О. П. під час розгляду адміністративної справи за її позовом до виконавчого комітету Житомирської міської ради про дотримання прав людини на доступ до публічної інформації, у вигляді порушення її права на справедливий суд.
Виключне право перевірки законності та обгрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом (пункт 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади»).
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання окремого позову до суду чи судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя і посяганням на процесуальну незалежність суду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Касаційна скарга не містить обгрунтованих посилань на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а зводиться до незгоди заявника із ухваленими судовими рішеннями, законність та обгрунтованість яких доводами касаційної скарги не спростована.
Ураховуючи наведене, ухвала Черняхівського районного суду Житомирської області від 22 жовтня 2018 року та постанова Житомирського апеляційного суду від 16 січня 2019 року, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень.
Щодо клопотання ОСОБА_4 про передачу справи на розгляд Об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду.
Статтею 403 ЦПК України передбачено підстави та порядок передачі справи на розгляд палати, Об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду.
Заявник у клопотанні не навів підстав, передбачених положеннями статті 403 ЦПК України, для передачі справи на розгляд Об'єднаної або Великої Палати Верховного Суду, і також це не убачається з аналізу змісту оскаржуваних судових рішень, а тому воно задоволенню не підлягає.
Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою і п'ятою статті
394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Черняхівського районного суду Житомирської області від 22 жовтня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від
16 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_4 до судді Корольовського районного суду м. Житомира Сингаївського Олександра Павловича про відшкодування моральної шкоди, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді:Г. І. Усик В. О. Кузнєцов О. В. Ступак