Ухвала
20 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 307/459/17-ц
провадження № 61-27180св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Крец Марина Юріївна,
третя особа - ОСОБА_6,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 04 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 17 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Бисаги Т. Ю., Готра Т. Ю., Фазикош Г. В.,
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У лютому 2017 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_8 звернувся до суду із позовом до приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Крец М. Ю., третя особа - ОСОБА_6, про скасування державної реєстрації права власності.
Позов мотивований тим, що рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 25 грудня 2015 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 21 грудня 2016 року, визнано недійним договір дарування 1/2 частини житлового будинку з надвірними спорудами, укладеного між ОСОБА_9 і ОСОБА_6, який посвідчений 01 жовтня 2012 року приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Крец М. Ю. 09 лютого 2017 року ОСОБА_9 звернулася до приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу Крец М. Ю. із заявою про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, однак остання відмовилася прийняти заяву та відмовила у державній реєстрації права власності, у зв'язку із реєстрацією права власності на нерухоме майно за іншою особою - ОСОБА_6, а також не надала письмове рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Представник позивача направив заяву про реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_4 через пошту, що підтверджується відповідними квитанціями. 17 лютого 2017 року направлено також заяву-звернення до начальника територіального управління юстиції Закарпатської області Натуркач Р. П. із відповідними додатками, що також підтверджується квитанціями та описом документів. 25 січня 2017 року представником позивача отримано інформаційну довідку № 78831398, згідно з якою житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належав ОСОБА_4 до вчинення правочину ? договору дарування, зареєстровано за ОСОБА_6 на 1/2 частини. Таким чином, у єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про право власності на ОСОБА_6 на підставі договору дарування від 01 грудня 2012 року № 9582, який визнаний недійсним у судовому порядку. Реєстрація права власності за ОСОБА_6 порушує права позивача як власника, оскільки вона позбавлена права зареєструвати право власності на будинок, що належав їй на законних підставах, а також право власності на земельну ділянку власником якої вона була згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1.
Із урахуванням наведеного, позивач просив суд зобов'язати приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу Крец М. Ю. скасувати у Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис щодо реєстрації за ОСОБА_6 права власності на нерухоме майно, а саме: права власності на житловий будинок, загальною площею 70,02 кв. м, житловою площею 41,10 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та вчинити дії і внести зміни щодо приведення у відповідність інформації про державну реєстрацію права власності об'єктів нерухомого майна, а саме: зазначеного домоволодіння та земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, на ОСОБА_4
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 04 травня 2017 року позов задоволено частково. У решті позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач не надала належних доказів на підтвердження наявності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації за заявою ОСОБА_4 на 1/2 частини житлового будинку з надвірними спорудами та земельної ділянки. Вимога про скасування у Реєстрі прав власності на нерухоме майно запису про реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на іншу 1/2 частини житлового будинку є безпідставною, оскільки останній згідно із договором дарування нерухомого майна від 01 жовтня 2012 року, визнаного судом недійсним, був власником лише 1/2 частини житлового будинку.
Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 17 серпня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 відхилено. Апеляційну скаргу приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу Крец М. Ю. відхилено. Рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 04 травня 2017 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції, належним чином оцінивши докази та встановивши всі обставини, ухвалив рішення із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У жовтні 2017 року представник ОСОБА_6 - ОСОБА_11 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 04 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 17 серпня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У касаційній скарзі заявник зазначав, що позивачем не надано нотаріусу документів, які підтверджують виникнення, перехід, припинення відповідних прав на нерухоме майно. Судові рішення, якими визнанні недійсним договір дарування та договір купівлі-продажу та на які посилався позивач, оскарженні у касаційному порядку, їх виконання зупинено до закінчення касаційного розгляду. Крім того, спір виник у відносинах щодо державної реєстрації та повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження, витребувана цивільна справа та надано строк на подання заперечень на касаційну скаргу.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року вказану справа разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Нормативно-правове обґрунтування
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини п'ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу Крец Марини Юріївни, третя особа - ОСОБА_6, про скасування державної реєстрації права власності за касаційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 04 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 17 серпня 2017 року призначити до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак
С. О. Погрібний
Г. І. Усик