Ухвала від 18.02.2019 по справі 753/377/19

КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 10 січня 2019 року, відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в м. Соледар Донецької області, громадянина України, неодруженого, з професійно-технічною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

за участю

прокурора - ОСОБА_7

захисника - ОСОБА_5

підозрюваного - ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_7 , та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який постановлено обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 11-00 год. 9 січня 2019 року, із одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 96 050 гривень у національній грошовій одиниці України.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування і суду;

- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Строк дії ухвали встановлено до 9 березня 2019 року.

Згідно ухвали суду, слідчий суддя встановив обґрунтованість доводів захисника про відсутність законних підстав для затримання підозрюваного, проте сам по собі зазначений факт не може бути підставою для відмови у застосуванні запобіжного заходу, оскільки наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується причетність підозрюваного до інкримінованого йому злочину та ймовірність існування ризиків переховування від органу досудового розслідування та/або суду і вчинення інших кримінальних правопорушень, ступінь яких є досить високим. Відтак з урахуванням сукупності встановлених обставин суд дійшов до переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не буде дієвим і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що виправдовує застосування найсуворішого запобіжного заходу.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, захисник ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 10 січня 2019 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує, що суддею не досліджувались докази, які йому були надані, а тому висновки суду, викладені у судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Зазначає, що стороною обвинувачення не були надані докази слідчому судді, що підтверджують клопотання.

Вважає підозру оголошену ОСОБА_9 необґрунтованою.

Звертає увагу на те, що слідчим суддею упереджено не з'ясовано відомості про стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його проживання, у тому числі наявність у нього родини, його репутації та інші обставини, зазначені у ст. 178 КПК України.

Посилається, що а ні стороною обвинувачення, а ні судом, всупереч вимогам ч. 1 ст. 177, п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України, не враховано відсутність матеріалів, які підтверджують наявність обґрунтованих ризиків того, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Заслухавши доповідь судді, захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження за клопотанням слідчого, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів справи, групою слідчих слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві розслідується кримінальне провадження №12017100020006767 від 25.06.2017 по підозрі ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

21.03.2018 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

22.03.2018 слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проте в судове засідання підозрюваний не з'явився без повідомлення причин неявки, у зв'язку з чим суд постановив ухвалу про його привід.

Зважаючи на невиконання ухвали про привід, 30.03.2018 суд постановив ухвалу про надання дозволу на затримання підозрюваного. Строк дії цієї ухвали закінчився 30.09.2018.

09.01.2019 слідчий повторно звернувся до суду з клопотаннями про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про дозвіл на його затримання.

Цього ж числа слідчий суддя постановив ухвалу про надання дозволу на затримання ОСОБА_6 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

09.01.2019 об 11-00 год. ОСОБА_6 було затримано у м. Харкові на площі біля Південного вокзалу.

10.01.2019 ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва клопотання слідчого було задоволено та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який постановлено обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 11-00 год. 9 січня 2019 року, із одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 96 050 гривеньу національній грошовій одиниці України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані.

Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення доведена органом досудового розслідування та сумнівів у суду щодо їх достатності, не викликала.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини,для обґрунтованої підозри повинні бути факти або інформація, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин (Kotiy v. Ukraine від 05.03.2015 п. 42).

У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.

Також, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами провадження, а саме ризики переховування від органу досудового розслідування та/або суду і вчинення інших кримінальних правопорушень, ступінь яких є досить високим, а тому підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу за матеріалами справи не вбачається.

Отже, під час розгляду клопотання, слідчий суддя місцевого суду встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризиками є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені органом досудового розслідування, при цьому підтверджуються матеріалами справи. Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя місцевого суду в сукупності із зазначеним, врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 та відомості про його особу в їх сукупності.

На підставі чого, за результатами розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що прокурором під час судового розгляду доведено, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків.

З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення кримінального правопорушення та суворість можливого покарання за вчинений злочин, не дає підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя прийняв правильне рішення про необхідність задовольнити клопотання слідчого.

Застосувавши до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд на законних підставах визначив йому заставу в розмірі 96 050 гривень у національній грошовій одиниці України.

Такий розмір є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Згідно ухвали, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість злочину у вчиненні якого ОСОБА_6 підозрюється, наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, а тому правильно визначив саме такий розмір застави, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України.

Доводи апелянта про те, що за матеріалами справи відсутні будь-які докази, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, а також про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі про невмотивованість висновків суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.

Крім того, як встановлено колегією суддів апеляційного суду, обставини підозри судом з'ясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді. Так з положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при обранні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя місцевого суду не знайшов у висновках, які зробив орган досудового слідства, чогось очевидно необґрунтованого чи довільного. Не виявлено таких обставин і колегією суддів апеляційного суду.

Всі інші підстави підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.

Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції остаточно дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника, з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 10 січня 2019 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_7 , та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який постановлено обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 11-00 год. 9 січня 2019 року, із одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 96 050 гривень у національній грошовій одиниці України, а також покладенням відповідних процесуальних обов'язків, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

_______________ _______________ _____________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/1057/2019

Категорія: ст. 183 КПК України

Слідчий суддя у суді першої інстанції - ОСОБА_10

Доповідач в суді апеляційної інстанції - ОСОБА_1

Попередній документ
80017254
Наступний документ
80017256
Інформація про рішення:
№ рішення: 80017255
№ справи: 753/377/19
Дата рішення: 18.02.2019
Дата публікації: 14.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності