Справа №373/1542/18-ц
Апеляційне провадження №22-ц/824/2691/2019
18 лютого 2019 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах - головуючого Сержанюка А.С., суддів - Сліпченка О.І., Сушко Л.П., розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у місті Києві за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2018 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
16 серпня 2018 року Акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду із названим позовом, де просило стягнути із ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитом, яка, станом на 30 червня 2018 року, складає 114 246,22 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 4 861,36 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом - 109 384,86 грн. та судові витрати - 1 762 грн.
Позивач зазначає, що 04 січня 2012 року між сторонами у справі був укладений договір б/н, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 5 000 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Окрім цього, вказує, що відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/rules, складає між нею та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.
Відповідач на час укладення кредитної угоди дала свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
Однак, відповідач не виконує належним чином умови укладеного правочину, що спричинило виникнення зазначеної заборгованості.
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2018 року в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» відмовлено.
На обґрунтування ухваленого рішення місцевий суд зазначив, що із розрахунку заборгованості, наданого позивачем не вбачається за можливе перевірити правильність нарахувань відповідних сум.
Ніяких роз'яснень та доказів щодо принципу складення даного розрахунку справа не містить.
Незрозуміло, на яких підставах позивачем нараховано відсотки, сума яких є нереально завищеною та неспівмірною із самою сумою кредиту. Розрахунок не містить даних про вид договору, реквізитів розрахункових рахунків чи виду та номеру платіжної картки, на якому ( якій ) виникла заборгованість.
Крім того, розрахунок не містить підпису відповідальних осіб та не скріплений печаткою банку, а відтак - не може бути належним та допустимим доказом у справі.
Виписок із особового рахунку відповідача про рух коштів на ньому суду не надано.
Подана позивачем анкета - заява позичальника також не містить даних про вид договору, реквізитів розрахункових рахунків, виду та номеру платіжної картки.
Також не надано доказів та не обґрунтовано, яке відношення до даного кредиту має наданий витяг з тарифів на обслуговування кредитних карт «Універсальна», який містить характеристики різних видів кредитних карток, які різняться між собою.
Крім того, анкета-заява ОСОБА_1 про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, в якій не заповнені всі графи, зокрема: не зазначено також строк дії картки тощо. Позивачем взагалі не надано доказів отримання відповідачем кредитних коштів, в тому числі і у зазначений в заяві позичальника спосіб.
Умови та Правила надання банківських послуг не засвідчені належним чином та не містять підпису боржника, що не може вважатися належним та допустимим доказом.
Вказане також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеній в постанові від 11 березня 2015 року у справі №6-16цс15, згідно якої умови надання споживчого кредиту фізичним особам не можна вважати складовою частиною укладеного сторонами кредитного договору, якщо такі умови не містять підпису позичальника.
Крім того, суду не надано даних про направлення банком відповідачу вимоги про виконання ним зобов'язання по поверненню кредиту, що свідчить про невиконання самим банком умов договору, а факт невиконання боржником умов договору за таких обставин є недоведеним.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні.
Просить рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення цих вимог.
Суд, закінчивши з'ясування обставин справи і перевірку їх доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі, у межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, керуючись наступним.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, 04 січня 2012 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», та ОСОБА_1 підписали анкету-заяву ( а.с. 10 ).
Ця заява, разом із пам'яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами, із якими вона ознайомлена, як зазначено у заяві, становлять між нею та банком договір про надання банківських послуг ( там же ).
За умовами правочину, відповідач отримала кредит у розмірі 5 000 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 30 відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом ( а.с. 9, 10, 11 ).
Заборгованість відповідача за кредитом, станом на 30 червня 2018 року, складає 114 246,22 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 4 861,36 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом - 109 384,86 грн., що підтверджуються наданим розрахунком заборгованості ( а.с. 7-8 ).
При цьому, 16 серпня 2018 року Акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду із названим позовом ( а.с. 3-6, 46 ).
На підтвердження заявлених позовних вимог надало зазначені докази по справі.
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2018 року в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» відмовлено з посиланням на необґрунтованість заявлених вимог ( а.с. 53-54 ).
Вирішуючи справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк», суд другої інстанції не погоджується із висновками місцевого суду і вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, факт виконання позивачем своїх зобов'язань за правочином підтверджується наданими доказами, зокрема, анкетою-заявою б/н від 04 січня 2012 року, випискою по рахунку, розрахункомзаборгованості, згідно яких вбачається, що відповідач отримав та користувався кредитними коштами ( а.с. 7-8, 10, 64-66 ).
Будь-яких доказів, які б свідчили про неправомірність укладеного між сторонами правочину матеріали справи не містять і відповідач їх не надала ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції та не звернулася до суду про визнання його недійсним.
Також, місцевий суд не звернув уваги на те, що матеріали справи не містять будь-яких доказів на спростування заборгованості за вказаним правочином і таких не надала відповідач до суду апеляційної інстанції.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України відповідач повинна була довести ті обставини, на які б вона посилалася, як на підставу своїх заперечень.
При цьому, ОСОБА_1 не звільнена від обов'язку доказування за позовом згідно положень ст. 82 ЦПК України.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, укладений між сторонами кредитний договір є правомірним відповідно до положень ст. 204 ЦК України, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом і він не визнаний судом недійсним.
А тому, за положеннями правочину відповідач має нести цивільно-правову відповідальність у відповідності до норм ст.ст. 525, 526, 610, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України за невиконання умов кредитного договору.
Разом з цим, щодо стягнення з відповідача заборгованості по процентам за користування кредитними коштами суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
У відповідності до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч. 1 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Згідно із ч. 3 цієї статті фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
У ч. 4 указаної статті передбачено, що у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором.
Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.
При цьому, як вбачається з розрахунку заборгованості ( а.с. 7-8 ), розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами становив, станом на 04 січня 2012 року - 30%, 01 вересня 2014 року - 34,8%, 01 квітня 2015 року - 43,2%.
Проте, будь-яких належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів у відповідно до ст.ст. 77-80 ЦПК України про письмове повідомлення відповідача щодо зміни процентної ставки матеріали справи не містять і таких не надано апелянтом.
Таким чином, враховуючи, що позивачем не дотримано порядку збільшення відсоткової ставки відповідно до положень ст. 1056-1 ЦК України, апеляційний суд вважає, що стягненню підлягає заборгованість по відсотках, що нараховані за період з 04 січня 2012 року по 31 серпня 2014 року в розмірі 1 552,09 грн., зазначеної в графі «Загальний залишок заборгованості за відсотками» ( а.с. 7 зв. )
За таких обставин, суд першої інстанції, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, вважав встановленими обставини, що мають значення для справи, які судом не доведені, зробив висновки, які не відповідають матеріалам справи, і, без додержання зазначених норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 204, 525, 526, 610, 629, 1048, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 263 ЦПК України, ухвалив незаконне і необґрунтоване рішення щодо відмови в задоволенні позовних вимог.
Таким чином, доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк», на переконання апеляційного суду, знайшли своє часткове підтвердження, унаслідок чого рішення місцевого суду підлягає скасуванню із ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог у відповідності до ст. 376 ЦПК Українита названих положень матеріального і процесуального права за їх обґрунтованістю та доведеністю у зазначеній апеляційним судом частині.
Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» на підставі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 141 ЦПК України сплачений судовий збір ( а.с. 2, 69 ) пропорційно до задоволених вимог у розмірі 247,12 ( 6 413,45 : 114 246,22 х ( 1 762 + 1 762 х 150 : 100 ) грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 263, 367, 368, 374, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково. Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2018 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасувати та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитом - 4 861,36 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом - 1 552,09 грн., а всього 6 413,45 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 247,12 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, за виключенням випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий А.С. Сержанюк
Судді: О.І. Сліпченко
Л.П. Сушко