справа № 753 /19839/18 головуючий у суді І інстанції - Коренюк А.М.
провадження № 22-ц/824/3068/2019 суддя-доповідач у ІІ Інстанції - Фінагеєв В.О.
Іменем України
19 лютого 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Фінагеєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
за участю секретаря Гасюк В.В.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, поданою представником ОСОБА_4, на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 23 жовтня 2018 року про відмову у забезпеченні позову у справі за заявоюОСОБА_3 про забезпечення позову, заінтересована особа - Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, -
У жовтні 2018 року ОСОБА_3 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходів забезпечення позову шляхом зобов'язання відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації надати персональні дані (прізвище, ім'я, по батькові, дата і місце народження, громадянство/підданство) на осіб, які зареєстровані АДРЕСА_1.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_3 є власником вищезазначеної квартири, у якій зареєстровано п'ять осіб, зокрема, сам заявник. Однак, вказані особи не проживають у даній квартирі, не сплачують комунальні послуги, а тому ОСОБА_3 має намір звернутися до суду з позовом про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням. У заявника відсутні персональні дані осіб, які зареєстровані у квартирі. Відсутність таких даних унеможливлює збір доказів про те, що вказані особи не проживають у квартирі більше шести місяців, а також не дає змоги останньому звернутися з позовною заявою до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 23 жовтня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначає, що у позовній заяві мають міститися ім'я сторін, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб. У ОСОБА_3 відсутні такі дані, що не дає йому змоги звернутися з позовною заявою до суду про визнання їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням та у подальшому об'єктивного розгляду справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про відмову у забезпеченні позову, суд першої інстанції керувався постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року та виходів з того, що заявник фактично просить забезпечити докази у справі.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до вимог ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, встановленням обов'язку вчинити певні дії.
Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що ОСОБА_3 фактично просить забезпечити докази у спосіб зобов'язання Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації надати йому персональні дані на осіб, які зареєстровані у квартирі.
Однак, спосіб забезпечення позову, який просить застосувати заявник, по суті є способом забезпечення доказів, та він жодним чином не забезпечує виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, які ОСОБА_3 має намір заявити.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що у позовній заяві мають міститися ім'я сторін, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб. У ОСОБА_3 відсутні такі дані, що не дає йому змоги звернутися з позовною заявою до суду.
Проте, якщо у заявника виникли труднощі щодо визначення кола відповідачів по справі, він не позбавлений права звернутися до суду з заявою про забезпечення доказів.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, ухвала суду є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_4, залишити без задоволення.
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 23 жовтня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 20 лютого 2019 року.
Головуючий Фінагеєв В.О.
Судді Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.