Справа №11-кп/824/950/2019 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Категорія: ч. 2 ст. 186 КК України Суддя - доповідач - ОСОБА_2
14 лютого 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження №12018100040006586 за апеляційною скаргою з доповненнями прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 28 листопада 2018 року у кримінальному провадженні №12018100040006586 щодо ОСОБА_7 ,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_8 ,
Ухвалою підготовчого судового засідання Дніпровського районного суду м. Києва від 28 листопада 2018 рокуобвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018100040006586 щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, повернуто прокурору Київської місцевої прокуратури № 4 у зв'язку з невідповідністю вимогам КПК України.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що в підготовче судове засідання, яке призначалось та відкладалось шість разів обвинувачений ОСОБА_7 не з'явився. Про день час та місце засідання повідомлявся повісткою за адресою, вказаною слідчим і прокурором в обвинувальному акті та в супровідному листі прокуратури. Причини неявки суду не відомі, в зв'язку з чим за клопотанням прокурора суд застосував до обвинуваченого примусовий привід, однак відомості про виконання приводу у суду відсутні.
Крім цього суд першої інстанції зазначає, що прокурор ОСОБА_6 , пояснив, що йому не відоме місце проживання обвинуваченого, зі слів працівників правоохоронних органів, які виконували примусовий привід, за адресою вказаною в обвинувальному акті обвинувачений не проживає та ніколи не проживав.
Також суд вказує на те, що в супровідному листі, вказано, що обвинувачений ОСОБА_7 перебуває у ДУ «Київський слідчий ізолятор» МЮУ, однак відповідно до відмітки на запиті з приводу доставки обвинуваченого ОСОБА_7 до суду зазначено, що громадянин ОСОБА_7 відсутній в СІЗО.
Суд прийшов до висновку, що враховуючи неодноразові неявки обвинуваченого за викликами повістками, ОСОБА_7 за адресою, вказаною в обвинувальному акті не проживає, а відтак обвинувальний акт з доданими до нього документами підлягає поверненню прокурору для усунення виявлених недоліків, зокрема зазначення вірних анкетних відомостей обвинуваченого ОСОБА_7 та встановлення місця проживання останнього.
На вказану ухвалу суду першої інстанції прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу з доповненнями, в яких просить ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 28.11.2018 про повернення обвинувального акту стосовно обвинуваченої ОСОБА_7 скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання
За доводами апелянта, рішення суду є необ'єктивним підходом суду до вирішення питання щодо відповідності обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України.
Прокурор стверджує, що повернення обвинувального акту протирічить положенням чинного КПК України, а саме вимогам ст. 314 КПК України. Передбачене гл. 27 КПК підготовче провадження є першим важливим етапом судового провадження у суді першої інстанції, у якому суд зобов'язаний перевірити матеріали кримінального провадження, з'ясувати достатність фактичних та юридичних підстав для прийняття судових рішень, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК України, вирішити питання, пов'язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду, у тому числі визначити дату, час та місце судового розгляду, форму проведення судового засідання, склад суду тощо.
Апелянт вказує на те, що у підготовчому провадженні не вирішуються питання про доведеність вини обвинуваченого та не перевіряються процесуальні рішення, які були прийняті під час досудового розслідування, оскільки це прерогатива суду під час кримінального судового розгляду, завданням цього провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.
На думку прокурора, суд у підготовчому судовому засіданні розглядав кримінальне провадження по суті, що є істотним порушенням кримінально процесуального закону, а саме порушення вимог ст. 314 КПК України.
В доповненнях до апеляційної скарги прокурор зазначає, що відповідно до ст. 335 КПК України у разі якщо обвинувачений ухилився від суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку або видужання і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору. Однак, судом, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_7 ухилився від суду, всупереч вимогам КПК України прийнято рішення про повернення обвинувального акту прокурору з підстав невідповідності вимогам ст. 291 КПК України.
На думку прокурора, вказаний обвинувальний акт відповідає вимогам, передбаченим ст.291 КПК України та підстави для його повернення прокурору відсутні.
Крім цього, апелянт вказує на те, що відповідно до ч. 2 ст. 314 КПК України підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з'ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду. Однак, судом фактично в порушення вимог ст. 314 КПК України проведено підготовче судове засідання та прийнято рішення про повернення обвинувального акту прокурору.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам закону.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Він повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України, та містити відомості, зазначені в ч. 2 цієї статті, перелік яких є вичерпним.
Зокрема, обвинувальний акт, згідно п. 2 ч. 2 вказаної норми закону, повинен містити анкетні відомості обвинуваченого (прізвище, ім'я по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
При перевірці в апеляційному порядку матеріалів кримінального провадження колегією суддів встановлено, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні складений з дотриманням вказаних вимог.
Так, в обвинувальному акті вказані всі відомості, передбачені ч.2 ст.291 КПК України, та викладені ті фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, зазначені анкетні відомості обвинуваченого (в т.ч. і місце його проживання), правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Відтак, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Посилання суду першої інстанції на те, що в обвинувальному акті відображено не дійсне місце проживання обвинуваченого є безпідставним, зважаючи на те, що матеріали провадження містять лише копії судових повісток, адресованих за місцем проживання ОСОБА_7 , проте, відсутні будь - які дані, які б підтверджували направлення таких повісток, як і відсутні зворотні повідомлення про неотримання цих судових повісток з відмітками про неможливість вручення таких судових повісток. Будь - яких інших доказів у кримінальному провадженні, які б свідчили про непроживання ОСОБА_7 за вказаною в обвинувальному акті адресою не має.
Крім цього, згідно ч. 1 ст. 323 КПК України, якщо обвинувачений, до якого не застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом в судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 КПК України.
01 листопада 2018 року Дніпровським районним судом м. Києва було застосовано привід відносно ОСОБА_7 , однак належних даних про виконання чи неможливість виконання приводу матеріали кримінального провадження не містять.
Посилання в ухвалі суду на те, що обвинувачений ОСОБА_7 за адресою, вказаною в обвинувальному акті не проживає, а також на те, що вжитими судом заходами, в тому числі застосуванням приводу до обвинуваченого, участь останнього в судове засідання забезпечити неможливо, є передчасними.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в супровідному листі при направленні обвинувального акта до суду прокурор ОСОБА_9 вказав про те, що станом на 17.07.2018 р. Шевченківським районним судом м. Києва щодо ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Дніпровським районним судом м. Києва 01.08.2018 року було зроблено запит до Шевченківського районного суду м. Києва про надання дозволу на доставку обвинуваченого ОСОБА_7 в судове засідання до Дніпровського районного суду м. Києва та направлено до ДУ «Київський слідчий ізолятор» вимогу на доставку ОСОБА_7 в судове засідання на 04.09.2018 року.
Згідно відмітки ДУ «Київський слідчий ізолятор» обвинувачений ОСОБА_7 відсутній в СІЗО, разом з тим, відповіді з Шевченківського районного суду не отримано.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що суд повноважний самостійно вживати необхідних заходів, передбачених КПК України, з метою забезпечення участі обвинуваченого в судовому засіданні у разі його не прибуття на виклики суду без поважних причин, а в разі його ухилення від суду - оголосити розшук обвинуваченого.
Даних про оголошення обвинуваченого ОСОБА_7 у розшук та зупинення судового провадження до його розшуку, матеріали кримінального провадження не містять.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_7 не проживає за вказаною в обвинувальному акті адресою, в зв'язку з чим обвинувальний акт не містить фактичної адреси місця проживання обвинуваченого, є безпідставними.
Суд першої інстанції не вжив усіх передбачених законом заходів для забезпечення явки обвинуваченого до суду, та провів підготовче судове засідання у його відсутності, на що обґрунтовано вказує прокурор.
У зв'язку з цим, колегія суддів доходить висновку про те, що вищевказаний обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 повернутий прокурору судом першої інстанції без передбачених на те законом підстав, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства. Тому, відповідно до положень ст. 409 КПК України, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
Разом з тим, є безпідставними посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що під час підготовчого судового засідання суд фактично розглянув справу по суті, та про те, що вирішувалось питання про доведеність вини обвинуваченого, адже, як вбачається з оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції під час підготовчого судового засідання вирішувалось лише питання про повернення обвинувального акта прокурору в зв'язку з його невідповідністю вимогам КПК України. Тому, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст. 376, 405, 407, 409, 418 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу з доповненнями прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 28 листопада 2018 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні№12018100040006586 щодо ОСОБА_7 , за ч. 2 ст. 186 КК України, повернуто прокурору Київської місцевої прокуратури № 4 у зв'язку з невідповідністю вимогам КПК України - скасувати, призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4