Справа № 33/824/965/2018 Головуючий в 1-й інстанції: Скорін А.В.
Категорія: ст. 124 КУпАП Доповідач: Жук О.В.
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ЖукО.В.,
розглянувши 21 грудня 2018 року апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Левчишиної О.В. на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 12 вересня 2018 року щодо
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
12 вересня 2018 року постановою судді Святошинського районного суду м. Києва провадження по справі відносно ОСОБА_4 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі - КУпАП/ закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 16.08.2018, о 22 годині 15 хвилин, ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки «Вольво», д.н.з. НОМЕР_1, по вул. Зодчих, 30, в порушення п.п. 2.3/б/, 10.1 Правил дорожнього руху України / далі - ПДР України/ не переконався в безпечності маневру при зміні напрямку руху, чим створив аварійну обстановку водію автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, який рухався в попутному напрямку й різко загальмував, в результаті чого відбулось зіткнення вказаних автомобілів, які отримали механічні пошкодження.
Приймаючи рішення про закриття провадження в справі, суд зазначив про відсутність достатніх доказів того, що ОСОБА_4 порушив п. 10.1 ПДР України, а тому у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_6 просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Своє прохання представник потерпілого обґрунтовує тим, що постанова є незаконною, необґрунтованою, висновки суду про невинуватість ОСОБА_4 не відповідають фактичним обставинам справи.
Поза увагою суду першої інстанції залишилися пояснення водія автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_7, який зазначав про те, що зіткнення транспортних засобів сталося у зв'язку з різкою зміною смуги руху автомобілем під керуванням ОСОБА_4, а також дані, що містяться в схемі пригоди щодо кінцевого розташування обох автомобілів, характеру та локалізації пошкоджень на автомобілях.
Суд здійснив розгляд поверхнево, не перевіривши пояснення ОСОБА_8, шляхом допиту працівників патрульної поліції, дослідження інших доказів.
Вказані порушення вимог процесуального та матеріального права призвели до постановлення судом першої інстанції незаконної постанови.
Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Святошинського районного суду м. Києва від 12.09.2018, так як в судове засідання потерпілого викликано не було, постанова направлена представнику потерпілого, адвокату Левчишиній О.В. поштою та отримана лише 02 жовтня 2018 року на підставі раніше поданої заяви.
Заслухавши пояснення представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Левчишиної О.В., яка підтримала апеляційну скаргу і просила її задовольнити, пояснення ОСОБА_4, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Крім того, враховуючи ту обставину, що в матеріалах справи відносно ОСОБА_4 відсутні дані про належне повідомлення потерпілого про день та час судового засідання, а також направлення йому копії постанови суду, вважаю за можливим поновити представнику потерпілого Левчишиній О.В. строк на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду м. Києва від 12 вересня 2018 року.
Відповідно до ст. ст. 245, 251, 280, 283 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу /посадової особи/, який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 16.08.2018, о 22 годині 15 хвилин, ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки «Вольво», д.н.з. НОМЕР_1, по вул. Зодчих, 30, в порушення п.п. 2.3/б/, 10.1 Правил дорожнього руху України / далі - ПДР України/ не переконався в безпечності маневру при зміні напрямку руху, чим створив аварійну обстановку водію автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, який рухався в попутному напрямку й різко загальмував, в результаті чого відбулось зіткнення вказаних автомобілів, які отримали механічні пошкодження.
В поясненнях, які містяться в протоколі, ОСОБА_4 свою вину не визнав. /а.с. 1/
Згідно письмових пояснень, які містяться в матеріалах справи, а також наданих під час апеляційного розгляду в судовому засіданні ОСОБА_4 повідомив, що обставини дорожньо-транспортної пригоди не відповідають даним, зазначеним в протоколі про адміністративне правопорушення. В момент дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 16 серпня 2018 року, він їхав у своїй четвертій смузі руху, не змінюючи її напрямку та почав пригальмовувати, включивши покажчик повороту, так як мав намір здійснити маневр розвороту у відведеному для цього місці. Таким чином, він не міг порушити вказані в протоколі пункти ПДР України. Вважає, що водій автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_5, перевищуючи встановлену швидкість руху не зміг вчасно зреагувати на дорожню обстановку та саме він є винуватцем ДТП, що свідчить і схема пригоди і локалізація ушкоджень обох транспортних засобів.
Зазначені пояснення підтверджуються схемою ДТП, в якій зазначені пошкодження транспортних засобів після зіткнення, а також місце їх розташування. Відображений й гальмівний шлях автомобіля НОМЕР_4 , що становить 49,80м
Пояснення водія ОСОБА_5, що містяться в справі суперечать даним схеми пригоди, зокрема він зазначав про те, рухався в третій смузі для руху, тоді як автомобіль ОСОБА_4 змінив напрямок руху в ліву сторону, щоб виконати розворот. Однак після зіткнення автомобіль ОСОБА_7 розташований в четвертій смузі, а ОСОБА_4 в смузі для розвороту.
Інших доказів, крім тих, які були предметом дослідження суду першої інстанції, сторонами під час апеляційного розгляду не надано.
Відповідно до п. 10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Відповідно до п. 2.3 /б/ ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі.
На підставі викладеного, приходжу до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу й обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки ним не було порушено вказані вище вимоги ПДР України.
В зв'язку з чим апеляційна скарга представника потерпілого Левчишиної О.В. задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Поновити представнику потерпілого ОСОБА_2 - адвокату Левчишиній Олені Валентинівні строк на апеляційне оскарження постанови судді Святошинського районного суду м. Києва від 12 вересня 2018 року.
Апеляційну скаргу представника потерпілого Левчишиної О.В. залишити без задоволення, а постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 12 вересня 2018 року, якою провадження у справі відносно ОСОБА_4 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду О.В. Жук