21 лютого 2019 р. м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Потоцький В.П., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, захисника ОСОБА_2 - адвоката Михайлецького І.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Глибоцького районного суду Чернівецької області від 28 грудня 2018 року, -
Постановою судді Глибоцького районного суду Чернівецької області від 28 грудня 2018 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, працюючого у відділі митного оформлення №3 митного посту Кельменці, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень, 00 копійок в доход держави.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні, 40 копійок в доход держави.
Згідно постанови районного суду та протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 05 грудня 2018 року о 02 годині 35 хвилин, в с. Чагор, на автозаправці «BizonOil», Глибоцького району Чернівецької області, керуючи автомобілем марки «Mazda 6» реєстраційний номер «НОМЕР_2» не врахував дорожню обстановку, скоїв наїзд на припаркований автомобіль марки «Volkswagen Jeta», реєстраційний номер «НОМЕР_1», який належить ОСОБА_4 В наслідок чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження. Вказаними діями ОСОБА_2, порушив вимоги п. 13.1 ПДР.
На вказану постанову ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій він просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
ЄУНСП: 715/2675/18 Головуючий у І інстанції: Цуренко В.А.
Номер провадження: 33/822/103/19 Суддя-доповідач: Потоцький В.П.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження вказує, що розгляд справи було проведено за його відсутності, при цьому його не було належним чином повідомлено про дату та час розгляду справи, а постанову по справі він отримав лише 24.01.2019р.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги зазначає, що суд 1 інстанції безпідставно розглянув справу у його відсутність, чим порушив його процесуальні права та позбавив його можливості подавати докази своєї невинуватість в суді. Під час дорожньо-транспортної пригоди він за кермом не був, а автомобілем керувала його дружина.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши думку ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Михайлецького І.І., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, поновити строк апеляційного оскарження та скасувати постанову районного суду, з підстав наведених в ній, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, допитавши свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, апеляційний суд приходить до наступного.
Вирішуючи клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне його задовольнити, оскільки оскаржувана постанова була винесена та проголошена 28 грудня 2018 року без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 Будь-яких відомостей про вручення йому копії постанови суду від 28.12.2018р. у строки, передбачені процесуальним законом, відсутні. А отже є підстави для висновку, що строк апеляційного оскарження був пропущений ОСОБА_2 з поважних причин.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Крім того, п.24 постанови Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті (Із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.)» звертає увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.
При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.
Однак районним судом дані вимоги закону було порушено.
Як вбачається з матеріалів справи, повістка про виклик ОСОБА_2 у судове засідання на 28.12.2018р. за місцем проживання судом хоч і направлялась, однак підпису особи, про її отримання в ній не міститься, тобто в справі відсутні дані про його належне сповіщення про час і місце розгляду справи.
Таким чином, районний суд не маючи інформації про належне сповіщення ОСОБА_2 про час і місце розгляду справи відносно останнього, 28.12.2018р. розглянув справу без його участі, порушивши при цьому ст.268 КУпАП.
Крім того, районним судом в порушення вимог ст.245 КУпАП провів розгляд даної справи, обмежившись дослідженням письмових доказів по справі, без виклику та допиту свідків, для з'ясування об'єктивності та достовірності обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, не дивлячись на те, що ОСОБА_2 вину у скоєнні даного адміністративного правопорушення не визнавав.
Також, суд 1 інстанції визнаючи ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, в своїй постанові жодним чином не мотивував своє рішення із посиланням на докази по справі, які судом було безпосередньо досліджено, натомість формально зазначив, що вина ОСОБА_2 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та схемою місця ДТП, без надання оцінки кожному доказу по справі з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення.
А тому апеляційний суд приходить до висновку, що районним судом було застосовано спрощений підхід до судового розгляду даної справи про адміністративне правопорушення, проігноровано права особи, яка притягається до відповідальності, без з'ясування всіх обставини, перелічених у статтях 247 і 280 КУпАП, у зв'язку із чим постанова судді районного суду про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП підлягає скасуванню.
В ході апеляційного розгляду справи ОСОБА_2 показав, що 05 грудня 2018 року о 02 годині 35 хвилин, в с. Чагор, коли сталася ДТП, він за кермом не був, автомобілем керувала його цивільна дружина ОСОБА_6 Тому вважає, що протокол відносно нього складений безпідставно.
Допитана в суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_6 показала, що напередодні ДТП ввечері вони відпочивали в гостях, її цивільний чоловік ОСОБА_2 вживав алкоголь, а тому вночі 05.12.2018р. за кермо автомобіля марки «Mazda 6» реєстраційний номер «НОМЕР_2» сіла вона. Заїжджаючи на заправну станцію, вона не справилась з керуванням через ожеледицю і вчинила ДТП з припаркованим автомобілем «Volkswagen Jeta». Вона вказувала працівникам поліції, що за кермом сиділа вона, однак вони не брали це до уваги, і склали протокол на ОСОБА_2
Допитаний в суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_4 показав, що 05 грудня 2018 року біля 02.00 години, в с. Чагор, на автозаправці «BizonOil», Глибоцького району Чернівецької області, де він працює оператором, почув звук зіткнення автомобілів. Коли вийшов на вулицю, то побачив, що автомобіль марки «Mazda 6» реєстраційний номер «НОМЕР_2» зіткнувся із його автомобілем марки «Volkswagen Jeta», реєстраційний номер «НОМЕР_1», який був припаркований на стоянці, біля АЗС. Зазначив, що за кермом сиділа жінка, а ОСОБА_2 - ззаду на пасажирському сидінні. Також показав, що дійсно підписував працівникам поліції бланк його пояснень, однак зміст пояснень не читав, а тому йому не відомо, що там записано. Показання, які він дає суду, є вірними і відповідають дійсності. Крім того, свідок ОСОБА_4 повідомив, що свідок ОСОБА_7 вже не працює на автозаправці «BizonOil», звільнився та виїхав за кордон на заробітки.
Також, в апеляційному суді було допитано свідка ОСОБА_5, який повідомив, що ОСОБА_2 04.12.2018р. ввечері вживав алкоголь та був в стані алкогольного сп'яніння, а тому за кермо його автомобіля марки «Mazda 6» сіла ОСОБА_6, яка не вживала алкогольних напоїв.
За таких обставин, враховуючи показання ОСОБА_2, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, які є послідовними, узгоджуються між собою та взаємодоповнюють один одного, безпосередньо отримані в ході апеляційного розгляду, апеляційний суд приходить до висновку про те, що протокол про адміністративне правопорушення від 05.12.2018 р. складений відносно ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП, містить істотні суперечності, які свідчать про те, що даний доказ вини ОСОБА_2 є неналежним і не може бути покладений в підтвердження його винуватості у вчиненні даного правопорушення.
За таких обставин, апеляційний суд безпосередньо дослідивши наявні в справі докази приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, на спростування доводів апелянта про те, що за кермом автомобіля марки «Mazda 6» реєстраційний номер «НОМЕР_2» під час ДТП із автомобілем марки «Volkswagen Jeta», реєстраційний номер «НОМЕР_1», який належить ОСОБА_4, був саме ОСОБА_2 У зв'язку із чим, в цій частині звинувачення ОСОБА_2 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, ґрунтується на припущеннях.
З урахуванням викладеного апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП є необґрунтованою, невмотивованою, та постановленою з порушенням вимог ст.245 КУпАП, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Зважаючи на те, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази, приходить до висновку про недоведеність поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а справа про адміністративне правопорушення відносно останнього підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КупАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 247, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд Чернівецької області, -
Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити, поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Глибоцького районного суду Чернівецької області від 28 грудня 2018 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 28 грудня 2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП- скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду В.П. Потоцький