Провадження № 22-ц/803/2517/19 Справа № 199/3621/17 Суддя у 1-й інстанції - Скрипник О.Г. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.
Категорія: 5
19 лютого 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Свистунової О.В.,
суддів - Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.,
за участю секретаря - Гулієва М.І.о.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2017 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -
У червні 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.
Позовна заява мотивована тим, що домоволодіння, яке розташоване по вул. Делегатська, 41 у м. Дніпропетровську зі зведеними на земельній ділянці площею 935 кв.м. тимчасовими будівлями були передані у приватну власність громадянам у наступних частках: 2/3 частини домоволодіння - ОСОБА_4 та 1/3 частина ОСОБА_5.
22 вересня 1943 року ОСОБА_4 помер, після смерті якого спадщину прийняла його дружина - ОСОБА_6 на 3/6 частини домоволодіння та донька ОСОБА_7 Арефьєвна - на 1/6 частину домоволодіння.
Згідно рішення виконкому Амур-Нижньодніпровської райради трудящих № 489 від 26.03.1969 року ОСОБА_6 та ОСОБА_8 надано дозвіл на будівництво житлового будинку по вул. Делегатська, 43 у м. Дніпропетровську замість старого, який прийшов у непридатність для проживання та після зведення нового будинку він був узаконений.
В 1977 році померла голота К.С. та після її смерті спадщину фактично прийняла дочка померлої - ОСОБА_8
01 липня 2005 року ОСОБА_8 померла та після її смерті спадщину прийняла дочка померлої - ОСОБА_9, проте 20.12.2014 року вона померла, оформити спадкові права після померлої ОСОБА_8 не встигла.
Позивачі зазначали, що вони є спадкоємцями першої черги після померлої ОСОБА_9 та спадщину прийняли шляхом звернення із заявами до Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори, проте державний нотаріус відмовив їм у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері, оскільки домоволодіння по вул. Делегатська, 43 у м. Дніпропетровську розділено на два окремих домоволодіння, правовстановлюючі документи на домоволодіння відсутні, визначити частку за померлою ОСОБА_9 неможливо, так як співвласник домоволодіння ОСОБА_5 під час війни зникла безвісти, її дочка - ОСОБА_10 спадщину фактично прийняла після померлої ОСОБА_5 та померла 26.09.1987 року. Інших спадкоємців після померлої ОСОБА_5 та ОСОБА_10 не заявлено.
Ураховуючи, що позивачі є спадкоємцями першої черги до майна померлої ОСОБА_9, більше 10 років відкрито та безперервно володіють та користуються усім житловим будинком по вул. Делегатській, 43 у м. Дніпропетровську (Дніпро), позивачі просили суд визнати за ними право власності на житловий будинок по вул. Делегатській, 43 у м. Дніпропетровську (Дніпро) по 1/2 частині за кожною в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_9 та по 1/2 частині за кожною за набувальною давністю.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.06.2017 року позовні вимоги задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину домоволодіння по вул. Делегатська, 43 у м. Дніпро, яке складається з: житлового будинку літ. А1; кухні 1-1 площею 5,9 кв.м; житлової кімнати 1-2 площею 7,0 кв.м; кухні 1-3 площею 7,0 кв.м; житлової кімнати 1-4 площею 8,2 кв.м; житлової кімнати 1-5 площею 16,4 кв.м; передпокій 1-6 площею 8,0 кв.м; загальна площа будинку 52,5 кв.м; житлова площа 31,6 кв.м; вбиральні Б, душ В, сараї Г, Д; огорожа 1, 2; колодязь-3 в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_9
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину домоволодіння по вул. Делегатська, 43 у м. Дніпро, яке складається з: житлового будинку літ. Б1; веранди 1-1 площею 8,4 кв.м; житлової кімнати 1-2 площею 11,6 кв.м; житлової кімнати 1-3 площею 9,6 кв.м; комори 1-4 площею 4,2 кв.м; загальна площа будинку 33,8 кв.м. житловою площею 21,2 кв.м, сарай В за набувальною давністю.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину домоволодіння по вул. Делегатська 43 у м. Дніпро, яке складається з: житлового будинку літ. А1; кухні 1-1 площею 5,9 кв.м; житлової кімнати 1-2 площею 7,0 кв.м; кухні 1-3 площею 7,0 кв.м; житлової кімнати 1-4 площею 8,2 кв.м; житлової кімнати 1-5 площею 16,4 кв.м; передпокій 1-6 площею 8,0 кв.м; загальна площа будинку 52,5 кв.м; житлова площа 31,6 кв.м; вбиральні Б, душ В, сараї Г, Д; огорожа 1, 2; колодязь-3 в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_9
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину домоволодіння по вул. Делегатська, 43 у м. Дніпро, яке складається з: житлового будинку літ. А1; кухні 1-1 площею 5,9 кв.м; житлової кімнати 1-2 площею 7,0 кв.м; кухні 1-3 площею 7,0 кв.м; житлової кімнати 1-4 площею 8,2 кв.м; житлової кімнати 1-5 площею 16,4 кв.м; передпокій 1-6 площею 8,0 кв.м; загальна площа будинку 52,5 кв.м; житлова площа 31,6 кв.м; вбиральні Б, душ В, сараї Г, Д; огорожа 1, 2; колодязь-3 в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_9
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.07.2017 року виправлено описку в рішенні суду від 22.06.2017 року шляхом викладення другого, третього, четвертого та п'ятого абзацу резолютивної частини в новій редакції:
«Визнати за ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) право власності на 1/2 частину домоволодіння що розташоване за адресою вул. Делегатська, буд.43 у м. Дніпрі, яке складається з: житлового будинку літ. А-1, який складається з: кухні 1-1 площею 5,9 м2, житлової кімнати 1-2 площею 7,0 м2, кухні 1-3 площею 7,0 м2, житлової кімнати 1-4 площею 8,2 м2, житлової кімнати 1-5 площею 16,4 м2, передпокій 1-6 площею 8,0 м2, загальна площа будинку 52,5 м2, житлова площа 31,6 кв.м., вбиральні Б, душ В, сараї Г,Д, огорожа ~1,2, колодязь ~3. в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9, померлої 20 грудня 2014 року.
Визнати за ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) право власності на 1/2 частину домоволодіння що розташоване за адресою вул. Делегатська, буд.41 у м. Дніпрі, яке складається з: житлового будинку літ. Б-1, який складається з: веранди 1-1 площею 8,4 м2, житлової кімнати 1-2 площею 11,6 м2, житлової кімнати 1-3 площею 9,6 м2, комори 1-4 площею 4,2 м2 загальна площа будинку 33,8 м2, житловою площею 21,2 м2 , сарай В, за набувальною давністю.
Визнати за ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2) право власності на 1/2 частину домоволодіння що розташоване за адресою: вул. Делегатська, буд.43 у м. Дніпрі, яке складається з: житлового будинку літ. А-1, який складається з: кухні 1-1 площею 5,9 м2, житлової кімнати 1-2 площею 7,0 м2, кухні 1-3 площею 7,0 м2, житлової кімнати 1-4 площею 8,2 м2, житлової кімнати 1-5 площею 16,4 м2, передньої 1-6 площею 8,0 м2, загальна площа будинку 52,5 м2, житлова площа 31,6 кв.м., вбиральні Б, душ В, сараї Г,Д, огорожа ~1,2, колодязь ~3. в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9, померлої 20 грудня 2014 року.
Визнати за ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2) право власності на 1/2 частину домоволодіння що розташоване за адресою: вул. Делегатська, буд.41 у м. Дніпрі, яке складається з: житлового будинку літ. Б-1, який складається з: веранди 1-1 площею 8,4 м2, житлової кімнати 1-2 площею 11,6 м2, житлової кімнати 1-3 площею 9,6 м2, комори 1-4 площею 4,2 м2 загальна площа будинку 33,8 м2, житловою площею 21,2 м2 , сарай В, за набувальною давністю.»
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення в частині визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачам в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають встановленим обставинам.
В іншій частині рішення суду не оскаржується, а тому перегляду судом апеляційної інстанції не підлягає.
Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи подано не було.
Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини 2 статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції установлено, що ОСОБА_4 належало на праві власності 2/3 частини домоволодіння та ОСОБА_5 на праві власності належала 1/3 частина домоволодіння, розташованого по вул. Делегатська, 41 у м. Дніпро зі зведеними на земельній ділянці площею 935 кв.м. тимчасовими будівлями.
22 вересня 1943 року ОСОБА_4 помер, після смерті якого спадщину прийняла його дружина - ОСОБА_6 на 3/6 частини домоволодіння та донька ОСОБА_7 Арефьєвна - на 1/6 частину домоволодіння.
Згідно рішення виконкому Амур-Нижньодніпровської райради трудящих № 489 від 26.03.1969 року ОСОБА_6 та ОСОБА_8 надано дозвіл на будівництво житлового будинку по вул. Делегатська, 43 у м. Дніпропетровську замість старого, який став непридатним для проживання та після зведення нового будинку він був узаконений.
В 1977 році померла ОСОБА_6 та після її смерті спадщину фактично прийняла дочка померлої - ОСОБА_8
01 липня 2005 року ОСОБА_8 померла та після її смерті спадщину прийняла дочка померлої - ОСОБА_9, проте 20.12.2014 року вона також померла та не встигла оформити спадкові права після ОСОБА_8
Позивачі є спадкоємцями першої черги після померлої ОСОБА_11 та спадщину після її смерті прийняли шляхом звернення із заявами до Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори, проте державний нотаріус відмовив їм у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері, оскільки домоволодіння по вул. Делегатській, 43 у м. Дніпропетровську розділено на два окремих домоволодіння, правовстановлюючі документи на нього відсутні, у зв'язку з чим визначити частку на домоволодіння за померлою ОСОБА_9 неможливо.
Також встановлено, що співвласник домоволодіння - ОСОБА_5 під час війни зникла безвісти, її дочка - ОСОБА_10 спадщину фактично прийняла після ОСОБА_5 та померла 26.09.1987 року. Інших спадкоємців після померлої ОСОБА_5 та ОСОБА_10 не заявлено.
Задовольняючи позовні вимоги про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та доведеності, прийшовши до висновку, що позивачі більше 10 років відкрито та безперервно володіють та користуються житловим будинком по вул. Делегатській, 43 у м. Дніпропетровську (Дніпро), доглядають за ним, сплачують за комунальні послуги.
Однак, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах не заборонених законом, зокрема із правочинів.
Набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб'єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.
Відповідно до частини 4 статі 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
За змістом зазначеної норми для набуття права власності на чужі речі за набувальною давністю необхідне добросовісне заволодіння і наявність умов, які б свідчили про те, що встановити попереднього власника не має можливості, а майно, на яке претендує особа, надійшло до неї законно, як-то із правочину чи як безхазяйна річ.
Набувальна давність поширюється на випадки фактичного володіння чужим майном. Наявність у володільця, наприклад, договору оренди, наймання, зберігання тощо виключає застосування інституту набувальної давності.
З урахуванням зазначеного, для правильного вирішення спору, пов'язаного з правом власності в силу набувальної давності, слід належним чином встановлювати обставини, що мають значення для справи, та враховувати зокрема наступне: - задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставі статті 344 ЦК України можливе лише за наявності необхідних умов: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння; за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено; відлік строку набувальної давності починається з моменту заволодіння нерухомим майном; у випадку коли володілець заволодів майном на підставі певного договору з його власником, строк набувальної власності обчислюється з моменту спливу строку позовної давності.
Ураховуючи положення статтей 335 і 344 ЦК України право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 264 ЦПК України).
Згідно роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 “Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав”, при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, що володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.
Посилання позивачів про те, що вони більше 10 років відкрито та безперервно володіють та користуються спірним житловим будинком, що дає підстави для застосування положень ст. 344 ЦПК України, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки позивачі не заволоділи чужим майном не знаючи про відсутність у нього підстав для набуття права власності, а продовжують після смерті ОСОБА_11 користуватись та розпоряджатись квартирою за його волею.
Відповідно до ст. 344 ЦК України, для визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно, позивачами має бути доведено в сукупності такі обставини, як законний об'єкт володіння, добросовісність, відкритість, давність володіння і його безперервність, натомість позивачами не доведено добросовісність набуття спірного домоволодіння.
Посилання позивачів на утримання ними спірного житлового будинку та сплату комунальних послуг не є підставою для застосування положення ст. 344 ЦК України.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не врахував належним чином встановлених обставин справи та наведених положень закону, що призвало до ухвалення неправильного рішення.
Крім того, судом першої інстанції не було залучено до участі у справі в якості відповідача ОСОБА_1, в той час як ухваленим рішенням вирішено питання щодо його прав та інтересів.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Зважаючи на те, що суд апеляційної інстанції позбавлений можливості вирішувати питання щодо залучення до участі у справі інших осіб, а суд першої інстанції дане питання не вирішив, а також те, що позивачами не було доведено добросовісності володіння спірним майном, - колегія суддів вважає, що рішення суду як таке, що ухвалене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права підлягає скасуванню в частині визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, з постановленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у оскаржуваній частині.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2017 року у іншій частині позовних вимог, а саме, в частині щодо визнання права власності в порядку спадкування за законом не оскаржувалось, а тому не переглядалось.
Керуючись ст.ст. 259,268,374,376,381,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2017 року в частині визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - скасувати та у скасованій частині постановити нове.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - відмовити у повному обсязі.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Головуючий О.В. Свистунова
Судді: Т.П. Красвітна
ОСОБА_12