Дата документу 18.02.2019
Справа № 334/5608/18
Провадження № 2-а/334/44/19
18 лютого 2019 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Козлової Н.Ю.,
при секретарі Манюхіні О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора УПП в Житомирській області лейтенанта поліції Остапчука Я.Б. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач, звернувся до суду з адміністративним позовом в якому зазначив, що 29.07.2018 року, інспектором УПП в Житомирській області лейтенантом поліції Остапчуком Я.Б., було винесено постанову серії ВР №043075 про притягнення його, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. Відповідно до змісту постанови, позивач керуючи транспортним засобом не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено».
Вважає, що оскаржуваною постановою на нього було неправомірно накладено адміністративне стягнення, оскільки зазначене у постанові правопорушення він не вчиняв.
У судовому засіданні позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується матеріалами справи. Письмових заперечень суду не надав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія ВР №043075 від 19.07.2018 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. Відповідно до оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено».
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (ПДР), затверджені постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 31.4.5 б ПДР України, водію забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: шини мають місцеві пошкодження (порізи, розриви, тощо), що оголюють корд, а також розширення каркаса, відшарування протектора і боковин.
Частиною першою статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Суд враховує посилання позивача на те, що він не вчиняв зазначене у постанові правопорушення, а виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 та зупинився у встановленому знаком місці.
Відеозапису або письмових пояснень на спростовання показів позивача, суду не надано.
При таких обставинах суд дійшов до висновку, що постанова серії ВР №043075 від 19.07.2018 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на позивача не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 77, 241-246 КАС України, суд,
Позов задовольнити.
Скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ВР №043075 від 19.07.2018 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення виготовлено 18 лютого 2019 року.
Суддя: Козлова Н. Ю.