Іменем України
19 лютого 2019 року
Київ
справа №816/1746/17
адміністративне провадження №К/9901/34277/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.11.2017 (суддя - Супрун Є.Б.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2018 (головуючий суддя - Бартош Н.С., судді: Курило Л.В., Русанова В.Б.)
у справі №816/1746/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнігрейн-Агро» до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнігрейн-Агро» (далі - ТОВ «Юнігрейн-Агро») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі - ГУ ДФС у Полтавській області) від 11.07.2017 №0011841212, №0011851212.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання вимог Податкового кодексу України платіжним дорученням від 30.01.2017 №576 вчасно сплатив суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість. Однак через механічну помилку в платіжному дорученні невірно вказав номер розрахункового рахунку. Після виявлення такої помилки, ТОВ «Юнігрейн-Агро» на наступний день перерахувало необхідну суму за призначенням. Зазначає, що підприємство таким чином вчинило дії та вчасно виконало обов'язок зі сплати податків, а тому такі дії не можуть свідчити про ухилення платником від виконання своїх зобов'язань перед бюджетом.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.11.2017, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2018, позовні вимоги задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з того, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету у строк встановлений законом має кваліфікуватися саме як дія, хоча й помилкова, а тому дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків, пов'язані зі сплатою сум грошових зобов'язань, не можуть свідчити про наявність наміру на ухилення від сплати податків і, відповідно, слугувати підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ГУ ДФС у Полтавській області оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.11.2017, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2018 та прийняти нове, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування своїх вимог ГУ ДФС у Полтавській області зазначає, що за наслідками проведеної перевірки встановлено факт несвоєчасної сплати позивачем грошових зобов'язань, у зв'язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій прийнято правомірно.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Юнігрейн-Агро» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ГУ ДФС у Полтавській області проведено камеральну перевірку ТОВ «Юнігрейн-Агро» з питання порушення правил сплати сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість, за наслідками якої складено акт від 19.06.2017 № 2818/16-31-12-12-27/31818075.
Перевіркою встановлено, що ТОВ «Юнігрейн-Агро» відповідно до поданої податкової декларації з ПДВ (реєстраційний № 9266740096 від 18.01.2017) за грудень 2016 року та дод. 10 Розрахунок сум податку на додану вартість по операціях з сільськогосподарськими товарами/послугами, що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальний рахунок (ДС10): по коду бюджетної класифікації 14011101, Операції з продукцією тваринництва задекларовано позитивне значення в сумі 3513655,00 грн., у т.ч. сума, що підлягає сплаті до державного бюджету - 702731,00 грн., граничний термін сплати якої 30.01.2017.
Станом на 30.01.2017 сума податкового зобов'язання у розмірі 702731,00 грн. залишилась непогашеною, фактичне погашення відбулося за рахунок надходжень до бюджету коштів з рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ 31.01.2017 відповідно до платіжного доручення від 31.01.2017 № 9729416 у розмірі 702731,00 грн., тобто із затримкою на 1 календарний день; по коду бюджетної класифікації 14010901 задекларовано позитивне значення в сумі 27210446,00 грн., у т.ч. сума, що підлягає сплаті до державного бюджету - 13605223,00 грн., граничний термін сплати якої 30.01.2017.
Станом на 30.01.2017 сума податкового зобов'язання у розмірі 7018522,90 грн. (з урахуванням переплати 6586700,10 грн.) залишилась непогашеною, фактичне погашення відбулося за рахунок надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ 31.01.2017 відповідно до платіжного доручення від 31.01.2017 № 9729415 у розмірі 7018522,90 грн., тобто із затримкою на 1 календарний день.
За результатами проведеної перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання за податковою декларацією з ПДВ спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за грудень 2016 року (№ 9266740096 від 18.02.2017), яка відбулася із затримкою в 1 календарний день.
На підставі висновків зазначеного акту перевірки 11.07.2017 ГУ ДФС у Полтавській області були прийнято податкові повідомлення-рішення № 0011841212, згідно з яким ТОВ «Юнігрейн-Агро» за затримку на 1 календарний день сплати грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 7018522,90 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 701852, 29 грн.; та № 0011851212, згідно з яким ТОВ «Юнігрейн-Агро» за затримку на 1 календарний день сплати грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 702731,00 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 70273,10 грн.
За результатами адміністративного оскарження зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.
Згідно з пунктами 203.1, 203.2 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим кодексом такий платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу на 10% при затримці до 30 календарних днів та 20% при затримці більше ніж 30 днів наступних за останнім днем строку сплати сум грошового зобов'язання (пункт 126.1 статті 126 Податкового кодексу України).
Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.
Разом з тим, нормами Бюджетного кодексу України, а саме, частиною першою статті 43 та частиною п'ятою 5 статті 45, передбачено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.
Судами встановлено, що позивач у строк, визначений пунктом 57.1 статті 57 та пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, подав до Відділення №412 АТ «УкрСиббанк» платіжне доручення від 30.01.2017 №576 на суму 7721254,00 грн. з призначенням платежу "сплата узгоджених податкових зобов'язань за грудень, без ПДВ». Проте, у платіжному дорученні №576 був помилково зазначений розрахунковий рахунок 3751500006949 Казначейства України замість розрахункового рахунку 37515000069549, внаслідок чого кошти було повернуто відправнику з коментарем «Уточніть реквізити отримувача».
Виявивши цю помилку, позивач 31.01.2017 до цього ж відділення банку подав платіжне доручення від 31.01.2017 №657 та зарахував таку ж суму до особового рахунку ТОВ «Юнігрейн-Агро».
Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений законом, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть свідчити про наявність наміру на ухилення від сплати податків і, відповідно, слугувати підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.
Для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у межах законодавчо встановленого строку для такої сплати платник не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету.
Таким чином, за встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи щодо вчинення платником дій для сплати податку податкового зобов'язання у встановлений законодавством строк, такий платник податку не вважається, що пропустив строк сплати податку, у зв'язку з чим нарахування грошових зобов'язань згідно спірних податкових повідомлень-рішень є протиправним.
Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є правильними та підлягають залишенню без змін.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.11.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2018 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна ,
Судді Верховного Суду