21 лютого 2019 року
Київ
справа №215/5092/17(2-а/215/185/17)
адміністративне провадження №К/9901/66610/18
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Данилевич Н.А., суддів Бевзенка В.М., Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року у справі №215/5092/17(2-а-215/185/17) за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради про визначення місця перебування, -
27 листопада 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду касаційної інстанції з даною скаргою (надіслано засобами поштового зв'язку 23.11.2018 року).
Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2018 року дана касаційна скарга залишена без руху з наданням скаржникові строку протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви про поновлення строків на касаційне оскарження постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року у справі №215/5092/17(2-а-215/185/17) з вказанням підстав для його поновлення; уточненої касаційної скарги (заяви про уточнення касаційної скарги) в частині вимог до суду касаційної інстанції, з урахуванням його повноважень, визначених статтею 349 указаного Кодексу, із наданням її копії відповідно до кількості учасників справи.
Вказана ухвала суду була направлена скаржнику поштою та вручена адресату 26.01.2019 року, що підтверджується відповідним записом в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
13.03.2019 року на адресу суду надійшла заява скаржника про усунення недоліків касаційної скарги, в якій скаржник посилаючись на наявність у оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції штампу щодо її дати видачі « 15.11.2018 року», просив поновити строк на касаційне оскарження постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року. Крім того, скаржник надав копію довідки Амбулаторії №2 КНП «ЦПМСД №1» Криворізької міської ради про його знаходження на лікуванні на денному стаціонарі в період з 21.01.2019 року по 01.02.2019 року.
Суд зазначає, що надана скаржником до матеріалів касаційної скарги копія постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року, дійсно містить штамп суду щодо дати її видачі позивачу 15.11.2018 року, проте, вказаний факт не може слугувати доказом отримання позивачем вказаного судового рішення вперше, оскільки, зокрема, згідно ч.4 статті 44 КАС України учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них, а суд в свою чергу повинен їх надати.
Разом з тим, з інформаційного ресурсу Єдиний державний реєстр судових рішень вбачається, що оскаржувана постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року була надіслано судом до реєстру 02.03.2018 року та оприлюднена 06.03.2018 року.
Пояснення скаржника стосовно того, що докази отримання ним вказаного рішення суду апеляційної інстанції залишились в матеріалах справи, які йому не дають, не можуть вважатись поважними з урахуванням приписів статей 44, 47 КАС України, які містять, зокрема, вимоги щодо наявності у позивача права ознайомлюватись з матеріалами справи та робити з них витяги, копії, тощо. Крім того, скаржником не надано суду доказів про вчинення ним будь-яких активних дій, які б свідчили про заінтересованість з його боку бути обізнаним про рух справи за його позовом, зокрема, на стадії апеляційного перегляду справи.
Стаття 44 КАС України передбачає обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках. З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Тому, Суд дійшов висновку, що вказані скаржником підстави не є особливими та непереборними обставинами, які б виправдовували таке тривале порушення строку на касаційне оскарження рішення.
Згідно приписів ч.1 ст.329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до приписів пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року у справі №215/5092/17(2-а-215/185/17) за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради про визначення місця перебування.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич
Судді В.М. Бевзенко
В.М. Шарапа