21 лютого 2019 року
Київ
справа №804/4838/18
адміністративне провадження №К/9901/4799/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Білоуса О.В., Стрелець Т.Г., Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Комунального підприємства «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради, в якому просив: визнати відмову у задоволенні інформаційного запиту від 05 червня 2018 року (вх.№333) протиправною; визнати порушення відповідачем вимог частини третьої, частини четвертої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» про направлення запиту належному розпоряднику інформації, відсутність у відмові інформації про ім'я та по батькові відповідального за розгляд запиту противоправним, що порушує право позивача на надання інформації; зобов'язати відповідача надати відповідь на інформаційний запит від 05 червня 2018 року (вх.№333) у відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації»; стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10000 грн, завдану порушенням права позивача на отримання запитуваної інформації.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року позов задоволено частково. Визнано відмову Комунального підприємства «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради у задоволенні інформаційного запиту від 05 червня 2018 року (вх.№333) протиправною. Зобов'язано Комунальне підприємство «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради надати відповідь на інформаційний запит від 05 червня 2018 року (вх.№333) у відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації». В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2019 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_4 до Комунального підприємства «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
15 лютого 2019 року ОСОБА_4 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2019 року.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У свою чергу, за змістом пункту 2 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи стосовно оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_4 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2019 року.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді Т.Г.Стрелець
В.М.Шарапа