Справа № 2240/2903/18
Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.
Суддя-доповідач: Граб Л.С.
21 лютого 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, за участю третьої особи-Головного управління Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
В серпні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі ГУ ПФУ у Хмельницькій області), за участю третьої особи-Головного управління Національної гвардії України в якому просила:
-визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Хмельницькій області щодо відмови у врахуванні при призначені ОСОБА_2 пенсії по втраті годувальника, згідно довідки про заробіток годувальника за № 66 від 11 липня 2018 року;
-зобов'язати відповідача врахувати при призначенні позивачу пенсії заробіток годувальника згідно довідки за № 66 від 11 липня 2018 року з 30 березня 2018 року.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 року в позов задоволено:
-визнано протиправними бездіяльність ГУ ПФУ у Хмельницькій області щодо відмови у врахуванні при призначені ОСОБА_2, пенсії по втраті годувальника заробітку годувальника згідно довідки за № 66 від 11 липня 2018 року;
-зобов'язано ГУ ПФУ у Хмельницькій області врахувати при призначенні ОСОБА_2 пенсії по втраті годувальника заробіток годувальника згідно довідки за № 66 від 11 липня 2018 року з 01липня 2018 року.
В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку.
В обгрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що згідно висновку Верховного Суду України, що міститься в рішенні від 25.11.2014 по справі №21-322а14, органи пенсійного фонду не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих іншими органами довідок.
Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення померлого ОСОБА_3, обчислена відповідно до довідки №10 від 31.01.2018, виданої Головним управлінням Національної гвардії України.
Також скаржником зазначено, що перелік видів грошового забезпечення, які враховуються при призначенні пенсії, визначений ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є вичерпним. Це оклад за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премія, фактично отримувані особою. Матеріальна допомоги, грошова компенсація, щомісячна додаткова грошова винагорода, винагорода за АТО та одноразова премія, не можуть враховуватись при обчисленні розміру пенсії, навіть якщо з них було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки дані виплати не відносяться до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Крім того, апелянт посилається на рішенням Конституційного Суду України від 13 травня 2015 № 4рп/2015, яким надано тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до якого перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, який включає надбавки, доплати, підвищення, є вичерпним. При цьому, суд зазначив про єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються при призначенні пенсій (стаття 43 Закону), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63 Закону).
12.02.2019 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, доводи якого аналогічні тим, що зазначені в позовній заяві.
За правилами п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 є матір'ю померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, який проходив військову службу у відділі організації та проведення спеціальних операцій управління спеціальних операцій Головного управління Національної гвардії України.
Позивач, з 30.03.2018 отримує пенсію по втраті годувальника, відповідно до п.б ст.36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
У липні 2018 року ОСОБА_2 подано до ГУ ПФУ у Хмельницькій області заяву про врахування при призначенні пенсії по втраті годувальника, довідки про заробіток ОСОБА_3 за № 66 від 11 липня 2018 року.
Однак перерахунок пенсії позивачу здійснений не був. Натомість листом від 23.07.2018 року № 1712/Г-8 відповідач повідомив позивача, що щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразові премії, винагороди за участь в АТО, компенсації за відпустку не є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення, а тому не можуть бути враховані до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія. Крім того, виплати з 01.11.2015 по 31.10.2017 не можуть бути враховані до складу грошового забезпечення, оскільки вони виходять поза межі періоду за який обчислюється пенсія.
Вказане слугувало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення в частині задоволення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що до складу грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, мають бути включені суми щомісячної додаткової грошової винагороди, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, разової премії, винагороди АТО, компенсація за дні невикористаної відпустки, тому відповідачем протиправно відмовлено у нарахуванні пенсії з урахуванням вказаних складових.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції із слідуючих підстав.
Згідно п."б" ст. 36 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї.
У ч.1 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частиною третьою статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року- страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною першою статті 41 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"-максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" №393 від 17.07.1992 року визначено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Із частини першої статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слідує, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У частині другій цієї статті закріплено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №1294 від 07.11.2007 року упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).
Схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток №25 до постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №1294 від 07.11.2007 року) передбачено, що до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону №2011-ХІІ, а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.
Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).
Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №1294 від 07.11.2007 року та Інструкцією.
Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).
Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразові премії, компенсації за невикористану відпустку є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, а відтак враховуються при розрахунку пенсії, призначеної згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 20.10.2015 року у справа №21-2942а15 та від 10 березня 2015 року у справі № 21-70а15, а також Верховного Суду у справах № 761/28228/15-а (постанова від 06.02.2018 року), № 346/2949/17 (постанова від 20.02.2018 року) та № 522/9660/16-а (постанова від 28.02.2018 року).
Слід зазначити, матеріалами справи підтверджено нарахування позивачу спірних виплат, з яких сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Щодо включення при перерахунку пенсії позивача, суми винагороди за участь померлого годувальника в АТО, колегія суддів вказує на наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» від 31.01.2015 № 24 (чинної на час перебування ОСОБА_3 з зоні АТО (далі Постанова № 24)) установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.
Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.
Винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).
Таким чином названа грошова винагорода відноситься до складу грошового забезпечення осіб, які приймають участь в АТО постійно з часу її запровадження, і має щомісячний характер.
При цьому варто зауважити, що пунктом 2 Постанови № 24 передбачено виплату військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам додаткових винагород за виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду. Вказані винагороди хоч і мають нормативно затверджені розміри, проте виплачуються не систематично, оскільки залежать від настання певних обставин.
Як встановлено із довідки № 66 від 11.07.2018 ОСОБА_3 у червні-вересні 2016 року отримав грошову винагороду за АТО у загальній сумі 8638,71 грн., з якої утримувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Таким чином, вказана грошова винагорода підлягає включенню до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії позивача за вислугою років.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 26.06.2018 у справі № 420/1232/16-а та від 30 листопада 2018 року у справі № 415/6132/16-а.
Зважаючи на зазначені з'ясовані обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для перерахунку пенсії позивачу з врахуванням всіх видів грошового забезпечення, з яких сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, розмір яких зазначено у довідці №66 від 11.07.2018.
Посилання відповідача на рішення Конституційного Суду України від 13 травня 2015 № 4рп/2015, яким надано тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є безпідставним, оскільки зазначене стосується перерахунку пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
У даному ж випадку йдеться про перерахунок пенсії з врахуванням складових грошового утримання, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які не були враховані при призначенні пенсії.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.