Справа № 802/1164/17-а
Головуючий у 1-й інстанції: Крапівницька Н. Л.
Суддя-доповідач: Боровицький О. А.
19 лютого 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.
за участю:
секретаря судового засідання: Франчук А.,
представника позивача: ОСОБА_2;
представника відповідача: Лепетухи Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до державного реєстратора Бурлак Вікторії Вікторівни, Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради про зобов'язання до вчинення дій,
в червні 2018 року позивач - ОСОБА_4 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із заявою по даній справі щодо накладення штрафу на відповідача в порядку статті 382 КАС України.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.06.2018 року у задоволенні заяви щодо накладення штрафу на сторону відповідача - відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити заяву про накладення штрафу на сторону відповідача.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.
Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача та просив суд залишити її без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 25.06.2018 року - без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.09.2017 року позов задоволено частково. Скасовано рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Вінницької міської ради Бурлаки В.В. №34617981 від 04.04.2017 року. Зобов'язано державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Вінницької міської ради Бурлаку В.В. повторно розглянути заяву про державну реєстрацію права власності, яку подано ОСОБА_2 від імені ОСОБА_4 від 29.03.2017 року за реєстраційним №21632044. Стягнуто з Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, Вінницька область, 21000, код ЄДРПОУ 37617775) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) сплачений судовий збір у розмірі 320 грн. (триста двадцять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 року встановлено судовий контроль за виконанням державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Вінницької міської ради Бурлакою В.В. постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 18.09.2017 року по адміністративній справі №802/1164/17-а. Зобов'язано державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Вінницької міської ради Бурлаку В.В., відповідно до ст. 382 КАС України, протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали суду подати до Вінницького окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення по адміністративній справі №802/1164/17-а.
14.06.2018 року через позивачем до суду першої інстанції подано заяву про накладення штрафу на відповідача.
Також на адресу суду першої інстанції 14.06.2018 року за вхідним №24242 надійшов лист з Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради на виконання постанови суду від 21.05.2018 року про те, що державним реєстратором Бурлак В.В. розглянуто заяву ОСОБА_4.1 за №28538688 (сформовану замість заяви №21632044) та прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
У заяві представника відповідача від 21.06.2018 року за вх. 25619 зазначено, що 05.06.2018 року державним реєстратором виконавчого комітету Вінницької міської ради Бурлак В.В. за допомогою Державного реєстру прав зареєстровано у базі даних заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за реєстраційним №28538688. За результатами повторного розгляду документів поданих ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 від 29.03.2017 року для реєстрації речових прав на нерухоме майно будинок по АДРЕСА_2, (як то зобов'язано державного реєстратора постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.09.2017), державним реєстратором Бурлак В.В., прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №41501322 від 08.06.2018 року.
08.06.2018 року ОСОБА_4 та його представнику ОСОБА_2 направлено відповідачем рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №41501322 від 08.06.2018 року рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення. Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація права власності та інших речових прав зупиняється до скасування рішення суду, що було підставою для прийняття рішення про зупинення державної реєстрації прав. Загальний строк розгляду заявленого права продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. Відтак, відновлення розгляду заяви, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №41501322 від 08.06.2018 року, буде здійснено 18.07.2018 року, як то визначено законом, на даний час вказана заява перебуває у стані "зупинено". Зазначено, що виконання рішення суду обумовлює необхідність звернення позивача до відповідача із відповідною заявою та пакетом документів.
На адресу суду першої інстанції 15.06.2018 року надійшов звіт відповідача про виконання судового рішення по даній справі. Так, зі змісту рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №41501322 від 08.06.2018 року вбачається, що документи подано не в повному обсязі, а саме: відсутній документ, що посвідчує право власності ОСОБА_4 на частку житлового будинку по АДРЕСА_2. Також зазначено про відсутність документу про розмір частки заявника на вищевказаний будинок, а також виписка з по-господарської книги та інформація про зареєстровані права на будинок до 01.01.2013 року.
Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, прийшов до висновку, щодо відсутності підстав для задоволення заяви про накладення штрафу за не подачу звіту відповідачем.
Надаючи правову оцінку даному спору, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень закріплені ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.17 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 382 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах покладено саме на суд, який, в разі неподання такого звіту, ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КАС України питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що встановлення судом контролю за виконанням судового рішення є заходом для забезпечення конституційного права на судовий захист.
У спірних правовідносинах судом було застосовано засоби судового контролю за виконанням рішення суду.
Як зазначено вище, 15.06.2018 року до суду першої інстанції надійшов звіт відповідача про виконання судового рішення по даній справі.
Зокрема зазначено, що державним реєстратором Бурлак В.В., прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №41501322 від 08.06.2018 року. Вказане рішення направлено позивачу та представнику позивача, що підтверджується витягами з єдиного державного реєстру поштових відправлень.
Разом з тим, колегія суддів враховує, що постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції з врахуванням вирішеного в ній питання, не виконав вимог ст. 382 КАС України та не надав оцінку звіту про виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Суд зазначає, що головною метою судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є реалізація основних завдань адміністративного судочинства, оскільки кожен судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення.
Отже, суду першої інстанції розглядаючи звіт суб'єкта владних повноважень про виконання ним постанови суду необхідно перевірити чи досягнуто мети задля якої постановлено судове рішення, тобто, чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.
Колегія суддів зауважує, що передбачені вищевказаною нормою КАС України заходи судового контролю, в тому числі накладення штрафу, підлягають застосуванню у разі не подання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання судового рішення або якщо в поданому звіті причини не виконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.
Отже, нормами КАС України передбачено судовий контроль та відповідальність як за неподання звіту, так і у разі подання звіту, але неналежного виконання судового рішення, що встановлюється судом за результатами розгляду поданого звіту.
Однак, судом першої інстанції при надходженні заяви позивача від 14.06.2018 року, оцінка поданому відповідачем звіту не надавалась, питання щодо виконання рішення суду від 18.09.2017 року не досліджувалось, що колегія суддів вважає порушенням вимог ст. 382 КАС України.
Щодо вимог позивача про встановлення державному реєстратору нового терміну подання звіту про виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 18.09.2017 року та накладення на суб'єкта владних повноважень відповідального за виконання рішення штрафу, колегія суддів зазначає, що норми КАС України не передбачають можливості встановлення нового терміну виконання звіту про виконання рішення судом апеляційної інстанції, оскільки в даному випадку встановлення нового строку подання звіту на виконання рішення суду є виключно повноваженням суду який ухвалив таке рішення.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення були порушені норми чинного процесуального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню.
Щодо заявленого позивачем клопотання про постановлення окремих ухвал, щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та притягнення відповідача до адміністративної відповідальності, суд апеляційної інстанції зазначає, що вказане клопотання є передчасним та таким, що задоволенню не підлягає, оскільки, як вже зазначено вище, звіт про виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 18.09.2017 року судом першої інстанції не досліджувався, а тому, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості надавати правову оцінку даним обставинам.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не в повній мірі з'ясував обставини справи та надав їм належну оцінку, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для виконання вимог ст. 382 КАС України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до державного реєстратора Бурлак Вікторії Вікторівни, Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради про зобов'язання до вчинення дій скасувати.
Справу направити до Вінницького окружного адміністративного суду для виконання вимог ст. 382 КАС України.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 21 лютого 2019 року.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Курко О. П. Совгира Д. І.