Справа № 240/5071/18
Головуючий у 1-й інстанції: Єфіменко О.В.
Суддя-доповідач: Шидловський В.Б.
21 лютого 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Іваненко Т.В. Кузьменко Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року (прийнятого у письмовому провадженні у м.Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії,
26.10.2018 до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 3587/03-ч від 28.09.2018, прийняте у Малинському відділі з питань призначення та перерахунків пенсій Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яким позивачу безпідставно відмовлено у перерахунку пенсії та рекомендовано оскаржити його до органів Пенсійного фонду України вищого рівня або до суду;
- зобов'язати Коростенське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 01.10.2017 перерахунок та виплату позивачу пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він має статус учасника ліквідації аварії Чорнобильській АЕС 1 категорії, є інвалідом ІІІ групи та отримує як інвалід війни 2 групи та додаткову пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Позивач вважав, що з 01.10.2017 у відповідності до ст.59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи має право на перерахунок пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, у зв'язку з чим відмову відповідача у перерахунку вважає протиправною.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 відповідно до посвідчення та вкладки до нього, виданих Житомирською облдержадміністрацією 05.09.2012 серія НОМЕР_1 , є особою яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1986 року (категорія 1) (а.с. 18).
Згідно з записом у військовому квитку НОМЕР_2 у період з 11.05.1986 до 27.06.1986 ОСОБА_1 виконував урядове завдання по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вказаний запис зроблений начальником штабу в/ч НОМЕР_3 майором ОСОБА_2 (а.с. 16-17).
Відповідно до довідки від 22.06.2009 №174, виданою Малинсько-Радомишльським об"єднаним районним військовим комісаріатом ОСОБА_1 , як військовозобовязаний був призваний на спеціальні збори по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 11.05.1986 до 27.06.1986 (а.с. 19).
Згідно з копією архівної довідки від 10.02.2004 №8269, виданої Міністерством оборони України, у період з 12.05.1986 до 27.06.1986 під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 був військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 (а.с. 20).
Ступінь втрати працездатності позивача складає 50% з 07.08.2012 безстроково, що підтверджується копією довідки серії 10ААА № 116079 від 30.08.2012 (а.с. 22).
Довідкою до акту огляду МСЕК серії 10 ААБ № 234650 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності з 07.08.2012, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 23).
Копією Експертного висновку від 20.07.2012 № 17482 Вінницької регіональної міжвідомчої експертної комісії по установленню причинного зв"язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується, що наявне у позивача захворювання пов"язане з виконанням обов"язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 21).
В матеріалах справи також наявна копія посвідчення серія НОМЕР_4 , виданого 12.09.2012 Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області згідно з яким позивач є інвалідом ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни (а.с.4).
Згідно з копією пенсійного посвідчення серія НОМЕР_5 позивач отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи, є інвалідом армії з числа учасників ліквідації аварії на ЧАЕС (а.с. 24).
13.09.2018 ОСОБА_1 звернувся до Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з пятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Коростенське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 28.09.2018 № 3587/03-2 відмовило ОСОБА_1 у перерахунку призначеної пенсії. Мотивувало відмову тим, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної військової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року перераховується тільки тим особам, які отримали інвалідність під час проходження дійсної строкової служби (а.с. 11).
Позивач вважав вказане рішення відповідача таким, що порушує його право на соціальний захист, незаконним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим з вернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на отримання пенсії у розмірі, встановленому ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки його участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС відбувалася не в період проходження ним дійсної строкової служби.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я врегульовані Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі за текстом - Закон № 796-XII), який створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Статтею 1 Закону № 796-XII визначено, що цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Тобто, метою Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок:
- Чорнобильської катастрофи;
- інших ядерних аварій та випробувань;
- військових навчань із застосуванням ядерної зброї.
Статтею 59 Закону № 796-XII в редакції Закону України від 05 жовтня 2006 року № 231-V передбачалось, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Тобто, до внесення змін Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII частина третя статті 59 Закону регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" статтю 59 Закону викладено в такій редакції: "Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".
Порівняльний аналіз попередньої та чинної редакцій частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" свідчить про те, що дана норма регулювала та регулює порядок обчислення пенсії особам, які проходили дійсну строкову службу, але, внісши зміни до частини 3 цієї статті, законодавець на виконання мети та основних завдань закону розширив перелік осіб, які мають право на обчислення пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановивши у переліку окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, ще й інших осіб, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Так, зокрема, частина 2 статті 59 вказаного Закону врегульовує порядок призначення пенсій військовослужбовцям, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї.
З огляду на це, до статті 59, яка регулює порядок призначення пенсій військовослужбовцям, включено частину 3, яка встановлює порядок обчислення пенсії особам, які під час проходження саме дійсної строкової служби брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Таким чином, суд дійшов висновку, що для отримання пенсії за частиною третьою статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особа має відповідати наступним критеріям:
1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або
2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або
3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не допускається):
1) особа має статус особи з інвалідністю;
2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;
3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
Таким чином, частина третя статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не містить норм, які можуть викликати неоднозначність у її застосуванні.
Зазначений висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду (ухвала від 08.05.2018 у справі № 820/1148/18, постанови від 13.02.2018 у справі № 756/8380/16-а, справа №193/877/16-а (2-а/193/14/16), від 21.02.2018 у справі № 619/2262/17) та у справі № 820/1148/18 від 08.05.2018 року (адміністративне провадження № Пз/9901/33/18).
В рішенні суду першої інстанції зазначено, ОСОБА_1 , відповідно до довідки Малинсько-Радомишльського об'єднаного військового комісаріату Житомирської області від 07.06.2004 №278, проходив військову службу в Збройних Силах з 10.11.1972 до 21.11.1974.
В апеляційній скарзі позивач стверджує, що суд першої інстанції посилався на дану довідку, копія якої в матеріалах справи відсутня.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до офіційного листа-відповіді Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 28.09.2018 року №3587, який надав позивач до позовної заяви, зазначено, що відповідно до довідки Малинсько-Радомишльського об'єднаного військового комісаріату Житомирської області №278 від 07.06.2004 року вказано, що ОСОБА_1 , проходив військову службу в Збройних Силах з 10.11.1972 до 21.11.1974. (а.с.11)
Тому можна зробити висновок, що суд першої інстанції відобразив інформацію відповідно до наявних доказів в матеріалах справи.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не відповідає усім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на перерахунок пенсії за ч.3 ст.59 Закону України №796-ХІІ, оскільки його участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відбувалася поза межами проходження ним дійсної строкової служби.
Відтак, відмова відповідача в проведенні перерахунку пенсії позивача є правомірною.
Окремо колегія суддів зазначає, що не приймає до уваги посилання позивача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права при застосуванні висновків Верховного Суду викладені в ухвалі від 08.05.2018 у справі № 820/1148/18. Правові позиції Верховного Суду викладені в даній ухвалі знайшли подальше підтвердження в численних постановах суду, які також були зазначені судом першої інстанції, і не призвели до не правильного вирішення даного спору.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 21 лютого 2019 року.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Іваненко Т.В. Кузьменко Л.В.