12 лютого 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/2339/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дубровної В.А.,
при секретарі: Мельник О.О.,
за участю
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування податкових повідомлень - рішень,
встановив:
14 листопада 2018 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1В.) звернулася до суду з позовом до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області ( далі - відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення № 6228-13 від 08.02.2018 р. та податкове повідомлення - рішення № 6229-13 від 08.02.2018 р., як незаконні.
Ухвалою суду від 19.11.2018 р. позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк на усунення недоліків.
28 листопада 2018 р. позивачем подано до суду заяву, якою недоліки позовної заяви усунуто.
Ухвалою суду від 03 грудня 2018 року відкрито спрощене провадження в справі та призначено справу до судового розгляду на 21 грудня 2018 року.
Ухвалою суду від 21 грудня 2018 року розгляд справи відкладено на 28 січня 2019 року.
Протокольною ухвалою суду від 28.01.2019 р. замінено первісного відповідача - Херсонську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Херсонській області на належного - Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі), у зв'язку з чим відкладено розгляд справи до 04.02.2019 р.
У зв'язку з перебування судді у відпустці, судове засідання, призначене на 04.02.2019 р. не відбулось, що стало підставою для призначення судового засідання на 12.02.2019 р.
Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що прийняті відповідачем на підставі п. 266.7. ст. 266 ПК Україні спірні податкові повідомлення-рішення є незаконними та підлягають скасуванню. Так, за позицією позивача, об'єктом оподаткування за оскаржуваними є 2-х кімнатна квартира, яка розташована за адресою м. Херсон, вул.. 49 Херсонської Гвардейської Дивізії, б. 11, кв. 70, проте, вказане нерухоме майно згідно договору купівлі-продажу від 19 грудня 2011 р. продано іншій особі, що підтверджує відсутність об'єкта оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до п.266.3.2. п. 266.3. ст. 266 ПК України. Позивач також вважає, що належна їй на праві власності лише одна квартира площею 83,6 кв.м. за адресо Херсон, АДРЕСА_1, також не підлягає оподаткуванню, оскільки підпадає під пільгову базу оподаткування згідно з додатком № 2 до рішення Херсонської міської ради № 1935 від 30 червня 2015 року, яким встановлено податок на площу, що перевищує 120 кв. м. для квартир та відповідає підпункту 266.3.2. пункту 266.3, 266.4.1., 266.4.2. пункту 266.4. статті 266 ПК України. Крім того, позивач вказує на відсутність у податкових органів підстав нараховувати спірний податок у 2016 р., оскільки зміни до ПКУ про встановлення даного податку внесені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" №71-VІІІ від 28 грудня 2014 року, який набрав чинності з 01 січня 2015 року, тому саме з 2015 року місцеві ради отримали повноваження та набули обов'язку встановлювати даний податок. При цьому, вважає, що наявність у ПК України норм, які регулюють правила справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не є підставою для його справляння за відсутності відповідного рішення місцевої ради, оскільки Верховна Рада України відповідно до підпункту 12.1.2 пункту 12.1 статті 12 ПК України лише встановлює перелік місцевих податків та зборів, установлення яких належить до компетенції сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. Позивач також зазначає, що згідно з пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПКУ рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. На думку позивача, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як місцевий податок, підлягає сплаті в 2016 році лише в разі прийняття органом місцевого самоврядування рішення про його встановлення до 15 липня 2015 року. ОСОБА_1 вказує на відсутність у відповідача правових підстав для нарахування в 2016 році податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, Окремо позивач зазначає про порушення строків направлення на її адресу спірних податкових повідомлень-рішень.
23.01.2019 р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, рішення Херсонської міської ради № 1935 від 30 червня 2015 р., яким визначена у 2016 році ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для житлової нерухомості в м. Херсоні у розмірі 0,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м. бази оподаткування; рішення Херсонської міської ради № 571 від 23 березня 2017 р., яким визначена у 2017 році ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для житлової нерухомості м. Херсона у розмірі 0,25 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м. бази оподаткування. Так, відповідач вказує, що за оскаржуваними рішеннями від 08.02.2018 р. № 6228-13, № 6229-13 позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік в сумі 162,60 грн., за 2017 рік в сумі 188,80 грн., оскільки за фізичною особою ОСОБА_1, як власником, зареєстрована квартира за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 83,6 кв.м. (реєстраційний номер майна 35431072, дата внесення запису 20.12.2012 р. Щодо твердження позивача про відсутність об'єкту оподаткування стосовно вказаного нерухомого майна, то відповідач вказує, що рішенням Херсонської міської ради № 51 від 12 лютого 2016 року скасовано додаток № 2 до рішення Херсонської міської ради "Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що розміщене на території м. Херсона" № 1935 від 30 червня 2015 року, яким були встановлені пільгові площі об'єкта житлової площі, на яку зменшується база оподаткування з метою приведення вказаного рішення у відповідність до податкового законодавства, зокрема, п.п. 266.4.1. п. 266.4. ст. 266 ПК України, яким визначено базу оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, яка зменшується, зокрема, для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів, в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015. Відповідач вказує, що відповідно до пп. "а" пп.266.10.1 п.266.10 ст. 266, п. 38.1. ст. 38 ПКУ податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, а виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Дослідивши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вказує про наступне.
Як встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи корінцями податкових повідомлень - рішень , 08.02.2018 року ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі прийнято податкові повідомлення-рішення, зокрема,
- податкове повідомлення-рішення форми " Ф" за № 6228-13, яким ОСОБА_1, податкова адреса Україна, 325039, АДРЕСА_3., визначено загальну суму податкового зобов'язання за платежем " податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік в сумі 162,60 грн.
- податкове повідомлення-рішення форми " Ф" за № 6229-13, яким ОСОБА_1, податкова адреса Україна, 325039, АДРЕСА_3., визначено загальну суму податкового зобов'язання за платежем " податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017 рік в сумі 188,80 грн.
За позицією позивача, вказані податкові повідомлення-рішення були отримані нею у відділенні поштового зв'язку 06.08.2018 р., проте, внаслідок їх оскарження в адміністративному порядку до ДФС України, оригінали податкових повідомлень - рішень разом зі скаргою знаходяться у ДФС України, що унеможливлює їх надати суду.
09.08.2018 р. позивач направила на адресу ДФС України скаргу на податкові повідомлення-рішення, яка рішенням ДФС України від17.10.2018 р. за № 15951 залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.
Вважаючи, що прийняті відповідачем податкові повідомлення - рішення є незаконними та суперечать нормам Податкового кодексу України, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вказує про наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим Кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (надалі - ПК України).
Зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу (п.2.1 ст.2 ПКУ).
Питання щодо податку на майно врегульовано розділом ХІІ " Податок на майно" ПК України, зокрема, новими редакціями статей 265 та 266 ПК України, в редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від від 28.12.2014 р. № 71-VIII, який набрав чинності з 01.01.2015 р.
Так, пунктом 265.1.1. ст. 265 цього Кодексу передбачено, що податок на майно складається, зокрема, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Платниками вказаного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості ( пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України).
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України)
Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України).
Зокрема, базою оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. ( п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України).
Пільги із сплати вказаного податку передбачено, зокрема, абз " а" пп. 266.4.1 п. 266.1 ст.266 ПК України, яким передбачено, що база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів.
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. ( п.п. 266.5.1. п. 266.5. ст. 266 ПК України).
Крім того, сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об'єктом оподаткування.
Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості інформацію щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. ( п.п. 266.4.2., п. 266.4. ст. 266 ПК України).
До повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать: встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом;… до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду (пп.пп. 12.4.1, 12.4.3 п.12.4 ст.12 ПКУ).
Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті (п.12.5 ст.12 ПКУ).
Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПКУ).
При цьому, суд зауважує, що пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24 грудня 2015 року № 909-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2016 р., установлено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, рішенням Херсонської міської ради "Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що розміщене на території м. Херсона" від 30.06.2015 р. № 1935, яке набуває чинності з 01.01.2016 р., встановлено на території м. Херсона податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено ставки вказаного податку, наведені у додатку № 1 до цього рішення.
Так, відповідно до Додатку № 1 до рішення міської ради від 30.06.2015 р. № 1935 " Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки " ставка податку, у відсоткових до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року за 1 кв. м. бази оподаткування для квартири/квартир та/або житлового будинку/будинків складає - 0,5.
Рішенням Херсонської міської ради № 571 від 23 березня 2017 року "Про внесення змін до рішення Херсонської міської ради від 30.06.2015 №1935 "Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що розміщене на території м. Херсона" щодо визначення ставок податку" вирішено, зокрема, внести зміни до рішення Херсонської міської ради №1935 від 30 червня 2015 року, визначивши ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що розташоване не території м. Херсона, відповідно до додатка цього рішення;
Так, відповідно до Додатку № 1 до рішення міської ради від 23.03.2017 р. за № 571 " Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки " ставка податку, у відсоткових до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року за 1 кв. м. бази оподаткування для квартири/квартир та/або житлового будинку/будинків складає - 0,25.
Отже, вказаними рішеннями Херсонської міської ради на території м. Херсона встановлено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у відсотковому розміру до мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року за 1 кв. м. бази оподаткування для квартири/квартир та/або житлового будинку/будинків у 2016 році - 0,5 ; у 2017 році - 0,25.
В ході розгляду справи судом встановлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №136782819 від 06 вересня 2018 року, ОСОБА_1 є власником трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 83,6 кв.м., реєстраційний номер майна 35431072, дата прийняття рішення про державну реєстрацію права власності 20 грудня 2012 року, що не заперечувалось учасниками справи.
Відповідно до змісту наявних у матеріалів справи корінців оскаржуваних податкових повідомлень рішень та розрахунків спірних сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за оскаржуваними рішеннями, судом встановлено, зокрема
- платник спірного податку - ОСОБА_1, яка зареєстрована за податковою адресою платника податку Україна, 325039, АДРЕСА_3;
- об'єкт оподаткування - квартира, яка розташована за адресою АДРЕСА_5;
- загальна площа - 83,60 кв.м.;
- пільга у вигляді зменшення бази оподаткування - 60,00 кв.м.;
- ставка податку : у 2016 р. - 0,5 % ( 6,89 грн. в місяць); 2017 р - 0,25 % ( 8,00 грн. в місяць)
- сума податку у 2016 році - 162,60 грн. ( 23,6 кв.м. (83,6 кв.м. - 60,0 кв. м.) х 6,89 грн.)
- сума податку у 2017 році - 188,80 грн. ( 23,6 кв.м. (83,6 кв.м. - 60,0 кв. м.) х 8,00 грн.)
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що нараховані відповідачем за оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями від 08.02.2018 р. за № 6228-13, № 6229-13 податкові зобов'язання ОСОБА_1 за платежем " податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік в сумі 162,60 грн. та за 2017 рік у сумі 188,80 грн. відповідають вищевказаним приписам ПК України та рішенням Херсонської міської ради, а тому у суду відсутні підстави для їх скасування.
Щодо доводу позивача про відсутність об'єкта оподаткування за спірним податком відносно її квартири за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 83,6 кв.м., з посиланням на додаток № 2 до рішення Херсонської міської ради від №1935 від 30 червня 2015 року, то суд вважає його помилковим враховуючи наступне.
Як зазначалось вище, питання щодо пільг зі сплати вказаного податку регулюються пп. 266.4.1 п. 266.1 ст.266 ПК України.
При цьому, суд вказує, що Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24.12.2015 р. за № 909-VIIІ, який набув чинності з 01 січня 2016 року, виключено абзац шостий пп. 266.4.1 п.266.1 ст.266 ПК України, який мав наступну редакцію "Сільські, селищні, міські ради можуть збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування встановлена цим підпунктом".
Натомість, рішенням Херсонської міської ради "Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що розміщене на території м. Херсона" №1935 від 30 червня 2015 року встановлено на території м. Херсона податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Зазначеним рішенням визначено ставки податку (п.2 рішення); визначено пільгові площі об'єктів житлової нерухомості в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичних осіб-платників податку, на які зменшується база оподаткування, в розмірах наведених в додатку № 2 до цього рішення (п.3 рішення).
Так, дійсно додатком №2 до рішення Херсонської міської ради №1935 від 30 червня 2015 року встановлено пільгові площі об'єкту/об'єктів нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи-платника податку, на які зменшується база оподаткування для квартири/квартир незалежно від їх кількості така площа, що не підлягає оподаткуванню складає 120 кв. м.
Проте, як вбачається зі змісту рішення Херсонської міської ради № 51 від 12 лютого 2016 р. " Про внесення змін до рішення міської ради від 30.06.2015 р. № 1935 "Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що розташоване на території м. Херсона", з метою приведення у відповідність до діючого законодавства рішення міської ради від 30.06.2015 № 1935 "Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що розташоване на території м. Херсона", відповідно до Законів України від 17.07.2015 № 654-УІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для надання освітніх послуг дошкільними та загальноосвітніми навчальними закладами недержавної форми власності", від 24.12.2015 № 909-УІІІ " Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", статей 7, 10, 266 Податкового кодексу України вирішено, серед іншого, скасувати додаток № 2 до рішення міської ради № 1935 від 30 червня 2015 .
Отже, вищевказаним спростовується даний довід позивача, оскільки з 01 січня 2016 р. питання пільг із сплати вказаного податку регулюються виключено вищевказаними нормами ПК України, а тому рішення Херсонської міської ради від 30 червня 2015 року № 1935 в частині розміру пільгових площ квартир, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, на момент вирішення спірних правовідносин втратило чинність.
Щодо доводу позивача про нарахування відповідачем спірної суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на нерухоме майне, яке відсутнє у власності позивача, то встановлений в ході розгляду справи фактичний об'єкт оподаткування, а саме, квартира за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 83,6 кв.м., власником якої є ОСОБА_1, що не заперечувалось останньою, спростовує вказаний довід позивача.
Щодо доводу позивача про відсутність у відповідача законних підстав для нарахування спірної суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки за її позицією, місцевий податок, підлягає сплаті в 2016 році лише в разі прийняття органом місцевого самоврядування рішення про його встановлення до 15 липня 2015 р., то даний довід спростовується вищевказаними приписами пункту 4 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24 грудня 2015 року № 909-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2016 р., яким установлено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України.
Щодо доводу позивача про порушення відповідачем строків надсилання ( вручення) оскаржуваних податкових повідомлень - рішень з посиланням на п.п. 266.7.2. п. 266.7. ст. 266 ПК України, то суд вказує наступне.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку (пп.266.7.1. п.266.7 ст.266 ПКУ).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп.266.7.2. п.266.7 ст.266 ПКУ).
Як встановлено судом та не заперечувалось представником відповідача, що оскаржувані податкові повідомлення рішення від 08.02.2018 р. були направлені на податкову адресу ( місце реєстрації) позивача АДРЕСА_6, проте з порушенням строку, встановленого ПК України.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, вказане порушення ніяким чином не порушує права позивача, оскільки обов'язок зі сплати нарахованих сум податкових зобов'язань виникає у позивача протягом 60 днів з дня вручення податкових повідомлень-рішень.
Надаючи правову оцінку вказаним доводам сторін, суд враховує наступне.
Порядок та строки сплати спірного податку врегульовано пунктами 266.9., 266.10. ст. 266 ПК України.
Так, податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України. Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад або рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків. ( п.п. 266.9.1 п. 266.9 ст. 266 ПК України).
Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується, зокрема, фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. (пп. "а" пп.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПКУ).
У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.
Податкове зобов'язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу. ( п.п. 266.10.2. - 266.10.3., п. 266.9 ст. 266 ПК України).
З огляду на викладене, суд вказує, що наслідком не надіслання (не вручення) податкового повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті є звільнення платника податку від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання, а тому у суду відсутні підстави для скасування оскаржуваних рішень відповідача за вказаним доводом позивача.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваних рішень, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до частин 1 -3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу;
Частиною 2 ст. 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Враховуючи, що судом відмовлено у задоволені позовних вимог, тому судові витрати не підлягають розподілу.
Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання 73034, АДРЕСА_7, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (місце знаходження м. Херсон, пр.. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259, e-mail ks.zagvid@sfs.gov.ua) про скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 18 лютого 2019 р.
Суддя Дубровна В.А.
кат. 111031101