про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
21 лютого 2019 р. Справа № 480/626/19
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Прилипчук О.А., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до начальника Охтирського ВП ГУНП в Сумській області, ГУНП в Сумській області про визнання незаконним та скасування висновку, визнання бездіяльності протиправною, визнання незаконними та протиправними дій, визнання необ'єктивною та неповною перевірки, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,-
20.02.2019 р. ОСОБА_1 (42768, Сумська область, Охтирський район, с. Мирне, вул. Лабуренка, 8/3) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до начальника Охтирського ВП ГУНП в Сумській області (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Незалежності, 29), ГУНП в Сумській області (40000, м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 23), в якій просить:
- визнати незаконним та скасувати висновок Охтирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області, прийнятого за результатами перевірки моїх заяв, що зареєстровані в журналі єдиного обліку Охтирського відділу поліції за №9318 та за № 9321 від 19.10.2018 р.;
- визнати протиправною бездіяльність керівника Охтирського ВП ГУНП в Сумській області щодо забезпечення належного, об'єктивного та повного розгляду заяв позивача, що зареєстровані в журналі єдиного обліку Охтирського відділу поліції за №9318 та за №9321 від 19.10.2018 р.;
- визнати незаконними та протиправними дії ДОП Охтирського ВП ГУНП в Сумській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_2, начальника сектору преверенцїї Охтирського ВП ГУНП в Сумській області майора поліції ОСОБА_3, начальника слідчого відділення Охтирського ВП ГУНП в Сумській області підполковника поліції ОСОБА_4 і т.в.о. начальника Охтирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області підполковника поліції ОСОБА_4 при затвердженні висновку від 20 жовтня 2018 р., розглянувши матеріали за результатами перевірки заяв, зареєстрованих в журналі єдиного обліку Охтирського відділу поліції №9318 та №9321 від 19.10.2018 р.;
- визнати дії ДОП Охтирського ВП ГУНП в Сумській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_2, начальника сектору преверенцїї Охтирського ВП ГУНП в Сумській області майора поліції ОСОБА_3, начальника слідчого відділення Охтирського ВП ГУНП в Сумській області підполковника поліції ОСОБА_4 і т.в.о. начальника Охтирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області підполковника поліції ОСОБА_4при затвердженні висновку від 20 жовтня 2018 року за результатами перевірки заяв, зареєстрованих в журналі єдиного обліку Охтирського відділу поліції за №9318 та за №9321 від 19.10.2018 р. неналежним виконанням своїх службових обов'язків;
- визнати необ'єктивною та неповною перевірку за заявами позивача до Охтирського відділу поліції, що зареєстровані в журналі єдиного обліку Охтирського відділу поліції за №9318 та №9321 від 19.10.2018 р.;
- зобов'язати керівника Охтирського ВП Головного управління Національної поліції в Сумській області забезпечити проведення об'єктивної, всебічної і вчасної перевірки заяв, що зареєстровані в журналі єдиного обліку Охтирського відділу поліції за №9318 та №9321 від 19.10.2018 р.;
- стягнути з відповідача - Охтирського ВП Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_5 - ОСОБА_6 100000 грн. моральної шкоди, завданої прийняттям незаконного висновку від 20 жовтня 2018 року.
В обгрунтування позовних вимог зазначила, що 19.10.2018 р. позивачем було подано до Охтирського відділу поліції заяви про обставини, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення у зв'язку з невиконанням Сонячненською сільською виборчою комісією Охтирського району Сумської області рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2016 року по справі №583/1152/16 та рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року по справі №583/1216/16, що є порушенням статті 382 Кримінального кодексу України. У своїх заявах просила прийняти заяву про кримінальне правопорушення; внести відповідні відомості до ЄРДР; невідкладно розпочати досудове розслідування у формі попереднього слідства, з підстави вчинення правопорушення, що має ознаки складу злочину; про результати розгляду цієї заяви повідомити письмово, у строки визначені законодавством України.
26.10.2018 р. позивач ознайомилась з висновком від 20 жовтня 2018 року, в якому зазначено, що ДОП Охтирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області ст. лейтенант поліції ОСОБА_2, розглянувши матеріали перевірки, зареєстрованих в журналі єдиного обліку Охтирського відділу поліції за №9318 від 19.10.2018 року та за №9321 від 19.10.2018 року встановив, що 19.10.2018 року до Охтирського відділу поліції Головного управління Національної поліції надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_1 про те, що Сонячненська сільська рада не оприлюднила результати повторних виборів від 3.04.2016 року. 19.10.2018 року до Охтирського відділу поліції Головного управління Національної поліції надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_5 - ОСОБА_6 про те, що заявниці не було видано посвідчення кандидата в депутати по повторних виборах депутатів Сонячненської сільської ради. По даним повідомленням раніше були проведені перевірки, котрі зареєстровані в ЖЕО за №40 від 02.01.2018 р. та за №2013 від 03.04.2016 р., враховуючи викладене, вважав би подальшу перевірку по даній заяві припинити, про прийняте рішення повідомити заявника, матеріали перевірки направити в архів Охтирського відділу поліції.
Позивач зазначає, що працівники Охтирського ВП не брали у неї жодних пояснень, фактично перевірка не проводилась.
Дослідивши зміст позовних вимог, суд відмовляє у відкритті провадження у даній справі, виходячи із наступного.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах. При цьому, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 19 Кодексу юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.
Зі змісту позову та доданих до нього матеріалів, судом встановлено, що предметом спору по даній справі є оскарження ОСОБА_7 дій відповідача щодо неналежного розгляду її заяв про кримінальне правопорушення від 19.10.2018 №9318 та №9321, в яких вона повідомляла про кримінальне правопорушення.
Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 4 Кримінального процесуального кодексу України порядок кримінального провадження (досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (п. 10 ст. 3 КПК України) на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав та в порядку, передбачених цим Кодексом, незалежно від місця вчинення кримінального правопорушення.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначено параграфом 1 глави 26 КПК України.
Так, за приписами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. При цьому, згідно з ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Отже, правовідносини щодо розгляду заяв про вчинення кримінального правопорушення (якою, в тому числі, являються і заяви позивача від 19.10.2018 №9318 та №9321) за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними.
Таким чином, спір, що виник між сторонами в даній справі підлягає розгляду в порядку, передбаченому КПК України, оскільки захист прав заявника, з урахуванням обов'язковості дотримання вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, вимагав би від адміністративного суду, до якого надійшов такий позов, перевіряти та надавати оцінку обставинам, не властивим суду адміністративної юрисдикції, дотримання відповідачем приписів, встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України, однак адміністративний суд не має повноважень на здійснення такої перевірки та відновлення порушених у рамках кримінального процесу прав заявника.
Суд зазначає, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 року у справі "Zand v. Austria" зазначив, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "всю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, який, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Враховуючи вимоги, наведені у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Верховний Суд України неодноразово, в тому числі в постановах від 24.04.2012 по справі № 21-989во10, від 16.09.2015 по справі № 21- 1666а15, вказував на те, що спори, які стосуються перевірки правомірності дій (рішень) правоохоронних органів, вчинених (прийнятих) при досудовому розслідуванні, не відносяться до юрисдикції адміністративних судів.
Крім того, у рішенні Конституційного Суду України від 23.05.2001 № 6-рп/2001 зазначено, що захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської сфери.
Аналогічний висновок зроблено Конституційним Судом України у рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011, у якому зазначено, що з метою реалізації положень статті 55 Конституції України та недопущення обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина у разі оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого, органу дізнання стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини такі скарги суди повинні розглядати аналогічно до порядку оскарження до суду рішень і дій прокурора, слідчого, органу дізнання, встановленого КПК України.
Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про оскарження висновку Охтирського ВП, прийнятого за результатами перевірки заяв від 19.10.2018 р. про кримінальне правопорушення, повинні розглядатися у межах кримінального, а не адміністративного судочинства.
Позивач, звертаючись з позовом до суду, посилається на приписи Закону України "Про звернення громадян", відповідно до якого заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності (ст. 3 Закону).
Однак, той факт, що позивач вважає свою заяву в частині, такою, що подана в порядку Закону України "Про звернення громадян" не змінює її суті, а саме того, що вона в цілому є заявою про кримінальне правопорушення, а отже, повинна розглядатись за правилами КПК України.
Крім того, відповідно до узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування" (лист від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17), якщо особа звертається з певним документом до органів, відповідальних за реалізацію завдань кримінального провадження, пов'язаних із вчиненням, на її думку, кримінального правопорушення, то таке звернення недопустимо розцінювати як таке, в якому реалізується право особи на внесення пропозицій стосовно вдосконалення роботи органів досудового розслідування, викриття недоліків у їх роботі або як прояв участі у державних справах (тобто в порядку Закону України «Про звернення громадян», сфера застосування якого обумовлена його статтею 12, відповідно до якої, дія цього не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством і законодавством про захист економічної конкуренції, законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про доступ до судових рішень», Кодексом адміністративного судочинства України», законами України «Про засади запобігання і протидії корупції», «Про виконавче провадження»).
Заяви від 19.10.2018 року №9318 та №9321 містять повідомлення про кримінальне правопорушення та вимогу внести відомості про нього до ЄРДР, отже така заява, відповідно до ст. 12 Закону України "Про звернення громадян" не підлягає розгляду в порядку встановленому цим Законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи те, що спірні правовідносини стосуються окремих питань діяльності відповідача, яка регламентована нормами Кримінального процесуального кодексу України, юрисдикція адміністративного суду не поширюється на такі правовідносини, у зв'язку із чим суд відмовляє у відкритті провадження у даній справі.
Керуючись ст. ст. 170, 248, 293, 295 КАС України, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до начальника Охтирського ВП ГУНП в Сумській області, ГУНП в Сумській області про визнання незаконним та скасування висновку, визнання бездіяльності протиправною, визнання незаконними та протиправними дій, визнання необ'єктивною та неповною перевірки, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.
Роз'яснити позивачу, що розгляд його заяви віднесено до юрисдикції місцевого загального суду за правилами Кримінального процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Суддя О.А. Прилипчук