Постанова від 06.02.2019 по справі 185/5261/17

Постанова

Іменем України

06 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 185/5261/17

провадження № 61-11887св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),

суддів: Карпенко С. О., Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Погрібного С. О.,

учасники справи:

заявник - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Південкомбанк»,

суб'єкт оскарження - державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Осецький Ігор Вікторович,

заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» Славкіної Марини Анатоліївни на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2018 року у складі судді Петешенкова М. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У липні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Південкомбанк» (далі - ПАТ «КБ «Південкомбанк», Товариство) звернулося до суду зі скаргою, в якій просило: визнати неправомірними дії державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі - Центральний відділ ДВС міста Маріуполя) Осецького І. В. щодо повернення виконавчого документа без прийняття до виконання; зобов'язати державного виконавця відкрити виконавче провадження за виконавчим листом № 6-418/2009, виданим Київським районним судом міста Донецькана підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Юристи Донбасу» від 12 серпня 2009 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Південкомбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 151 480,64 доларів США та третейського збору в сумі 6 438 грн 78 коп.Скарга мотивована тим, що 19 червня 2017 року державний виконавець Центрального відділу ДВС міста МаріуполяОсецький І. В.повернув Товариству вказаний виконавчий лист без прийняття до виконання як такий, що не оплачений авансовим внеском. Однак Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Південкомбанк» як державна установа звільняється від сплати авансового внеску за примусове виконання рішення суду на підставі частини другої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час здійснення державним виконавцем оскаржуваних дій.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2017 року у складі судді Бондаренка В. М. у задоволенні скарги відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвала мотивована тим, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не відноситься до державних органів у розумінні статті 26 Закону України «Про виконавче провадження». Стягувачем у виконавчому провадженні щодо виконання рішення суду про стягнення заборгованості є банк, а Фонд лише виступає від його імені, не здійснюючи при цьому владних повноважень.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, у грудні 2017 року ПАТ «КБ «Південкомбанк» подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику слід було сплатити судовий збір.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2018 рокуапеляційну скаргу ПАТ «КБ «Південкомбанк» на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2017 року постановлено вважати неподаною та повернути заявнику.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що особою, яка подала скаргу, не сплачено судовий збір за її подання у встановленому законом порядку.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.

У лютому 2018 року ПАТ «КБ «Південкомбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Південкомбанк» подалодо Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2018 року, посилаючись на порушення цим судом норм процесуального права, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції (для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження).

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху ПАТ «КБ «Південкомбанк» отримало 09 січня 2018 року, у зв'язку з чим десятиденний строк для усунення недоліків сплив 19 січня 2018 року. Заявник своєчасно усунув недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі суду. Оригінал платіжного доручення про сплату судового збору Товариство направило на адресу суду 16 січня 2018 року, тобто в межах наданого строку.

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі і витребувано її матеріали з Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2017 року.

11 квітня 2018 року справа № 185/5261/17 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про визнання неподаною апеляційної скарги та повернення її ПАТ «КБ «Південкомбанк», апеляційний суд керувався нормами статей 185, 357 ЦПК України і виходив з того, що заявник не виконав вимоги ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху в частині сплати судового збору.

Верховний Суд не погоджується з цим висновком з огляду на таке.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).

При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

Апеляційна скарга за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 356 ЦПК України.

Згідно з частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху, повернення заяви у разі неусунення її недоліків у встановлений судом строк).

Відповідно до частини другої статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Встановлено, що у грудні 2017 року ПАТ «КБ «Південкомбанк»подало апеляційну скаргу на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2017 року.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику слід було сплатити судовий збір у розмірі 1 600 грн.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, за ідентифікатором поштового відділення 4900059064482, заявник отримав вказану ухвалу 09 січня 2018 року.

Усуваючи вищезазначені недоліки, 16 січня 2018 року (тобто в межах строку, встановленого процесуальним законом) ПАТ «КБ «Південкомбанк» надіслало Апеляційному суду Дніпропетровської області платіжне доручення від 10 січня 2018 року № 7 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі в розмірі 1 600 грн, що підтверджується списком відправлених рекомендованих повідомлень № 16/1 та фіскальним чеком Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» від 16 січня 2018 року.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про те, що в суду апеляційної інстанції не було законних підстав для повернення апеляційної скарги ПАТ «КБ «Південкомбанк» на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2017 року, оскільки заявником виконано вимоги ухвали суду щодо сплати судового збору за подання цієї скарги з дотриманням процесуальних строків.

У рішення від 04 грудня 1995 року у справі «Bellet v. France» («Белле проти Франції») Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним із аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні від 06 грудня 2007 року у справі «Воловік проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду.

Апеляційний суд Дніпропетровської області не врахував наведених норм процесуального права і висновків Європейського суду з прав людини та повернув апеляційну скаргу без належних правових підстав, порушивши право ПАТ «КБ «Південкомбанк» на апеляційне оскарження судового рішення як складової частини права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

У зв'язку з викладеним наявні підстави для задоволення касаційної скарги та скасування ухвали апеляційного суду з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції (для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження).

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» Славкіної Марини Анатоліївни задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2018 рокускасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. А. Стрільчук

Судді:С. О. Карпенко

В. О. Кузнєцов

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

Попередній документ
79957974
Наступний документ
79957976
Інформація про рішення:
№ рішення: 79957975
№ справи: 185/5261/17
Дата рішення: 06.02.2019
Дата публікації: 20.02.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (19.02.2019)
Результат розгляду: Передано для відправки до Дніпровського апеляційного суду
Дата надходження: 11.04.2018
Предмет позову: на дії державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області